В результаті аналізування змісту шкал і питань методики, було виділено високі та низькі рівні прояву характерних особистісних рис ( які відповідають певній кількості набраних стандартних оцінок за конкретними шкалами).

Дана методика припускає виділення трьох рівнів розвитку різних рис особистості: низький (від 1 до 3 балів), середній (від 4 до 6 балів) і високий (від 7 до 9 балів). На відміну від попередньої методики, високі значення більшості шкал даної методики відповідають негативному значенню розвитку особистісних рис. Виняток мають три шкали методики:

- “Товариськість” (шк.5);

- “Урівноваженість” (шк.6);

- “Відкритість” (шк.9).

До того ж назви деяких рис особистості, в даній методиці, виступають односкладовими в тому значенні, що в них взагалі є відсутнім позитивний або негативний зміст. Він лише припускається, або, за необхідністю, представляється в окремій, власній формуліровці. Це наступні шкали:

“Екстраверсія – інтроверсія ( шк.10);

“ Маскулінізм – фемінізм” (шк.12).

Сам опитувальник та його структура відповідають традиційним особистісним опитувальникам: містить питання, висловлювання, що стосуються способів поведінки, станів, орієнтацій, навичок та фізичних труднощів, на які піддослідний може відповісти “так” або “ні”[Практикум…, 2000, 315-316].

Можливим є індивідуальне та групове пред’явлення тесту, час для виконання залежить від форми опитувальника та триває від 20 до 50 хвилин.

Тест С. Медніка (тест віддалених асоціацій).

Методика адаптована в лабораторії психології здібностей Інституту психології Російської академії наук на виборці школярів старших класів Л. Г. Олексієвою, Т. В. Галкіною.

Розроблений тест призначений для діагностики вербальної креативності, яка визначається як процес перекомбінування елементів ситуації. Піддослідним пропонуються словесні тріади (трійки слів), елементи яких належать до взаємно віддалених асоціативних областей. Піддослідному необхідно встановити між ними асоціативний зв’язок шляхом знаходження четвертого, яке поєднувало б елементи таким чином, щоб з кожним з них воно утворювало певне словосполучення. Стимульний матеріал до тесту містить 40 словесних тріад.

Методика складається із розминки та двох серій завдань (по 20 словесних тріад кожна). Дуже велике значення надається проведенню розминки. За даними авторів адаптації тесту, розминка є необхідною для полегшення процесу входження піддослідних в діяльність та адаптацію до неї [Дружинин В., 1999, 323].

Відразу ж після розминки надається перша серія основних завдань. Друга серія проводиться з піддослідними через певний проміжок часу (3 - 5 днів) після першої серії. Характерною рисою першої серії являється те, що надається інструкція, яка не містить установки на досягнення оригінальних результатів. При проведенні другої серії піддослідним пропонують тестові завдання з класичною інструкцією, яка містить орієнтацію на досягнення, що стимулюю появу оригінальних відповідей.

Дана методика спрямована на виявлення та оцінку існуючого у піддослідного прихованого ( або блокованого) креативного потенціалу.

При проведені методики рекомендується уникати відкритого обговорення предметної спрямованості дослідження.

Тест передбачає як індивідуальну, так і групову форму дослідженя. Час тестування обмежувати не рекомендується [Дружинин В., 1999, 322-328].

Субтест “Завершення картинок” ( стислий варіант тесту К. Торренса).

Методика адаптована в 1993 – 1994 роках в лабораторії діагностики здібностей Інституту психології Російської академії наук О. М. Вороніним.

Зазначений варіант тесту Торренса представляє собою набір картинок з певною підбіркою елементів (ліній), які піддослідному необхідно перетворити (домалювати картинки) до осмисленого зображення. В даному варіанті використовується 6 картинок.

Методика призначена для діагностики невербальної креативності, як здатності до “породження” нового, оригінального продукту в умовах мінімальної вербалізації. Оскільки тест використовується для діагностики невербальної креативності, то назви малюнків, які дають самі піддослідні, з послідуючого аналізу виключаються та використовуються тільки в якості допоміжного засобу для розуміння суті малюнку.

При проведенні дослідження, як і в попередньому тесті, також не рекомендується повідомляти піддослідним про предмет дослідження.

Тест може проводитися як в індивідуальному, так і в груповому варіанті. Час тестування не обмежується [Дружинин В., 1999, 281-309].

Процедура проведення емпіричного дослідження

Психологічне дослідження проводилось протягом всього року груповим методом - формувалися групи піддослідних по 10-15 осіб.

Умови проведення дослідження:

Кожний піддослідний знаходився за робочим місцем один з метою обмеження можливостей спілкування під час дослідження. Тестові завдання (стимульний матеріал та бланки відповідей) пред’являлися кожному піддослідному індивідуально на окремих листках. Час тестування в жодному випадку не обмежувався.

З метою стабілізації зовнішніх умов та мінімалізації впливу стресових факторів, дослідження учнів ( групи Б та В) проводилося в середині семестру (коли знижувалася вірогідність проведення контрольних робіт та фіксувалася найменша напруженість у зв’язку із заліковими формами навчання).

Велике значення приділялося пред‘явленню інструкції піддослідним. В кожному випадку інструктаж починався з бесіди, яка включала в себе мотиваційні компоненти. Піддослідним пропонувалася інформація про свої здібності та особистісні риси, що викликало серйозне ставлення до тестування. Сама інструкція до певного завдання пред‘являлась у письмовому вигляді кожному піддослідному індивідуально, але обов‘язково супроводжувалася словесними вказівками та поясненнями. Письмова форма пред‘явлення інструкції була визнана необхідною внаслідок відомого факту більш ефективного здорового сприйняття інформації, що пов‘язано з індивідуальним темпом роботи. Тільки при дослідженні вербальної креативності (тест С. Медніка) була застосована усна форма надання інструкції, що пов‘язано, по-перше, з проведенням розминки ( з метою пояснення суті завдання), та , по-друге, з суттєво відмінним мотиваційним змістом інструкції до серії 1 у порівнянні з інструкцією до серії 2.

Дослідження проводилося шляхом поетапного тестування кожної групи певної вибірки:

І етап тестування (час проведення – 50 хвилин).

З метою дослідження ступеня особистісної самоактуалізації та особливостей особистісної орієнтації піддослідним було запропоновано методику САТ.

ІІ етап тестування (час проведення - 45 хвилин).

З метою виявлення рівня розвитку творчих здібностей було застосовано наступні методики:

методика по дослідженню вербальної креативності – тест С.Медніка, серія 1;

методика по дослідженню невербальної креативності – субтест “Завершення картинок”.

Методики були представлені піддослідним як тести на “оригінальність”.

У