Зміст, структура та оформлення сучасних розливальних підручників з природничо-математичних дисциплін
В сучасному розумінні підручник – це посібник, за допомогою якого педагог навчає, виховує і розвиває учнів, добиваючись міцного і свідомого засвоєння знань, формує систему умінь і навичок самостійної роботи з книгою. Дуже вадливо, щоб підручник забезпечував єдність трьох основних функцій шкільної освіти: навчальної, розливальної і виховальної [16, с.62-63]. Для дітей молодшого шкільного віку підручник – основне джерело знань. Численні дослідження (серед них праці О.Савченко, Н.Коваль, В.Безпалько, В.Городенко та ін) свідчить про потребу ґрунтовного педагогічного вивчення в галузі підручникотворення.
Для молодших школярів підручник – основне джерело знань з певного предмета [16, с.61].
Одним із завдань змісту, структури та оформлення розливальних підручників з природничо-математичних дисциплін для початкової школи є окреслення вимог щодо його побудови, доступності і цілісності. Адже сучасний розливальний підручник з математики та природознавства для молодших школярів повинен не лише давати систему наукових знань, а й сприяти дальшому розвитку дитини. Тому уявляється важливим зробити певний аналіз теоретичних засад розробки розливальних шкільних підручників для предметів природничо-математичного циклу початкової школи з огляду на ці тенденції. Проблема постійного загострення суперечності між зростаючим обсягом науково-технічної інформації та обмеженими можливостями її засвоєння може вирішуватися шляхом збільшення об’єму підручника. Її також неможливо розв’язати, вдаючись до штучного “стикання” змісту природничо-математичних дисциплін [6, с.54-55]. Потрібна нова концепція національного підручникотворення.
На даному етапі розвитку психолого-педагогічної науки сформувалась об’єктивна потреба у принципово новому підручнику, котрий, забезпечуючи оволодіння певною номенклатурою знань, зможе навчати дитину мислити, розвивати здібності до самостійного мислення і повно реалізовувати особистий, розумовий і духовний потенціал як учня, так і вчителя [4, с.5].
Проте традиційні підручники переслідували переважно інформаційні завдання, тобто реалізували пізнавальні функції, відображаючи в навчальному змісті всю заплутану структуру основ наук. Саме підручники через зміст, структуру, оформлення визначають глибину, розкриття навчального курсу, тобто певний обсяг знань, умінь і навичок, які мають набути молодші школярі на певному етапі свого розвитку. Тому підручник – основний координуючий компонент навчально-книжкового комплексу.
Теоретико-методологічні засади нової навчальної книжки запропоновані А.В.Фурманом у вигляді концепції розливального підручника [20, с.23-31].
Традиційно склалось уявлення про навчальні підручники як про книгу, в котрій розкриваються основи наук. Й донині в багатьох офіційних документах і наукових дослідженнях [8, с.3-10] це уявлення зберігається. Проте ґрунтовний аналіз проблеми ролі науки показав, що наука не може виступати умовою створення сучасних підручників, і тим більше самодостатньою умовою створення сучасних підручників, хоча, безперечно, є одним із основних джерел формування їх змісту [5, с.217-221].
Зміст традиційних підручників природничо-математичних дисциплін для молодших школярів розрахований на пам’ять учня. А не НАН його емоції, а також недостатньо сприяє формуванню пізнавальної активності наступників і почасти не відповідає наявним у них психолого-філіоголічним можливостям оволодіння знаннями та уміннями в межах часу, відведеного навчальним планом [19, с.17-21]. Саме тому зміст підручників природничо-математичних школярів нового покоління покликаний, насамперед, розвивати психічні процеси і властивості людини, формувати й підтримувати пізнавальний інтерес у школярів та їхнє прагнення до саморозвитку. За А.В.Фурманом, сучасний підручник має відповідати розливальній психологічній системі, впровадження якої дає змогу учням повно активізувати формозмістовий потенціал психологічного розвитку і яка є інноваційною у більшості розвинених країн світу. Традиційний підручник у цьому плані виступає повним антиподом щодо розливального [17, с.20-38].
Визначившись із запитанням на розвиток саме чого спрямований зміст підручника (Що?), необхідно дати відповідь на не менш важливе запитання – як саме реалізувати дане завдання (Як?), тобто цілком логічно постає проблема відбору, структуризації і техніки викладання текстового компонента підручника.
Проблема розробки оптимальної структури підручника гостро постала у зв’язку із збільшенням його обсягу та складності матеріалу. Відбір змісту навчальної книги і побудова її структури значною мірою впливають на спосіб роботи учня та вчителя [2].
Структура досконалого підручника – це завжди складна багаторівнева система. Зміст кожного розділу, теми має бути високо інформаційним і порівняно невеликим за обсягом [5]. Для цього необхідно відшкодувати чіткі межі навчальної теми. Котрі б оптимально забезпечувати у системі розливального навчання продуктивну взаємодію “вчитель-підручник-учень”. Крім цього, темп навчання повинен бути дидактично доступним, що за А.В. Фурманом, природно вимагає обмеження змісту підручника наступними рамками: упродовж одного міні-модуля, який триває 30 хвилин, використовувати в середньому 1-2 сторінки (початкова школа). При цьому, кожна із сторінок підручника не повинна містити більше двох-трьох завдань – мікроцілей [20, с.27].
Отже, за судженням А.Гірняка темп навчання зумовлюється двома взаємозв’язаними чинниками: обсягом та насиченням освітнього змісту.
Виходячи із принципу доступності між ними існує обернена взаємозалежність, тобто внаслідок збільшення одного із компонентів відбувається зменшення іншого і навпаки. Щодо текстової частини підручників, то вона складається переважно з основної та допоміжної складових. До того ж, за характером відображення дійсності, підручники поділяються на тексти емпіричного характеру (факти, правила, явища) і теоретичного (закономірності, теорії, категорії і поняття) [20, с.27].
Зазначені структурні компоненти утворюють “ядро” підручника, його статичну основу, що покликана забезпечити реалізацію однієї з визначальних вимог – стабільність, тобто незамінність підручника впродовж 5 років.
Крім основного тексту, що становить мінімум основ наук і дійсно доступний кожному, потрібно ввести додатковий і пояснювальний текст, котрі дають змогу реалізувати ідею багаторівневої навчальної книжки [3, с.23-28].
Численні дослідження (серед них праці О.Я.Савченко, В.Городенко, Н.Коваль, А.Гірняк, Г.В.Бельтюхова та ін.) свідчать про важливість даної вказаної проблеми і проблему ґрунтовного педагогічного вивчення в
