Дівчина з косою, як трава з росою

Мета. Виховувати естетичні та етичні норми поведінки, прищеплювати почуття прекрасного, відроджувати тра-диції рідного краю.

(Свято проводиться в актовому залі. На стінах — тема-тичні малюнки: «Коса — дівоча краса», малюнки тра-диційних жіночих зачісок різних часів, народні приказки і прислів 'я про жіночі коси).

Вчитель. Народжується чудо з чудес, маленьке, любе, миле дитятко. Безмежно закохано вдивляється мама в найрідніші риси. Тремтячими пальцями ніжно пробує на дотик шовкове волоссячко. Біляве і темне, русяве і ру-деньке, з часом воно зовсім може змінити колір. Ніжне і лагідне, мов пух, стане густим і пишним, товстою косою спадатиме на спину. Буде мама мити його травами, розчісувати, вплітати бантики і просити щастя-долі своїй доні.

Щаслива мати, у якої діти.

Вони для неї, як для бджілки квіти.

У мами вистачить тепла для всіх,

Своєю ласкою вона зігріє їх.

А дівчинка для мами — це найбільша радість!

І, навіть, дехто виявляє заздрість,

Бо хоче теж розчісувать волосся,

М'яке та ніжне, як золоте колосся.

Росте дівчатко коло мами,

Вона обігріває теплими дарами:

І ласкою, і ніжністю, і добротою,

І усмішкою щирою й простою.

Ознаки безтурботного життя дівчаток — вільне, розпу-щене волосся, прикрашене віночком.

Шановні мами та бабусі! Погляньте на ваших доньок, онучок. Які ж вони гарні — справжнісінькі україночки.

1-й хлопчик.

Чом це в залі так святково?

Гарно, любо й так чудово?

2-й хлопчик. Так сьогодні в ньому ж свято.

3-й хлопчик. Щось дівчаток тут багато?

1-й хлопчик.

Та які ж вони красиві!

Для очей хлоп'ячих милі!

2-й хлопчик.

Погляньте на наших дівчаток,

Їх так багато в залі, як курчаток.

І всі вони красиві і хороші,

Не віддамо їх ні за які гроші.

3-й хлопчик.

Вони для нас неначе рідні.

Хоча від них і ми буваєм «бідні».

То пропусти їх першими, то захисти,

Кого й додому треба провести.

1-й хлопчик.

Та на усе це ми закриваєм очі,

Вдаємо, що не бачимо капризи ті дівочі.

Бо тільки дівчинка заходить в клас,

Життя веселішим стає ураз.

Вчитель. Шановні діти, батьки! Який сьогодні прекрас-ний день! Прекрасний не лише тому, що настала весна, яскраво світить сонечко, весело цвірінькають пташки, а прекрасний ще й тим, що частинка цього сонечка сяє на нашому святі. Наша зустріч присвячується найяскравішій ознаці жіночості. Гордості і окрасі дівчини — її косам. А пройде вона у вигляді конкурсу серед дівчаток, на якому ми дізнаємося багато цікавого про дівочі коси.

На першому конкурсі ми познайомимося з нашими дівчатками. Кожна з них розкаже про себе.

1-а дівчинка.

Свято починається — і ми усі в порядку,

Рівнесенько так стали, неначе на зарядку.

Я бачу в залі рідні лиця,

Поводжусь вільно, як у хаті киця.

2-а дівчинка.

Мене всі знають не тільки у класі,

Дружу по школі з усіма.

І трішечки бояться Вані й Васі,

Бо я дівчина бойова.

3-я дівчинка.

Я хочу привітати

Усіх на цьому святі.

Хвилююся, ну трішечки,

У цей знаменний час,

Але, дівчатка, вибачте,

Все ж переможу вас.

4-а дівчинка.

А мене звуть Галочка,

Я вся, немов фіалочка.

І косу заплела таку,

Стою в чудовому вінку.

5-а дівчинка.

Ну, дівчатка, ви красиві,

Бачу, ще й сором'язливі.

Я ж дівчина, хоч куди,

Гарна й мила, як завжди.

6-а дівчинка.

Дівчатка, не хваліться,

На мене подивіться.

Зі мною всім цікаво жити,

А хлопці хочуть ще й дружити.

7-а дівчинка.

Ой, дівчатка голосні,

Дайте слово і мені.

Люблю я більш мовчати,

Не знаю, що й казати.

Перемагати люблять всі,

Давайте краще поспіваємо пісні.

(Хлопчики й дівчатка співають частівку).

Хлопчики.

Ми вітаємо дівчат,

їх багато, як курчат.

Всі вони хороші й милі,

Як на морі швидкі хвилі.

Дівчатка.

Всім хлоп'ятам скажем щиро,

Привітання звучать мило.

Дякуємо за усе,

Й поважаєм над усе.

Хлопчики.

Ви співайте голосніше,

І поводьтесь сміливіше.

Ну, а ми вже допоможем,

Як зумієм і чим зможем.

Дівчатка.

За підтримку вдячні всім,

І спасибі скажем їм.

Будем вірші вам читати,

І на святі виступати.

Вчитель. А зараз кожна дівчинка коротенько розкаже щось цікаве про дівочу косу. Послухаємо їх.

1-а дівчинка. За часів Київської Русі дівчата носили роз-пущене волосся, розділене посередині. Ця традиція про-тягом століття зберігалася в побуті українських дівчат.

2-а дівчинка. Діти, як правило, народжуються з коротким волоссячком. А якщо дівчинка народжувалася з довгим волоссям, то казали, що в майбутньому її чекає життя в багатстві та розкоші.

3-я дівчинка. З моменту першого купелю починалася турбота батьків про коси дівчинки. Стригти дитя не дозволялося до річного віку. Коли дівчинці виповнювався рік, влаштовували так званий «обряд перших пострижин».

4-а дівчинка. Здійснював його хрещений батько. Перед тим, як виконати цей ритуал, він мав виголосити примовку-побажання: щоб у дівчинки зростало густе волосся, щоб руса коса лягла до пояса.

5-а дівчинка. Дівчаткам після річного віку волосся вже не відрізали, і матері ретельно стежили за ним — щоденно розчісували, змивали в пахучих травах, прикрашали стрічками.

6-а дівчинка. В усіх родинах існував непо-рушний звичай — уставши, дівчинка мусила насамперед «навести лад», тобто розчесати волосся й заплести косу. Здавна вважалося найбільшим нехлюйством братися за будь-яку роботу чи сідати за стіл із розпущеним волоссям.

7-а дівчинка. Заплітали дівчинці кіску і перший раз також у визначений звичаєм час. Як правило, це робили тоді, коли їй виповнювалося 5 років. Святково заплітала коси хрещена мати, коли дівчинка йшла до першого причастя. Коси заплітали віноч-ком, вплітали у них святкові білі стрічки, а зверху чіпля-ли віночок з білих квітів.

8-а дівчинка. Про ошатну дівчину говорили: «Яка коса, така й краса», «Подивись на косу, а подумай про госпо-диню». Для дівчат було золотим правилом заготовляти на зиму пахучі квіти, якими разом із кольоровими стрічками прикрашали волосся. Кожна дівчина намагалася зробити свій убір кращим, неповторним.

(Дівчата співають разом).

Благословіть, батьку, мати,

Косу заплітати.

Косу заплітати,

У стрічки вбирати.

Щоб виросли довгі,

Густі