тому, що „суть педагогічної позиції вихователя повинна бути прихована від вихованців і не виступати на перший план”. Класний керівник повинен прагнути до того, щоб усі питання громадської діяльності розв’язували самі учні через органи самоврядування.
2.4. Робота з батьками і громадскістю.
Підвищення ефективності виховання великою мірою залежить від погодженості зусиль і єдності вимог до учнів сім’ї, школи, громадськості. Батьки покликані виховувати дітей у дусі поваги та любові до праці, привчати їх до суспільно – корисної діяльності, привчати до порядку, дисципліни, додержання норм життя нашого суспільства, дбати про їх фізичний розвиток і зміцнення здоров’я, створюючи необхідні умови для своєчасного здобуття ними освіти, своїм ставленням до праці і громадських обов’язків показувати дітям приклад в усьому.
Класний керівник повинен не тільки добре знати, як батьки виконують ці свої функції, а й всемірно допомагати їм у цьому. Предметом особливої уваги класного керівника є питання, які стосуються режиму життя учня в сім’ї і контролю за його вихованням з боку батьків. Класному керівникові важливо знати також, які трудові обов’язки покладають батьки на дітей, як задовільняють їх культурні потреби.
На виховання дітей в сім’ї впливає характер взаємин між батьками і дітьми, стиль і тон взаємин, типові засоби впливу на дітей, які використовуються батьками. Вивчаючи ці питання, класний керівник звертає особливу увагу на моральну атмосферу, яка склалась в сім’ї, на взаємини між батьками, на їх піклування про виховання дітей. У роботі з батьками класний керівник використовує різноманітні форми індивідуальні, групові.
Індивідуальні форми роботи використовуються для конкретизації і уточнення знань класного керівника про того чи іншого учня, вивчення умов його виховання в сім’ї, надання батькам допомоги у виконанні ними своїх виховних функцій.
У практиці індивідуальної роботи класного керівника з батьками найчастіше використовують так її форми, як відвідування сім’ї учня, листування з батьками, запрошення батьків до школи, індивідуальні педагогічні бесіди, педагогічні доручення, робота з неблагополучними сім’ями, педагогічні консультації та ін.
Відвідування сім’ї дає можливість класному керівникові зібрати необхідні відомості про учня. Час від часу батьки можуть запрошуватись до школи для бесід з різною метою. В одних випадках метою бесід може бути ознайомлення з позитивним досвідом виховання дітей батьками, в інших – потреба встановити з ними єдині дії, спрямовані на досягнення більш ефективних виховних результатів. Іноді батьки можуть залучати до виконання обов’язків наставників-вихователів, зокрема, так званих важковиховуваних учнів. Не слід забувати, що „важкі” діти – це, як правило, наслідок істотних недоліків бальків, які нехтують своїми обов’язками.
Класний керівник прагне домогтися створення в неблагополучних сім’ях такої моральної атмосфери, яка забезпечувала формування в кожної дитини повноцінної особистості. Цьому повинні сприяти його педагогічні консультації.
До групових форм роботи з батьками належить робота з класним батьківським комітетом, групові збори - бесіди з активом батьків, усні педагогічні журнали та ін. Використовуючи ці форми, класний керівник має можливість залучати батьків до виконання різних виховних функцій як за місцем проживання учнів, так і в самій школі. Через актив батьків класний керівник може залучати до виховних завдань широку громадськість, ветеранів війни і праці, представників культурно- освітніх організацій, діячів мистецтва, літератури, проводити з їхньою допомогою батьківські збори, конференції та інші масові форми роботи з батьками. Виправдили себе і такі форми роботи, як педагогічні лекції, вечори запитань і відповідей, класні батьківські збори, науково-практичні конференції, присвячені обміну досвідом виховання дітей в сім’ї, батьківські збори (проведення яких може поєднуватись з показом творчої і художньої самодіяльності дітей), тематичні батьківські збори, педагогічні лекторії, народні університети педагогічних знань для батьків та ін.
Водночас батьки покликані всемірно підносити в очах своїх дітей авторитет школи, вчителя,класного керівника, подавати їм всебічну допомогу.
Класний керівник повинен підтримувати постійні зв’язки з вищими навчальними закладами та іншими установами, які здійснюють шефство над школами, з будинко управліннями, дитячими кімнатами міліції та ін. Завдяки цьому значно розширюється сфера виховного впливу на учнів, підвищується його ефективність.
2.5. Виховна робота з учнями в різних типах загальноосвітніх шкіл .
Значення школи в суспільному вихованні дітей неухильно зростає. Свідченням цього є дальший розвиток мережі шкіл (груп) з подовженим днем, шкіл-інтернатів та інших типів загальноосвітніх шкіл.
Групи (класи) подовженого дня – позаурочні об’єднання учнів. Складність виховної роботи в них значною мірою визначається тим, що вони в багатьох випадках формуються як різновікові групи. Вихователі цих груп покликані організовувати все життя учнів протягом повної другої зміни (4-5 годин), що зумовлює особливості виховної роботи з ними. Вихователі груп (класів) подовженого дня покликані:
прищеплювати своїм вихованцям любов до праці, високі моральні якості, навички культурної поведінки, необхідність дотримання ними правил особистої гігієни;
регулювати режим дня вихованців, стежити за своєчасним приготуванням ними домашніх завдань, допомагати у навчанні і розумній організації дозвілля;
здійснювати разом із шкільним лікарем заходи, які сприяють здоров’ю і фізичному розвитку вихованців;
підтримувати постійний зв’язок з учителями, класними керівниками, медичним персоналом, з батьками вихованців або особами, які їх змінюють.
Різноманітна за змістом і формами виховна робота з учнями груп (класів) подовженого дня вимагає чіткого планування. Досвід показав, що цілком виправдовує себе щотижневе планування з визначенням у плані на кожний день навчальпо-виховних завдань, поточних занять, ігор, роботи з батьками, педагогічних спостережень та ін.
Конкретні навчально-виховні завдання визначаються з урахуванням віконих та індивідуально-типологічних відміностей учнів і вирішуються з позицій комплексного підходу до виховання.
Головна особливість виховної роботи у пришкільних інтернатах полягає в тому, що вона тут здійснюється