(менші ранги позначають вищі рівні показників).
Статева диференціація особистісних рис:
1). Виявилося, що жіночій половині піддослідних більше, ніж чоловічій, властива нервовість (шк.2) – високий показник зафіксовано у 28 жінок ( із 38 загальної кількості осіб з вираженою рисою); інших суттєвих відмінностей між вираженістю особистісних рис у чоловіків та жінок не виявлено.
2). При аналізуванні даних, отриманих за шкалою “ Маскулінізм – фемінізм”, спостерігається тенденція до “фемінізації” чоловіків та “маскулінізації” жінок – вираженість фемінності ( жіночості) зафіксовано у 11 чоловіків ( і тільки у 18 жінок) із загальної кількості піддослідних, маскулінізм (мужність) виражений у 10 жінок ( і у 13 чоловіків).
Таблиця 5.
Рангові місця вибіркових груп за кількісними показниками по даних тесту FPI
№ п/п | Шкали методики | Рангові місця групи
Група А | Група Б | Група В
1 | Невротичність | 2 | 3 | 1
2 | Спонтанна агресивність | 2 | 1 | 3
3 | Депресивність | 2 | 1 | 3
4 | Дратівливість | 2.5 | 1 | 2.5
5 | Товариськість | 1.5 | 1.5 | 2
6 | Урівноваженість | 1 | 3 | 2
7 | Реактивна агресивність | 3 | 2 | 1
8 | Сором’язливість | 3 | 2 | 1
9 | Відкритість | 1 | 2 | 3
10 | Екстраверсія- інтроверсія | 3 | 2 | 1
11 | Емоційна лабільність | 2 | 1 | 3
12 | Маскулінізм- фемінізм | 2 | 1 | 3
3. Аналіз результатів дослідження творчих здібностей.
Результати дослідження вербальної креативності ( за тестом С. Медніка).
Дослідження вербальної креативності проводилося за допомогою двох серій, одна з яких (серія 2), містила в собі мотиваційний компонент. Критерії оцінювання для обох серій були вибрані однакові (підрахування індексів оригінальності та унікальності роботи кожного піддослідного), що надало можливість порівняльного аналізу отриманих даних по кожній серії завдання.
Підрахування результатів за даною методикою відбувалося в ІІІ етапи:
підрахування результатів по кожній виборці окремо;
упорядкування проіндексованих даних по кожній виборці у відповідності з показником оригінальності та коректування їх за показником унікальності;
загальне ранжирування отриманих даних (див. додаток №8).
Первинний статистичний аналіз отриманих даних по тесту виявив статистичні показники ( середнє значення – М, станд. відхилення - у), проілюстровані в таблиці 6.
Таблиця 6.
Статистичні показники (М, у) по даних тесту С.Медніка |
За групами піддослідних | По загальній кількості піддослідних
Гр. А | Гр. Б | Гр. В
Показники тесту | М | у | М | у | М | у | М | у
Серія 1 | “Оригі-нальність” | 0.71 | 0.19 | 0.52 | 0.15 | 0.48 | 0.10 | 0.57 | 0.18
“Унікаль-ність” | 0.60 | 0.23 | 0.40 | 0.18 | 0.37 | 0..10 | 0.45 | 0.20
Серія2 | “Оригі-нальність” | 0.88 | 0.13 | 0.76 | 0.15 | 0.60 | 0.16 | 0.74 | 0.18
“Унікаль-ність” | 0.80 | 0.20 | 0.64 | 0.21 | 0.48 | 0.18 | 0.64 | 0.23
Наведені дані свідчать про суттєву відмінність в результатах, отриманих окремо по серії 1 та серії 2, що пов’язано з задіянням мотиваційної сфери особистості піддослідних.
В кількісному відношенні були отримані наступні дані:
Серія 1 – 37 чоловік з низьким рівнем прояву вербальної креативності (Nор = 0.50- 0.74); 14 чоловік з високим рівнем прояву вербальної креативності ( N ор= 0.75-0.95); 1 чол. з дуже високим рівнем прояву вербальної креативності (Nор=1)
Серія 2 –12 чоловік з низьким рівнем прояву вербальної креативності (Nор= 0.28-0.52); 36 чоловік з середнім рівнем прояву ( Nор = 0.53- 0.76); 37 чоловік з високим рівнем прояву (Nор = 0.77-0.98); 5 чоловік з дуже високим рівнем прояву вербальної креативності (Nор=1).
Для наочності відмінність між отриманими результатами проілюстрована у вигляді графіків (див. Граф.2, Граф.3).
Граф. 2. Частотний розподіл даних тесту С.Медніка, серія 1
Граф. 3. Частотний розподіл даних тесту С.Медніка, серія 2
Результати дослідження невербальної креативності (субтест “Завершення картинок”).
При аналізуванні отриманих даних за цією методикою, виявилося значне розходження між показниками оригінальності та унікальності. Оскільки індекс унікальності вважається більш показовим для визначення креативних здібностей людини, то упорядкування проіндексованих даних дослідження відбувалося у відповідності з показником унікальності та коректувалося за показником оригінальності (окремо по кожній виборці). В результаті подальшого ранжирування отриманих даних по всім піддослідним, було отримано наступні кількісні показники : 5 чоловік з дуже низьким рівнем прояву невербальної креативності (Nун =0); 36 чоловік з низьким рівнем прояву (Nун=1-2); 38 чоловік з середнім рівнем прояву (Nун=3-4); 9 чоловік з високим рівнем невербальної креативності (Nун=5); 2 чоловік з дуже високим рівнем прояву невербальної креативності (Nун=6)- див. Графік 4. Середнє арифметичне показника унікальності невербальної креативності по всім піддослідним – М=2.82 (у=1.36).
Граф. 4. Частотний розподіл даних тесту “Завершення картинок”
В результаті дослідження креативності було виявлено, що високий рівень розвитку вербальної креативності не припускає високого рівня розвитку невербальної креативності і навпаки. За даними дослідження, піддослідні, які при ранжируванні зайняли перші місця за проявом вербальної креативності, опинилися на середніх (або навіть на останніх) місцях за проявом невербальної креативності(див.додаток №8). Таким чином, вербальна та невербальна креативність являються цілком самостійними, незалежними один від одного, проявами творчих здібностей.
Це положення було також підтверджено в результаті аналізування даних дослідження вербальної та невербальної креативності студентів ІІ курсу заочної форми навчання Рахівського навчально-консультаційного центру спеціальності “Соціальна педагогіка” ( 40 осіб віком від 18 до 20 років).
Середнє арифметичне показника