Класний керівник повинен володіти професійно необхідними уміннями і навичками, без яких він не зможе успішно виконувати свої функції. До них належать: конструктивні – вміня планувати виховну роботу, визначати систему переспективних ліній у розвитку колективу і окремої особи, здійснювати індивідуальний підхід у вихованні; організаторські – вміння, спираючись на актив, організовувати виховну діяльність учнів, здійснювати контроль і допомогу у виконані громадських доручень, працювати з громадскістю, правильно оцінювати і контролювати свої виховні дії; комунікативні – вміння встановлювати педагогічно доцільні відносини з учнями, вчителями, батьками, регулювати внутріколективні і міжколективні відносини, передбачити результати виховного впливу, вносити в них відповідні корективи; дослідницькі – вміня вивчати індивідуальні особливості колективу й окремих учнів, використовувати у своїй роботі найважливіші досягнення психолого-педагогічних досліджень, передовий педагогічний досвід; прикладні – вміння малювати, співати, танцювати, грати на музичних інструментах, організовувати масові заходи, екскурсії, походи, користуватися технічними засобами навчання і виховання.

Велике значення для класного керівника має володіння педагогічною технікою. Він повинен організовувати себе, зацікавлювати учнів тією чи іншою справою, володіти культурою і технікою мови, керувати своєю поведінкою у будь-яких виховних ситуаціях та ін.

Однією з найголовніших умов ефективності виховання є мудра влада педагога над особистістю й колективом учнів. Фундаментом цієї влади є дитяче довір’я до вчителя. Доки дитина дивиться на вчителя і вірить йому – він для неї справжній вихователь, наставник, високий авторитет, втілення правдивості, друг, товариш, учитель життя. Водночас вміння відчувати їх, ні на хвилину не забувати, що в кожної дитини є добра воля, наміри, прагнення до моральної доскональності, духовного багатства, повноти і щастя життя для блага народу, глибока віра в силу виховання повинні стати сумлінням кожного вчителя – класного керівніка. [2,10.]

Розділ ІІ. Особливості роботи класного керівника в сучасній школі.

2.1. Напрями і форми роботи класного керівника.

Класний керівник проводить багатогранну за змістом і формами виховну роботу з учнями. Її складовими компонентами є вивчення учнів, організація і згуртування гармонійного і солідарного учнівського колективу класу, позакласна і позашкільна виховна робота, робота з батьками і громадськістю.

Вивчення учнів.

Однією з неодміних умов успішності виховної роботи класного керівника є знання учнів. „Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях,- писав К. Д. Ушинський,- то вона повинна попереду пізнати її також у всіх відношеннях. Вихователь повинен прагнути пізнати людину такою, якою вона є в дійсності, з усіма її особливостями і в усій її величині, з усіма її буденими, дрібними потребами і з усіма її великими духовними вимогами”.[8,33.]

І. П. Іванов розглядав вивчення учнів як основне положення педагогіки. Щоб виховувати дітей, писав він, треба дуже добре знати їхні інтереси, погляди, прагнення, життєвий досвід, знати людей, які їх оточують, умови, в яких вони живуть. Педагоги повинні глибоко усвідомлювати, що „без такого знання дітей не можна по-справжньому організувати не тільки виховної, а й навчальної роботи, без знання дітей легко скотитися на шлях шаблону в підході до дітей”.

Вивчення особистості учня не самомета, а необхідна умова для успішності навчання і виховання. Вивчаючи учня, класний керівник повинен враховувати, що учень не тільки об’єкт виховання, а й його суб’єкт. Це означає, що кожен учень є активним учасником виховного процесу, особою, яка усвідомлює своє власне становлення, бачить саму себе у процесі, виявляє самодіяльність, творчість, ініціативу, відповідає за свою працю, поведінку, вміє оцінювати, себе з точки зору інтересів суспільства, не тільки турбується про виховання членів свого колективу, а й відповідає за нього. [16,23.]

Програма вивчення учнів охоплює широке коло питань. Приймаючи клас, класний керівник, насамперед, збирає потрібні йому відомості про кожного учня, знайомиться з умовами його життя. Побуту, вивчає склад сім’ї, її культурний рівень, матеріальне становище, професію батьків.

Класний керівник цікавиться тим, який існує в сім’ї моральний клімат, раціональне використання вільного часу для розваг і відпочинку, зміцнення здоров’я дітей і водночас знати, як діти піклуються про своїх батьків і старших, виховувати в них цей моральний і конституційний обов’язок.

Водночас класного керівника повинні цікавити ставлення учня до навчальної праці. Його успішність, інтереси і нахили, рівень дисципліни, ставлення до фізичної праці. В сучасних умовах, коли швидко і різко зростає обсяг необхідних людині знань, класний керівник разом з іншими вчителями повинен стимулювати пізнавальні інтереси учнів, прищеплювати їм вміння самостійно поповнювати свої знання, вивчати читацькі інтереси учнів, активно прилучувати учнів до роботи над книгою та іншими джерелами знань, допомагати їм виробляти самостійність мислення. Це вимагає також організації розумного дозвілля учнів у вільний час, пильної турботи про те, щоб учні не займалися пустими розвагами.

Важливо знати, які учні виконують трудові завдання, яку беруть участь у продуктивній праці. Якими професіями цікавляться, до вибору яких прагнуть. Важливе спрямовуюче значення тут має профорієнтаційна робота класного керівника з учнями.

Успіх виховної роботи залежить від знання громадського обличчя кожного учня. З цією метою класний керівник вивчає місце учня у класному колективі, його участь у житті класу. Учнівського самоврядування, характер виконаної ним громадської роботи, його ідейно-громадянські переконання, прагнення до високих громадянських і моральних ідеалів.

Класний керівник має справу не лише з окремими учнями, а й з колективом, який їх об’єднує. Йдеться про