Зміст

Вступ

Актуальне досдження. Завдання, функції, основні напрями і зміст роботи класного керівника в сучасних умовах визначаються Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затвердженим наказом №434 Міністерства освіти і науки України від 06.09.2000 року [13,3-4.].

У ньому, зокрема, відзначено, що „Класний керівник – це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створені належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів, їх соціального захисту.

Процес оволодiння знаннями, i навичками становить пiзнавальну дiяльнiсть учнiв, якою керує вчитель. Роль керівника навчального процесу не обмежується поясненням нового навчального матеріалу. Головний зміст керівництва полягає в тому, що вчитель є насамперед організатором і керівником пізнавальної діяльності учнів, створює умови, за яких вони можуть найраціональніше і найпродуктивніше вчитися (навчальна дисципліна, психологічний клімат, чергування заннять, нормування домашньої навчальної роботи, постановка перед учнями мети і завдання). Здійснюючи контроль за навчанням, він повинен бути готовий допомогти, коли в них виникають труднощі. Водночас учитель є вихователем, дбає про фізичний, розумовий, духовний розвиток учнів.

Мета – здійснити аналіз системи роботи класного керівника в сучасній школі.

Завдання :

Простежити історію виникнення посади класного керівника.

З’ясувати роль, місце і значення класного керівника у формуванні особистості.

Проаналізувати особливості роботи класного керівника в сучасній школі.

Розкрити зміст планування і обліку роботи класного керівника.

Виокремити специфіку роботи з педагогічно занедбаними та хворими дітьми.

Джерельною базою курсової роботи стали: книги, нормативно-правові освітні документи, статті з педагогічної преси.

Курсова робота складається з вступу, двох розділів основної частини, висновку та джерел використаної літератури.

Розділ І. Роль, місце і значення класного керівника у формуванні особистості.

1.1. Історія виникнення посади класного керівника.

Кожна історична епоха пред’являла свої вимоги до тих людей, які отримали тепер назву, „класний керівник”.

В епоху античності, функціональними обов’язками такої людини було супроводження людини з дому до школи і з школи додому, а також забезпечення безпеки життя. У ХІХ столітті в Російській імперії у чоловічих гімназіях з’явилися класні наглядачі, а в жіночих гімназіях – класні дами і наглядачки, які відповідали за дисципліну , порядок, і слухняність, учнів у навчальному закладі. Згодом учителі почали називатися груповодами. Та назва закріпилася у кінці 20-х років ХХ століття.

В 1932 році була введена класно-урочна система навчання, систематична перевірка й оцінка знань учнів, визначена роль учителя як організатора й керівника педагогічного процесу.

З 15 травня 1934 року груповоди стали називатися класними керівниками.

В подальшому класний керівник розглядався однією з головних виховних сил у системі комуністичного виховання школярів. На класного керівника покладалася організація виховної роботи з учнями, починаючи з IV до Х (ХІ) класів, проведення позакласної роботи з учнями класу, здійснення зв’язку школи з сім’єю учня, громадськими організаціями.

Основна форма взаємодії педагога з дитиною також була обмежена місцем та часом і називалася уроком. Переважно ця форма мала місце і в організації діяльності класного керівника: класні виховні години, збори, дискути, виховні заходи тощо.

Сьогодні ситуація змінюється. У Державній національній програмі „Освіта”.Україна ХХ століття відзначається, що одним з важливих принципів розбудови освіти в Україні на сучасному етапі і в перспективі є гуманізація освіти, що полягає в утвердженні людини як найвищої соціальної цінності, у найповнішому розкритті її здібності та задоволенні різних освітніх потреб, забезпеченні приорітетності загальнолюдських ціностей, гармонії стосунків людини і навколишнього середовища, суспільства і природи.

У національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті відзначається, що нове століття висуває до освіти нові вимоги. Провідні держави світу освоюють стратегію сталого людського розвитку. Людство постійно змінює орієнтацію у бік демократії, піднесення авторитету особистості, культури миру, толерантності і ринкових відносин, утверджує їх як приорітети нової світової динаміки. Тому ”головна мета української системи освіти створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатні навчатися протягом життя, створювати й розвивати ціності громадянського суспільства”. Тобто мова йде про необхідність визнання і врахування людського фактора. Утилітарна орієнтація на підготовку дитини до життя, побудована на технократичних принципах, змінюється нині всезростаючим розумінням сутності і цінності самого життя. У цьому зв’язку визначаються нові вимоги до класного керівника, його функції, завдання, напрями і зміст діяльності. [5, 399-402]

1.2. Завдання і функції класного керівника.

У положенні про середню загальноосвітню школу України зазначено, що повсякденне керівництво навчально-виховною роботою в класі здійснює класний керівник, призначений адміністрацією школи з числа вчителів, що викладають в цьому класі. На нього покладається розв’язання таких завдань: виховання в учнів культури поведінки, формування в них високих моральних якостей, забезпечення єдності педагогічних вимог з боку сім’ї і школи; організація в разі потреби допомоги учням (навчальної, матеріальної, моральної), проведення заходів, які передбачають зміцнення здоров’я учнів; організація суспільно корисної праці учнів, ведення документації класу, будування взаємин з учннями та їхніми батьками на демократичних засадах, співробітництві, сприяння розвитку самоврядування учнів.[17,25.]

Класний керівник виконує діагностичну, організаторську, виховну, координаційну, стимулюючу функції.

Діагностична функція.

Передбачає вивчення класним керівником учнів свого класу. Знання особливостей дітей, їхніх інтересів, нахилів, потреб, рівня вихованості, мотивів поведінки та їхніх якостей дає змогу скласти цілеспрямованний і дієвий план виховної роботи, організувати результативний щоденний виховний вплив на учнівський колектив загалом і на кожного учня зокрема. Для, виявлення індивідуальних особливостей учнів використовують розглянуті раніше методи науково-педагогічного дослідження.

Організаторська функція.

Полягає