Співпраця педагогічного колективу з громадськістю, батьками учнів та церквою має неоціненне значення, є педагогічно доцільною та обов’язковою. [20;3]

Цінність виховного впливу представників громадськості полягає в тому, що цей вплив іде від опосередкованих осіб, не від педагога, адже чимало учнів вважають, що педагог здійснює виховні дії з обов’язку, щоб відпрацювати платню. Педагогічний вплив діячів науки, культури, священнослужителів сприймають, як доброзичливу акцію, вмкликану совістю, продиктовану християнською мораллю заради добра і блага для іншої людини. Він надовго залишається в пам’яті і має великий емоційний заряд. Представники громадськості, впливаючи на учнів, використовують життєві факти, приклади з життя і діяльності виробничих і громадських колективів і об’єднань. Цим вони переносять в умови життя навчального закладу деякі форми суспільного життя, події героїчного минулого і сучасних процесів у державі. [4;189]

Участь громадськості у вихованні майбутніх спеціалістів – це прояв піклування про майбутнє України з боку старшого покоління, в якого великий і правдивий життєвий досвід. У процесі спілкування з громадськістю учні усвідомлюють свою користь для держави, розуміють, як важливо поповнити лави робітників та інтелігенції національносвідомим, високопрофесійним потенціалом молоді. Представники громадськості – це люди з добрими намірами, життєвим досвідом, але вони потребують педагогічної допомоги, з питань як психології, так і педагогіки. Їм необхідно розповісти про психологічні особливості тих чи інших учнів, рівень вихованості, інтереси, а також форми, методи і прийоми виховної роботи. Багато навчальних закладів практикують запрошення учнівських наставників на засідання педагогічних рад, методичних комісій, рад сприяння у виховній роботі, та найбільш ефективні, як свідчить наш досвід, бесіди з обміну досвідом педагога і наставника. [4;190]

Педагогічні колективи використовують різноманітні форми участі громадськості у виховній роботі з учнями, і вибір форми залежить від того, хто реалізує методи виховного впливу. Педагогічні колективи повинні бути ініціаторами опікунського наставництва окремих цехів над навчальними групами та відділами навчального закладу, спільно організовувати цікаві форми роботи і вишукувати форми, що можуть сприяти діяльності державних і приватних установ. [11;204]

Істотний вклад у формування спеціаліста-патріота вносять працівники культурно-просвітницьких установ: письменники, артисти, художники, скульптори та інші. Їхня діяльність спрямована на підвищення ефективності естетичного виховання. Ми маємо багато прикладів творчої співпраці, передачі досвіду і таланту старшого покоління молоді. Представники творчих організацій, реалізуючи свій патріотичний обов’язок, організовують у навчальних закладах художні виставки, на громадських засадах організовують художні студії, просвітницькі центри, проводять бесіди, пропагують історію рідного краю, плекаючи всім цим нове покоління учнівської молоді. Нині відроджуються традиційні українські добровільні товариства: „Присвіти”, „Союз Українок”, „Пласт”, „Сокіл”, „Січ”, „Луг”.

§5. Українські добровільні товариства.

а) „Просвіта”

Зразково оформлений центр національного і духовного відродження „Просвіта” проводить просвітницьку роботу з відродження духовних і культурних цінностей української нації не лише серед учнів навчальних закладів професійно-технічної освіти, а й сіє паростки милосердя, доброти і духовності серед дитячих садків та шкіл Тернополя.

Особливої уваги і турбои потребують істинні борці за волю України. На території Галичини проживає багатот вояків УПА, які охоче розповідають учням про свою молодість, героїзм та самопожертву в боротьбі з фашистськими і більшовицькими поневолювачами. Зокрема, надрайоновий провідник УПА Ілько Обери шин та його друзі допомогли фактичними і історичними матеріалами при оформленні музею історії України Технічного коледжу Тернополя. Колишні воїни УПА є частими гостями на зустрічах з учнями навчальних закладів, розкривають правду про героїчну боротьбу повстанців і допомогу їм населення Галичини. З їх уст учні дізнаються про звірства працівників НКВС, які видавали себе за українських повстанців. Спілкування молоді з героями визвольних змагань сприяє формуванню національної самосвідомості та патріотичного почуття у майбутніх захисників незалежної України. [4;192]

б) „Пласт” – організація для всебічного виховання та самовихованя дітей та молоді, основою якого стали скаутські принципи, закладені Робертом Бейден-Пуеллом. У 1908 році вийшов його твір „Скаутінг для хлопців”, що став основою для розбудови світового руху молоді, який поширився в Англії спочатку на всі британські острови, а згодом і по всіх культурних країнах світу. Українська скаутська організація „Пласт” має свою історію. Виник Український Пласт восени 1911 року у Львові. Оформився як самостійна організація 12 квітня 1912 року. Засновником його став Олександр Тисовський. Всім зачинателям пластового руху доводилось не тільки пропагувати пластову ідею серед молоді, але й переборювати запереченя шкільної влади і деяких кіл громадськості, які сумнівались в доільності існування такої організації і побоювались, що вона може перешкодити в навчанні, забираючи в учнів час та зусилля.

При пануванні більшовицької влади на Україні Пласт був придушений, а його активні учасники й керівники репресовані. Та часч змінились. Прийшла нова ера в історії України, новий час в історії українського Пласту.

Початок відродження національного скаутського руху на Україні покладено 16 грудня 1989 року, коли було створено опікунську Раду. 30 серпня 1990 року перший загін пластунів (12 чоловік) прийняв пластову присягу. У квітні 1993 року Український Пласт прийнятий до Світової Організації Скаутського Руху (СОСР).

Мета Пласту – добрий громадянин, провідник суспільства, вихований на ідейних засадах Пласту, з’ясованих у 3-х головних обов’язках, Пластовій присязі та Пластовому законі.

Пласт є самостійною організацією, яка не залежить від будь-яких політичних партій, державних, громадських чи релігійних організацій. Нині вона є організаційно визначною національною скаутською організацією, яка зареєстрована Міністерством Юстиції України і діє