У бесідах з класом можуть використовуватись дані вивчення результатів діяльності учнів. Їх особлива ціність полягає в тому, що вони допомагають глибше і всебічніше пізнавати інтереси і нахили, здібності і бажання учнів, більш цілеспрямовано здійснювати з ними профорієнтаційну роботу.

Джерелом, з якого класний керівник здобуває потрібні йому відомості про учнів, є також бесіди з учителями і батьками. Предметом бесід з учителями можуть бути пізнавальні інтереси та уподобання учнів, їхнє ставлення до вивчення тих чи інших навчальних предметів, поведінка на уроках у різних учителів, виконання домашніх завдань, участь у роботі гуртків, громадська активність та ін. Бесіди з батьками озброюють класного керівника необхідними відомостями про додержання учнями режиму дня, виконання домашніх завдань, ставлення до побутової праці, раціональне використання вільного часу для самоосвіти, розумного дозвілля, відпочинку. Коли в тому є потреби, бесіди з батьками можуть включають в себе педагогічні консультації і поради, які стосуються різних аспектів виховання дітей в сім’ї і характеризуються високим педагогічним тактом. Бесіди з батьками проводяться не тільки в школі, а й в домашніх умовах, знання яких потрібне класному керівникові. Батьки – перші вихователі дітей. Піклуючись про виховання дітей, батьки зобов’язанні готувати їх до суспільно корисної праці. Відвідуючи батьків, класні керівники вивчають матеріальні і побутові умови сім’ї, взаємини, які існують між батьком і матір’ю, між ними і дітьми, виконання батьками своїх виховних функцій, допомагають батькам виправляти недоліки в сімейному вихованні.

Для спостереження і бесід можуть уточнюватись і доповнюватись з допомогою анкетного методу. Активне опитування може проводитись з певною метою, наприклад, з метою вивчення мотивів навчання, ставлення до громадських обов’язків, стану морального клімату в класному колективі, рівня розуміння учнями тих чи інших моральних понять тощо. Результати аналізу одержаних відповідей використовуються у виховній роботі з класом і окремими учнями.

Класному керівникові надзвичайно важливо знати учня таким, яким він є в дійсності, тобто його об’єктивну оцінку. Одержувати таку оцінку допомагає узагальнення незалежних характеристик. На основі зіставлення даних власного спостереження з даними, одержаними з інших джерел, класний керівник складає об’єктивне уявлення про того чи іншого учня, про його позитивні або негативні риси, без знання яких не можна забезпечити індивідуальний підхід у вихованні, знайти шляхи і засоби піднесення рівня вихованості учня, прищеплення йому умінь і навичок правильності поведінки, його життєвої орієнтації. [3,44.]

Особистість формується в колективі, в спілкуванні з іншими. Вивчення спілкування між учнями, інакше кажучи, міжособових стосунків, для класного керівника має особливе значення. Міжоособові стосунки – завжди результат більш або менш вільного вибору. Зв’язки людини з іншими людьми – складний макро- і мікросвіт стосунків, побудована як на ділових, так і на особистих контактах, на основі симпатії, антипатії чи байдужості. Між учнями можуть існувати різні види стосунків: стосунки взаємної відповідальності, стосунки, які супроводжуються проявом почуттів симпатії або антипатії, гуманістичні стосунки – доброзичливий тон, інтерес і повага один до одного, дружба. Між учнями в колективі можуть виникати і конфліктні ситуації, можливими причинами яких можуть бути егоїзм, недисциплінованість, лінощі, нечесність, безтактність, хворобливе самолюбство, грубість, неврівноваженість, гонор, владолюбство та інші нагативні риси особистості.

Виявити справжні взаємини між учнями класний керівник може за допомогою методу соціометрії. Суть методу полягає в тому, що учні відповідають на непрямі запитання. Наприклад, учневі пропонують назвати партнера, з яким би він бажав сидіти за однією партою, дружити, піти в похід та ін.

Аналізуючи відповіді, класний керівник складає уявлення про моральний клімат в класі, про позитивний чи негативний статус окремих учнів в колективі, реальні стосунки між учнями, виявляє учнів, які користуються чи не користуються авторитетом у товаришів, виконують роль неофіційних „лідерів”, робить висновки про шляхи і засоби згуртування колективу, підвищення ефективності всієї виховної роботи з класним колективом.

Своєрідним підсумком вивчення учнів є педагогічна характеристика. Вона складається на учнів останнього року навчання. Крім загальних відомостей, в характеристиці відображаються загальний розвиток учня, його успішність, трудова і громадська активність, основні риси характеру та морально – вольові якості, професійна спрямованість. До складання педагогічної характеристики залучаються учні. Характеристику випускника школи затверджує педагогічна рада. Досвічені класні керівники складають педагогічні характеристики не тільки на учнів-випускників. Такі характеристики допомагають їм краще визначати засоби виховного впливу на окремого учня з метою досягнення бажаних результатів. [13,6.]

Організація і виховання учнівського колективу.

Виховання в колективі – один із провіднних принципів педагогіки. В сферу колективних взаємин людина вступає з раннього віку. Саме в колективі і під його впливом відбувається всебічний розвиток особистості, формуються її науковий світогляд, переконання, високі моральні якості, вольові риси характеру, її громадянськість, активна життєва позиція. От чому центром уваги організаторської і виховної роботи в школі повинен бути безпосередньо клас як згуртований, дружний колектив, як інструмент виховання. Створення такого класного колективу – важливе завдання класного керівника.

Педагогіка розглядає учнівський колектив школи не як суму первинних колективів, а як єдиний колектив школярів, об’єднаний спільною діяльністю. Найбільш відомим у практиці і дослідженим у педагогічній теорії є первинний класний колектив. Саме з таких колективів складається учнівський колектив школи. Як окреме об’єднання, він становить частину загальношкільного колективу. Хоч учнівський і педагогічний колектив не відокремлені один від одного, вони, однак, не зливаються в одне