Щоб виховний захід був ефективний і його ідеї усвідомили учні, важливо вловити, відчути, визначити ступінь їх підготовленості до сприйняття пропонованих їм моральних, правових, естетичних та інших норм, положень, понять. Якщо вони вже відомі учням, враховують їхнє розуміння, погляди на них, щоб внести потрібні корективи.

Кожен виховний захід має свою структуру, яка залежить від методу або форми його проведення. Важливий структурний елемент такого заходу-підготовчий етап, на якому розподіляють обов’язки між учнями з урахуванням їх можливостей, детально продумують програму виховного заходу в межах відведеного для нього часу, підбирають необхідну літературу й наочне оформлення, контролюють підготовленість учнів до виконання доручених завдань.

Успіх виховного заходу значною мірою залежить і від належного оформлення приміщення, в якому його проводять. Вдало оформлене приміщення, виставка учнівських технічних виробів чи малюнків, плакатів з висловлюваннями видатних людей, музичний супровід, вази з квітами, естетично оформлене запрошення викликають інтерес до його змісту, пробуджують відповідні почуття.

Зміст виховного заходу має бути доступним для відповідної вікової категорії учнів, сприяти досягненню конкретної мети, нести у собі нову для вихованців інформацію, особливо це стосується традиційних виховних заходів, які проводять щороку (відзначення Дня Матері, Дня учителя, 8 Березня та ін.).

1.4. Координаційна функція.

Полягає у спрямуванні класним керівником виховних зусиль усіх педагогів, батьків і представників громадськості на позитивні результати у вихованні учнів. Класний керівник предусім домагається, щоб колектив учителів, який працює з учнями класу, керувався єдиними вимогами до них. Здійснював індивідуальний підхід. Він вивчає особливості навчально-виховної роботи вчителів, ознайомлюється з їхніми вимога та стосунками з учнями, обмінюється думками щодо поведінки окремих учнів, методів впливу на них. Об’єднання та спрямування виховної діяльності-найважливіше його завдання.

Успіх виховної діяльності класного керівника залежить також від того, наскільки тісно він співпрацює з батьками, може забезпечити єдність шкільного та сімейного виховання, від зв’язків з підприємствами та установами, які шефствують над школами, допомоги в організації виховання учнів за місцем їх проживання, у подоланні бездоглядності школярів тощо.

1.5. Стимулююча функція.

Полягає у своєчасному виявленні зрушень на краще в розвитку кожного учня класу і відповідному заохочені його до наступних корисних дій і вчинків. (Технологію використання методів стимулювання було розглянуто раніше).

Різноманітна діяльність класного керівника потребує високого рівня культури й незалежної психолого - педагогічної підготовки. Передусім він повинен мати тверді переконання, які засвічують його відданість педагогічній справі, відчувати плин часу, знати про події, що відбуваються в Україні та за її межами. Цю інформацію класний керівник має своєчасно передавати учням, формуючи у них певне ставлення до неї.

Класний керівник мусить бути високоморальною особистістю, чесним, справедливим, порядним у всіх своїх помислах і вчинках. Він має добре знати своїх вихованців, розуміти їх духовний світ і душевний стан, жити їхніми радощами і смутками, бути делікантним і тактовним у стосунках з ними, любити їх і водночас бути вимогливими до них і до себе. Одна з сумісних його рис – незалежний рівень знань з педагогіки і психології, що дає йому змогу швидко знаходити контакт з учителями й учнями, вміло організовувати виховний процес, залучати учнів до різних видів діяльності, виявляти рівень їх вихованості, вносити до програм виховання відповідні корективи, спонукати їх до самоосвіти та самовиховання.

Розділ ІІ. Зміст роботи класного керівника

Класний керівник проводить багатогранну за змістом і формами виховну роботу з учнями. Її складовими компонентами є вивчення учнів, організація і згуртування гармонійного і солідарного учнівського колективу класу, позакласна і позашкільна виховна робота, робота з батьками і громадськістю.

2.1. Вивчення учнів.

Однією з неодміних умов успішності виховної роботи класного керівника є знання учнів. „Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях,- писав К. Д. Ушинський,- то вона повинна попереду пізнати її також у всіх відношеннях. Вихователь повинен прагнути пізнати людину такою, якою вона є в дійсності, з усіма її особливостями і в усій її величині, з усіма її буденими, дрібними потребами і з усіма її великими духовними вимогами”.

Н. К. Крупська розглядала вивчення учнів як основне положення педагогіки. Щоб виховувати дітей, писала вона, треба дуже добре знати їхні інтереси, погляди, прагнення, життєвий досвід, знати людей, які їх оточують, умови, в яких вони живуть. Педагоги повинні глибоко усвідомлювати, що „без такого знання дітей не можна по-справжньому організувати не тільки виховної, а й навчальної роботи, без знання дітей легко скотитися на шлях шаблону в підході до дітей”.

Вивчення особистості учня не самомета, а необхідна умова для успішності навчання і виховання. Вивчаючи учня, класний керівник повинен враховувати, що учень не тільки об’єкт виховання, а й його суб’єкт. Це означає, що кожен учень є активним учасником виховного процесу, особою, яка усвідомлює своє власне становлення, бачить саму себе у процесі, виявляє самодіяльність, творчість, ініціативу, відповідає за свою працю, поведінку, вміє оцінювати, себе з точки зору інтересів суспільства, не тільки турбується про виховання членів свого колективу, а й відповідає за нього.

Програма вивчення учнів охоплює широке коло питань. Приймаючи клас, класний керівник, насамперед, збирає потрібні йому відомості про кожного учня, знайомиться з умовами його життя. Побуту, вивчає склад сім’ї, її культурний рівень, матеріальне становище, професію батьків.

Класний керівник цікавиться тим,