підручників, за дисципліну і порядок) допомагає учням не тіль-ки глибше усвідомити етичні норми із повсякденного життя школи, класу, а й спонукає до розв'язання цілого ряду важли-вих організаційних питань: створення постів бережливих, «книжних лікарень», організації виставки найбільш охайних зошитів і підручників.
Роз'яснюючи етичні норми в бесіді чи розповіді, вихова-тель допомагає дітям осмислити наявний у них досвід повсяк-денного спілкування, усвідомити моральні цінності, на яких ґрунтується культура поведінки. Під час обговорення конкрет-них ситуацій з життя чи літератури учні вчаться орієнтуватися в мотивах людських вчинків, уточнюють моральні оцінки і су-дження.
Бесіда «Будьмо ввічливими»
Питання для обговорення:
1. Які слова називають чарівними? Для чого вони існують?
2. З якими людьми приємніше спілкуватися: з привітними чи похмурими, чемними чи грубими?
3. Як позначається неввічливість на людських взаєминах?
4. У чому виявляється вихованість школяра?
5. Яких правил ввічливості слід дотримуватись в школі, по-за школою (в громадських місцях, вдома, на вулиці)?
Підсумовуючи відповіді учнів, а також використовуючи ілю-стративний матеріал до теми, ще раз нагадати дітям правила ввічливості.
З'ясувати походження слів: «доброго ранку», «добрий день», «вітаю», «привіт», «будьте здоро-ві», «здрастуйте», «вибачте», «даруйте», «на добраніч», «будь ласка».
- Вибачте, пробачте, а не вибачаюсь, пробачаюсь.
- Люди вітають один одного за допомогою слів і жестів.
- Які ви знаєте жести вітання? (Уклін, рукостискання).
Під час вітання потискувати один одному руку. Сьогодні це традиція вважається виявленням поваги.
Правила ввічливості забороняють нам галасувати, турбу-вати і дратувати присутніх.
Можна розіграти сценку самими дітьми з життя класу, або провести конкурси.
Невеличкі оповідання, вірші морально-етичного змісту стають повчальними для дітей. З них вони дізнаються, що таке ввічливість, скромність, доброта, мужність, правдивість, пра-цьовитість, які риси характеру роблять людину красивою, ду-ховно багатою, а які ні.
До виховання культури поведінки школярів важливо залу-чити батьків, які повинні спрямувати свої зусилля на закріп-лення дітьми набутих у школі естетичних умінь і навичок. На-самперед у спілкуванні.
Особливо засвоюються учнями елементи поведінки під час ігор, інсценівок, оповідань, віршів і казок. Під час перегляду дітей звертають увагу на моральні риси героїв. Вони бачать їхні вчинки і їх обговорюють, висловлюють свої думки щодо даної ситуації, як би вони поступили в даному випадку.
Отже, виховання поведінки потребує взаємопов'язаного впливу різних методів морального виховання. Не слід забувати і про такий засіб виховання, як систематичний контроль, особ-ливо це стосується поведінки вихованців, що зарекомендували себе як важкі, грубо порушують дисципліну, ігноруючи вимоги вчителів, вихователів.
Висновки
Дуже важливо виховувати у них чесність і правдивість, доброту, чуйність, ду-ховно збагачувати кожну особистість.
Завдання морально-етичного виховання - роз'яснювати ді-тям суть моральних цінностей.
Культура мовлення: ясність, виразність, вживання ввічли-вих слів, спокійні інтонації, міміка, жести, що супроводять мов-лення, вміння уважно слухати співрозмовника, прагнення до збагачення словникового запасу.
Культура зовнішнього вигляду: охайність, акуратність в одязі й зачісці, зібраність і підтягнутість, естетика жестів, поз і ходи, наявність хорошого смаку.
Моральні основи культури поведінки в колективі: своєча-сне і точне виконання вимог колективу, повага до своїх друзів, скромність в оцінці свого внеску в загальну справу.
Особливе місце у моральному вихованні дитини посідає етична бесіда. Основний її зміст - розв'язання поведінкових задач - ситуацій. Порівнюючи ті чи інші варіанти поведінки, діти вчаться аналізувати, правильно оцінювати людські вчинки.
Отже, виховання поведінки потребує взаємопов'язаного впливу різних методів морального виховання. Не слід забувати і про такий засіб виховання, як систематичний контроль, особ-ливо це стосується поведінки вихованців, що зарекомендували себе як важкі, грубо порушують дисципліну, ігноруючи вимоги вчителів, вихователів.
Література
Карташов П. Й. Внедрение рекомендаций педагогической науки в практику. — М., 1984.
Педагогічний пошук / За ред. В.Ф. Беха. — К., 1989.
Подымов Л. С. Подготовка учителя к инновационной деятельности. — М., 1995.
Радченко Й. П. НОТ учителя. — М., 1982.
Юсуфбекова Н. Р. Общие основы педагогических инноваций: Опыт разработки теории инновационных процессов образования. — М., 1991.