Індивідуальні форми роботи використовуються для конкретизації і уточнення знань класного керівника про того чи іншого учня, вивчення умов його виховання в сім’ї, надання батькам допомоги у виконанні ними своїх виховних функцій.

У практиці індивідуальної роботи класного керівника з батьками найчастіше використовують так її форми, як відвідування сім’ї учня, листування з батьками, запрошення батьків до школи, індивідуальні педагогічні бесіди, педагогічні доручення, робота з неблагополучними сім’ями, педагогічні консультації та ін.

Відвідування сім’ї дає можливість класному керівникові зібрати необхідні відомості про учня. Час від часу батьки можуть запрошуватись до школи для бесід з різною метою. В одних випадках метою бесід може бути ознайомлення з позитивним досвідом виховання дітей батьками, в інших – потреба встановити з ними єдині дії, спрямовані на досягнення більш ефективних виховних результатів. Іноді батьки можуть залучати до виконання обов’язків наставників-вихователів, зокрема, так званих важковиховуваних учнів. Не слід забувати, що „важкі” діти – це, як правило, наслідок істотних недоліків бальків, які нехтують своїми обов’язками.

Класний керівник прагне домогтися створення в неблагополучних сім’ях такої моральної атмосфери, яка забезпечувала формування в кожної дитини повноцінної особистості. Цьому повинні сприяти його педагогічні консультації.

До групових форм роботи з батьками належить робота з класним батьківським комітетом, групові збори - бесіди з активом батьків, усні педагогічні журнали та ін. Використовуючи ці форми, класний керівник має можливість залучати батьків до виконання різних виховних функцій як за місцем проживання учнів, так і в самій школі. Через актив батьків класний керівник може залучати до виховних завдань широку громадськість, ветеранів війни і праці, представників культурно- освітніх організацій, діячів мистецтва, літератури, проводити з їхньою допомогою батьківські збори, конференції та інші масові форми роботи з батьками. Виправдили себе і такі форми роботи, як педагогічні лекції, вечори запитань і відповідей, класні батьківські збори, науково-практичні конференції, присвячені обміну досвідом виховання дітей в сім’ї, батьківські збори (проведення яких може поєднуватись з показом творчої і художньої самодіяльності дітей), тематичні батьківські збори, педагогічні лекторії, народні університети педагогічних знань для батьків та ін.

Водночас батьки покликані всемірно підносити в очах своїх дітей авторитет школи, вчителя,класного керівника, подавати їм всебічну допомогу.

Класний керівник повинен підтримувати постійні зв’язки з вищими навчальними закладами та іншими установами, які здійснюють шефство над школами, з будинко управліннями, дитячими кімнатами міліції та ін. Завдяки цьому значно розширюється сфера виховного впливу на учнів, підвищується його ефективність.

Виховна робота з учнями в різних типах загальноосвітніх шкіл .

Значення школи в суспільному вихованні дітей неухильно зростає. Свідченням цього є дальший розвиток мережі шкіл (груп) з подовженим днем, шкіл-інтернатів та інших типів загальноосвітніх шкіл.

Групи (класи) подовженого дня – позаурочні об’єднання учнів. Складність виховної роботи в них значною мірою визначається тим, що вони в багатьох випадках формуються як різновікові групи. Вихователі цих груп покликані організовувати все життя учнів протягом повної другої зміни (4-5 годин), що зумовлює особливості виховної роботи з ними. Вихователі груп (класів) подовженого дня покликані:

прищеплювати своїм вихованцям любов до праці, високі моральні якості, навички культурної поведінки, необхідність дотримання ними правил особистої гігієни;

регулювати режим дня вихованців, стежити за своєчасним приготуванням ними домашніх завдань, допомагати у навчанні і розумній організації дозвілля;

здійснювати разом із шкільним лікарем заходи, які сприяють здоров’ю і фізичному розвитку вихованців;

підтримувати постійний зв’язок з учителями, класними керівниками, медичним персоналом, з батьками вихованців або особами, які їх змінюють.

Різноманітна за змістом і формами виховна робота з учнями груп (класів) подовженого дня вимагає чіткого планування. Досвід показав, що цілком виправдовує себе щотижневе планування з визначенням у плані на кожний день навчальпо-виховних завдань, поточних занять, ігор, роботи з батьками, педагогічних спостережень та ін.

Конкретні навчально-виховні завдання визначаються з урахуванням віконих та індивідуально-типологічних відміностей учнів і вирішуються з позицій комплексного підходу до виховання.

Головна особливість виховної роботи у пришкільних інтернатах полягає в тому, що вона тут здійснюється через різновікові групи учнів. Ідея здійснення виховання через різновікові дитячі колективи вперше була теоретично обгрунтована і практично реалізована в досвіді А. С. Макаренка. Йдеться про первинний дитячий колектив як осередок виховання в умовах дитячого закладу інтернатного типу.

Діти, які живуть у пришкільному інтернаті, входять до складу загальношкільних організацій і виконують їх доручення. Що ж стосується дитячого самоврядування в пришкільному інтернаті, то воно здіснюється через раду інтернату і актив виховних груп. При раді можуть утворюватися різні комісії: навчальна, господарча, культорно-масова, санітарно-побутова, спортивна. Тут обираються старости груп. Вихователі працюють за єдиним планом і проводять виховну роботу, з урахуванням завдань ідейно-політичного, морального, трудового, естетичного і фізичного виховання. Водночас приділяють велику увагу підготовці учнями домашніх навчальних завдань, всіляко стимулюючи їхню самостійну пізнавальну діяльність в процесі самопідготовки до уроків, контролю і взаємоконтролю за нею. [12,18-20.]

2.2. Планування і облік роботи класного керівника.

Планування виховної діяльності класного керівника.

Успішпа діяльність класного керівника можлива лише за умов чіткого планування виховної роботи в класі, яке допомагає визначити цілісну виховну систему, проектувати розвиток усього колективу класу і окремих його членів. План роботи класного керівника – це науково обгрунтоване проектування становлення і розвитку колективу учнів класу і кожного вихованця зокрема. Він складається з таких структурних елементів: характеристика класу, завдання виховання, системи виховної діяльності.

Планування виховної діяльності потребує від класного керівника передусім аналізу стану справ в учнівському колективі,