Бесіда з учнем повинна бути довірливою і тактовною. Вона може набувати характеру дискусії з тих чи інших питань життя школи, класу, їхньої роботи, місця і ролі учня в ній, сприяти самовихованню, розвивати в учня здатність розуміти і переживати; що сьогодні він став кращим, ніж був учора.

Бесіда проводиться не лише з окремими учнями, а також з активом класу і з усім класом. Бесіда з активом – старостою класу – допомагають класному керівникові глибше орієнтуватися в житті класного колективу, у взаєминах між його членами, краще вивчати стан громадської думки в класі, дисципліну окремих учнів, намічати заходи з дальшого згуртування керованого ним учнівського колективу.

З метою вивчення окремих учнів і взаємин між ними класний керівник проводить бесіди з усім класом. Тематику їх можуть становити: інтерес до громадських справ, переживання удач або неудач свого класу, громадянське обличчя класу, характер товариських зв’язків у колективі, участь класу в загальношкільних заходах, виховні функції класного колективу та їх реалізація та ін.

Бесіда – діалогічний метод спілкування. Зважаючи на характер і мету бесіди, класний керівник повинен прагнути до того, щоб в обговоренні її брали активну участь самі учні. У проведенні бесід з класом надзвичайно важливо розгортати критику і самокритику в колективі, утверджувати дух самокритичності, непримиренності до недоліків.

У бесідах з класом можуть використовуватись дані вивчення результатів діяльності учнів. Їх особлива ціність полягає в тому, що вони допомагають глибше і всебічніше пізнавати інтереси і нахили, здібності і бажання учнів, більш цілеспрямовано здійснювати з ними профорієнтаційну роботу.

Джерелом, з якого класний керівник здобуває потрібні йому відомості про учнів, є також бесіди з учителями і батьками. Предметом бесід з учителями можуть бути пізнавальні інтереси та уподобання учнів, їхнє ставлення до вивчення тих чи інших навчальних предметів, поведінка на уроках у різних учителів, виконання домашніх завдань, участь у роботі гуртків, громадська активність та ін. Бесіди з батьками озброюють класного керівника необхідними відомостями про додержання учнями режиму дня, виконання домашніх завдань, ставлення до побутової праці, раціональне використання вільного часу для самоосвіти, розумного дозвілля, відпочинку. Коли в тому є потреби, бесіди з батьками можуть включають в себе педагогічні консультації і поради, які стосуються різних аспектів виховання дітей в сім’ї і характеризуються високим педагогічним тактом. Бесіди з батьками проводяться не тільки в школі, а й в домашніх умовах, знання яких потрібне класному керівникові. Батьки – перші вихователі дітей. Піклуючись про виховання дітей, батьки зобов’язанні готувати їх до суспільно корисної праці. Відвідуючи батьків, класні керівники вивчають матеріальні і побутові умови сім’ї, взаємини, які існують між батьком і матір’ю, між ними і дітьми, виконання батьками своїх виховних функцій, допомагають батькам виправляти недоліки в сімейному вихованні.

Для спостереження і бесід можуть уточнюватись і доповнюватись з допомогою анкетного методу. Активне опитування може проводитись з певною метою, наприклад, з метою вивчення мотивів навчання, ставлення до громадських обов’язків, стану морального клімату в класному колективі, рівня розуміння учнями тих чи інших моральних понять тощо. Результати аналізу одержаних відповідей використовуються у виховній роботі з класом і окремими учнями.

Класному керівникові надзвичайно важливо знати учня таким, яким він є в дійсності, тобто його об’єктивну оцінку. Одержувати таку оцінку допомагає узагальнення незалежних характеристик. На основі зіставлення даних власного спостереження з даними, одержаними з інших джерел, класний керівник складає об’єктивне уявлення про того чи іншого учня, про його позитивні або негативні риси, без знання яких не можна забезпечити індивідуальний підхід у вихованні, знайти шляхи і засоби піднесення рівня вихованості учня, прищеплення йому умінь і навичок правильності поведінки, його життєвої орієнтації.

Особистість формується в колективі, в спілкуванні з іншими. Вивчення спілкування між учнями, інакше кажучи, міжособових стосунків, для класного керівника має особливе значення. Міжоособові стосунки – завжди результат більш або менш вільного вибору. Зв’язки людини з іншими людьми – складний макро- і мікросвіт стосунків, побудована як на ділових, так і на особистих контактах, на основі симпатії, антипатії чи байдужості. Між учнями можуть існувати різні види стосунків: стосунки взаємної відповідальності, стосунки, які супроводжуються проявом почуттів симпатії або антипатії, гуманістичні стосунки – доброзичливий тон, інтерес і повага один до одного, дружба. Між учнями в колективі можуть виникати і конфліктні ситуації, можливими причинами яких можуть бути егоїзм, недисциплінованість, лінощі, нечесність, безтактність, хворобливе самолюбство, грубість, неврівноваженість, гонор, владолюбство та інші нагативні риси особистості.

Виявити справжні взаємини між учнями класний керівник може за допомогою методу соціометрії. Суть методу полягає в тому, що учні відповідають на непрямі запитання. Наприклад, учневі пропонують назвати партнера, з яким би він бажав сидіти за однією партою, дружити, піти в похід та ін.

Аналізуючи відповіді, класний керівник складає уявлення про моральний клімат в класі, про позитивний чи негативний статус окремих учнів в колективі, реальні стосунки між учнями, виявляє учнів, які користуються чи не користуються авторитетом у товаришів, виконують роль неофіційних „лідерів”, робить висновки про шляхи і засоби згуртування колективу, підвищення ефективності всієї виховної роботи з класним колективом.

Своєрідним підсумком вивчення учнів є педагогічна