Діти, які живуть у пришкільному інтернаті, входять до складу загальношкільних організацій і виконують їх доручення. Що ж стосується дитячого самоврядування в пришкільному інтернаті, то воно здіснюється через раду інтернату і актив виховних груп. При раді можуть утворюватися різні комісії: навчальна, господарча, культорно-масова, санітарно-побутова, спортивна. Тут обираються старости груп. Вихователі працюють за єдиним планом і проводять виховну роботу, з урахуванням завдань ідейно-політичного, морального, трудового, естетичного і фізичного виховання. Водночас приділяють велику увагу підготовці учнями домашніх навчальних завдань, всіляко стимулюючи їхню самостійну пізнавальну діяльність в процесі самопідготовки до уроків, контролю і взаємоконтролю за нею.

Розділ ІІІ. Планування і облік роботи класного керівника

3.1. Планування виховної діяльності класного керівника.

Успішпа діяльність класного керівника можлива лише за умов чіткого планування виховної роботи в класі, яке допомагає визначити цілісну виховну систему, проектувати розвиток усього колективу класу і окремих його членів. План роботи класного керівника – це науково обгрунтоване проектування становлення і розвитку колективу учнів класу і кожного вихованця зокрема. Він складається з таких структурних елементів: характеристика класу, завдання виховання, системи виховної діяльності.

Планування виховної діяльності потребує від класного керівника передусім аналізу стану справ в учнівському колективі, ознайомлення з передовим досвідом і рекомендаціями психолого-педагогічної науки. На основі аналізу складають характеристику класу, в якій відображають стан рівня вихованості колективу і окремих учнів, ступінь згуртованості колективу, дієвість громадської думки в ньому, стиль взаємин між членами учнівського самоврядування і рядовими членами колективу, рівень знань учнів, відхилення від норм поведінки окремих учнів та їх причини й інші особливості. Така характеристика дає можливість намітити конкретні завдання виховної роботи з класом.

Формулюючи завдання виховної роботи, спираються на ”Орієнтовний зміст виховання в національній школі”, яким визначено загальні завдання з кожного напрямку виховання відповідно до високих особливостей учнів. Ці завдання мають ураховувати конкретні умови виховання (вік, вихованість, соціальне оточення).

Відповідно до намічених завдань визначають зміст виховної діяльності в класі, підбирають ефективні методи і форми його реалізації, продумуючи систему виховної діяльності – зміст і шляхи її реалізації – дотримуються таких вимог: а) урахування активних питань у галузі народної освіти та виховання, плану роботи школи; б) цілеспрямованість, конкретність, розумної насиченості, опори та інтереси учнів; в) поєднання словесних, наочних і практичних форм і методів виховання, г) відповідності форм і методів виховання віковим особливостям школярів і рівень їх вихованості; д) урахування ювілейних і суспільно-політичних дат, подій, у житті України; е) єдності педагогічного керівництва і самостійності учнів.

У планувані виховної роботи в класі може прислужитися посібник ”Орієнтовний зміст виховання а національній школі. Методичні рекомендації”, в якому розкрито питання змісту виховання з урахуванням вікових особливостей учнів молодших, середніх і старших класів, запропоновано для кожного віку цікаві форми та методи реалізації цого змісту, види діяльності, до яких можна залучати учнів. Згідно з рекомендаціями згаданого посібника зміст виховної роботи класного керівника передбачає: формування національної свідомості і самосвідомості; виховання духовної культури особистості; створення умов для вільного вибору світогладних позицій; виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки; виховання свідомого ставлення до навчання, розвиток пізнавальної активності та культури розумової праці; формування високої мовної культури; оволодіння українською мовою; утвердження принципів загальнолюдської моралі; формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря; забезпечення високої художньої-естетичної культури особистості; забезпечення повноціного фізичного розвитку дітей і молоді; охорони та зміцнення їхнього здоров’я; формування екологічної культури людини, її гармонійних відносин з природою; розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов для її самореалізації.

Плануючи певні виховні заходи, необхідно враховувати конкретні умови: вік учнів, рівень їх вихованості, стан успішності та дисципліни. Стадії розвитку учнівського колективу, наявність матеріальної бази тощо. Важливо передбачити якнайбільше практичних справ і залучення до їх виконання самих учнів.

Окремим розділом плану виділяється робота з батьками і громадськістю: теметика батьківських зборів і терміни їх проведення, робота з класним батьківським комітетом, відвідування сімей учнів, бесіди з батьками, форми й методи з громадськістю для залучення її до виховної роботи з учнями класу.

Основний розділ плану виховної роботи класного керівника складають за такою формою:

№

п/п | Зміст, форми і методи роботи | Терміни виконання | Виконавці | Позначка про виконання

План виховної роботи з учнями складають і вихователі груп подовженого дня. Він містить такі розділи: 1) участь у комплектуванні групи; 2) піклування про здоров’я, фізичний розвиток і режим школяра; 3) керівництво самопідготовкою учнів; 4) керівництво їх суспільно корисною працею; 5) організація відпочинку учнів. Вихователі також рекомендують складати план на тиждень, який передбачає роботу з вихованцями до і після самопідготовки на кожен день.

3.2. Класний керівник-організатор позакласної роботи з учнями.

У багатогранній діяльності класного керівника важливе місце посідає керівництво позакласною роботою учнів свого класу.

Основу всієї позакласної роботи становлять масові заходи. Тут найчастіше використовуть такі форми масової позакласної роботи з учнями: бесіди, політінформації, екскурсії, прогулянки, колективне відвідування театру або кіно; можуть організовуватися також зустрічі з цікавими людьми, походи, іноді – вечори або ранки; значне місце посідають різні форми масової роботи з книгою (обговорення книги, читацька конференція) тощо.

Кожний подібний захід має певну освітньо-виховну мету: ознайомити учнів з творчістю певного композитора або художника, розширити знання