Формулюючи завдання виховної роботи, спираються на ”Орієнтовний зміст виховання в національній школі”, яким визначено загальні завдання з кожного напрямку виховання відповідно до високих особливостей учнів. Ці завдання мають ураховувати конкретні умови виховання (вік, вихованість, соціальне оточення).

Відповідно до намічених завдань визначають зміст виховної діяльності в класі, підбирають ефективні методи і форми його реалізації, продумуючи систему виховної діяльності – зміст і шляхи її реалізації – дотримуються таких вимог: а) урахування активних питань у галузі народної освіти та виховання, плану роботи школи; б) цілеспрямованість, конкретність, розумної насиченості, опори та інтереси учнів; в) поєднання словесних, наочних і практичних форм і методів виховання, г) відповідності форм і методів виховання віковим особливостям школярів і рівень їх вихованості; д) урахування ювілейних і суспільно-політичних дат, подій, у житті України; е) єдності педагогічного керівництва і самостійності учнів.

У планувані виховної роботи в класі може прислужитися посібник ”Орієнтовний зміст виховання а національній школі. Методичні рекомендації”, в якому розкрито питання змісту виховання з урахуванням вікових особливостей учнів молодших, середніх і старших класів, запропоновано для кожного віку цікаві форми та методи реалізації цого змісту, види діяльності, до яких можна залучати учнів. Згідно з рекомендаціями згаданого посібника зміст виховної роботи класного керівника передбачає: формування національної свідомості і самосвідомості; виховання духовної культури особистості; створення умов для вільного вибору світогладних позицій; виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки; виховання свідомого ставлення до навчання, розвиток пізнавальної активності та культури розумової праці; формування високої мовної культури; оволодіння українською мовою; утвердження принципів загальнолюдської моралі; формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря; забезпечення високої художньої-естетичної культури особистості; забезпечення повноціного фізичного розвитку дітей і молоді; охорони та зміцнення їхнього здоров’я; формування екологічної культури людини, її гармонійних відносин з природою; розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов для її самореалізації.

Плануючи певні виховні заходи, необхідно враховувати конкретні умови: вік учнів, рівень їх вихованості, стан успішності та дисципліни. Стадії розвитку учнівського колективу, наявність матеріальної бази тощо. Важливо передбачити якнайбільше практичних справ і залучення до їх виконання самих учнів.

Окремим розділом плану виділяється робота з батьками і громадськістю: теметика батьківських зборів і терміни їх проведення, робота з класним батьківським комітетом, відвідування сімей учнів, бесіди з батьками, форми й методи з громадськістю для залучення її до виховної роботи з учнями класу.

Основний розділ плану виховної роботи класного керівника складають за такою формою:

№

п/п | Зміст, форми і методи роботи | Терміни виконання | Виконавці | Позначка про виконання

План виховної роботи з учнями складають і вихователі груп подовженого дня. Він містить такі розділи: 1) участь у комплектуванні групи; 2) піклування про здоров’я, фізичний розвиток і режим школяра; 3) керівництво самопідготовкою учнів; 4) керівництво їх суспільно корисною працею; 5) організація відпочинку учнів. Вихователі також рекомендують складати план на тиждень, який передбачає роботу з вихованцями до і після самопідготовки на кожен день. [3,8.]

Класний керівник-організатор позакласної роботи з учнями.

У багатогранній діяльності класного керівника важливе місце посідає керівництво позакласною роботою учнів свого класу.

Основу всієї позакласної роботи становлять масові заходи. Тут найчастіше використовуть такі форми масової позакласної роботи з учнями: бесіди, політінформації, екскурсії, прогулянки, колективне відвідування театру або кіно; можуть організовуватися також зустрічі з цікавими людьми, походи, іноді – вечори або ранки; значне місце посідають різні форми масової роботи з книгою (обговорення книги, читацька конференція) тощо.

Кожний подібний захід має певну освітньо-виховну мету: ознайомити учнів з творчістю певного композитора або художника, розширити знання учнів про природу рідного краю, виховувати їх у дусі дружби народів та ін.

Організовуючи масові заходи з учнями, класний керівник керується певними педагогічними вимогами, зокрема, такими, як : різноманітність заходів; форми і тривалості позакласних заходів; систематичність і послідовність; ініціатива і самодіяльність учнів.

Класний керівник дбає про те, щоб всі учні довіреного йому класу були охопленні гуртками (в школі чи в позашкільному закладі), не допускає перевантаження школярів участю їх в роботі багатьох гуртків. Він дбає про ідейно-політичне та моральне виховання учнів, про розширення їх загальноосвітнього та пілітехнічного кругозору, про трудове, естетичне та фізичне виховання.

Багато займається класний керівник і індивідуальною роботою. Він старано вивчає та виявляє здібності кожного учня і відповідно до цього добирає для нього позакласні заняття. [15,54.]

2.3. Виховна робота з педагогічно занедбаними та хворими дітьми.

Педагогічно занедбані діти – це такі діти, які успішно не навчаються, а то й зовсім не відвідують школу, недисципліновані, невиховані, недотримуються норм і правил суспільно-соціального буття. Причин такого явища багато. Але чи не вирішальна з них – це недоліки сімейного виховання. Можна виділити кілька типів сімей:

Сім’я однодітна може сформувати і „збалувану дитину” із безмежно зростаючими потребами і, врешті, неможливістю їх задоволення та конфліктими стосунками з суспільством; і одиноку людину з комплексом неповноцінності, уразливу, непевну в собі, невдачливу; і „узурповану” батьківською безмежною любов’ю, яка прагне якомога швидше вирватись з цього гіперопікування.

Сім’я багатодітна