в умінні залучати колектив класу до різних видів виховної діяльності: пізнавальної, що збагачує уявлення учнів про навколишню діяльність; суспільно корисної, спрямованої на загальну користь і благо; цілісно-орієнтаційної, яка розкриває учням духовні та матеріальні соціально значущі цінності й орієнтує на них їх поведінку; художньо - творчої, що дає учням можливість реалізувати індивідуальні творчі задатки та здібності; вільного спількування, організації дозвілля учнів, що взаємозбагачує їх. Для організації цього виду діяльності та забезпечення виховного результату педагог повинен володіти певними організаційними вміннями та навичками.
Виховна функція.
Вона є найскладнішою в діяльності класного керівника. План виховної роботи в класі визначає зміст, форми і методи виховної діяльності. Класний керівник складає його з урахуванням загального змісту й методики виховання учнів у національній школі . Передусім виховна діяльність класного керівника передбачає підготовку і проведення запланованих виховних заходів, які є дієвим засобом формування в учнів соціально ціних мотивів поведінки, здорових інтересів, духовних потреб, почуттів, позитивних моральних, правових, трудових, естетичних та інших якостей.
Класний керівник повинен продумати, як залучити якомога більше членів дитячого колективу до підготовки і проведення виховного заходу, знайти кожному конкретну справу, бо лише за таких умов це стане справою самих учнів, за яку вони вболіватимуть, до якої ставитимуться з почуттям відповідальності. Уміла підготовча робота з чітким розподілом обов’язків вже сама по собі виховує учнів, оскільки потребує відповідної дисципліни як найпершої умови цікавого життя, успіху спільної справи, визнання людини за її ставлення до праці, відповідальності при виконанні дорученної справи, допомоги товаришам та ін. За таких умов самопроведення виховного заходу є завершальним актом певного періоду виховної роботи.
Щоб виховний захід був ефективний і його ідеї усвідомили учні, важливо вловити, відчути, визначити ступінь їх підготовленості до сприйняття пропонованих їм моральних, правових, естетичних та інших норм, положень, понять. Якщо вони вже відомі учням, враховують їхнє розуміння, погляди на них, щоб внести потрібні корективи.
Кожен виховний захід має свою структуру, яка залежить від методу або форми його проведення. Важливий структурний елемент такого заходу-підготовчий етап, на якому розподіляють обов’язки між учнями з урахуванням їх можливостей, детально продумують програму виховного заходу в межах відведеного для нього часу, підбирають необхідну літературу й наочне оформлення, контролюють підготовленість учнів до виконання доручених завдань.
Успіх виховного заходу значною мірою залежить і від належного оформлення приміщення, в якому його проводять. Вдало оформлене приміщення, виставка учнівських технічних виробів чи малюнків, плакатів з висловлюваннями видатних людей, музичний супровід, вази з квітами, естетично оформлене запрошення викликають інтерес до його змісту, пробуджують відповідні почуття.
Зміст виховного заходу має бути доступним для відповідної вікової категорії учнів, сприяти досягненню конкретної мети, нести у собі нову для вихованців інформацію, особливо це стосується традиційних виховних заходів, які проводять щороку (відзначення Дня Матері, Дня учителя, 8 Березня та ін.).
Координаційна функція.
Полягає у спрямуванні класним керівником виховних зусиль усіх педагогів, батьків і представників громадськості на позитивні результати у вихованні учнів. Класний керівник предусім домагається, щоб колектив учителів, який працює з учнями класу, керувався єдиними вимогами до них. Здійснював індивідуальний підхід. Він вивчає особливості навчально-виховної роботи вчителів, ознайомлюється з їхніми вимога та стосунками з учнями, обмінюється думками щодо поведінки окремих учнів, методів впливу на них. Об’єднання та спрямування виховної діяльності-найважливіше його завдання.
Успіх виховної діяльності класного керівника залежить також від того, наскільки тісно він співпрацює з батьками, може забезпечити єдність шкільного та сімейного виховання, від зв’язків з підприємствами та установами, які шефствують над школами, допомоги в організації виховання учнів за місцем їх проживання, у подоланні бездоглядності школярів тощо.
Стимулююча функція.
Полягає у своєчасному виявленні зрушень на краще в розвитку кожного учня класу і відповідному заохочені його до наступних корисних дій і вчинків. (Технологію використання методів стимулювання було розглянуто раніше).
Різноманітна діяльність класного керівника потребує високого рівня культури й незалежної психолого - педагогічної підготовки. Передусім він повинен мати тверді переконання, які засвічують його відданість педагогічній справі, відчувати плин часу, знати про події, що відбуваються в Україні та за її межами. Цю інформацію класний керівник має своєчасно передавати учням, формуючи у них певне ставлення до неї.
Класний керівник мусить бути високоморальною особистістю, чесним, справедливим, порядним у всіх своїх помислах і вчинках. Він має добре знати своїх вихованців, розуміти їх духовний світ і душевний стан, жити їхніми радощами і смутками, бути делікантним і тактовним у стосунках з ними, любити їх і водночас бути вимогливими до них і до себе. Одна з сумісних його рис – незалежний рівень знань з педагогіки і психології, що дає йому змогу швидко знаходити контакт з учителями й учнями, вміло організовувати виховний процес, залучати учнів до різних видів діяльності, виявляти рівень їх вихованості, вносити до програм виховання відповідні корективи, спонукати їх до самоосвіти та самовиховання.
1.3. Вимоги до особистості класного керівника – вихователя.
Ускладнення навчально-виховних завдань школи зумовлює зростання обсягу організаційно-виховної роботи вчителя – класного керівника з учнями і педагогічної роботи з батьками й громадськістю. Комплексний підхід до розв’язання цих завдань ставить високі вимоги до класного керівника як вчителя, до його професійно-педагогічних якостей. Він повинен бути для учнів прикладом високої ідейності і моральності, відданості своїй праці, високим авторитетом, втіленням правдивості.
В особі вихователя дітей, підлітків і юнацтво приваблює гармонійна єдність ідеалів, принципів, переконань, поглядів, уподобань, смаків, симпатій і антипатій, морально-естетичних засад у словах і вчинках.