Для рівня прояву вербальної та невербальної креативності суттєвими є також сприятливі психічні умови – виявлено негативну кореляцію рівня креативності з невротичністю, конфліктністю, сором’язливістю (шкали методики FPI)- (-0.10)<r<(-0.26).

Серед особистісних властивостей, які опосередковують процеси самоактуалізації ( по даних мет. САТ), виявлені наступні кореляційні зв’язки:

Внутрішній локус контролю ( незалежність особистості) має значущі кореляції з наступними особистісними характеристиками :

адекватною та стійкою самооцінкою ( самосприйняттям) – r= 0.77

самоповагою –r=0.68

гнучкістю в реалізації своїх цінностей (пластичністю поведінки) –r=0.67

орієнтацією на духовні цінності – r= 0.65

розвиненою чутливістю (сенситивністю) – r= 0.64

толерантністю (прийняттям агресії) – r=0.59

довільністю способів поведінки (спонтанністю) – r=0.58

Адекватна та стійка самооцінка ( самоприйняття) корелює з :

пластичністю поведінки – r=0.63

реалістичність (орієнтацією у часі) –r=0.59

Самоповага пов’язана зі ступінню сформованості системи ціннісних орієнтацій ( r=0.63).

Творча спрямованість особистості (креативність) корелює в першу чергу з:

незалежністю особистості – r= 0.52

прагненням до гармонійного буття (системою ціннісних орієнтацій) – r=0.48

спонтанністю –r=0.41.

Серед особистісних властивостей, які впливають на процес соціальної адаптації та регулювання поведінки (по даних мет.FPI) були виявлені наступні кореляції:

Нестійкість емоційного стану (емоційна лабільність) пов’язана зі зниженим тонусом настрою (депресивністю) – r= 0.67

Депресивність корелює з нервовістю (хворобливою занепокоєністю) – r=0.56

Схильність до конфліктних відносин (реактивна агресивність) пов’язана з нестійкістю емоційного стану ( дратівливістю) – r=0.62

Дратівливість корелює з імпульсивністю поведінки (спонтанною агресивністю) –r= 0.58

Виражена екетравертованість взаємопов’язана з потребами у спілкуванні (товариськістю) –r= 0.58

Товариськість негативно корелює із сором’язливістю - r=-0.37

Також були виявлені негативні кореляційні зв’язки між невпевненістю в собі (сором’язливістю – шк.8, FPI) та наступними особистісними характеристиками, які обумовлюють процес самоактуалізації ( за мет САТ):

незалежністю поведінки ( внутрішнім локусом контролю) –r=-0.41

спонтанністю –r=-0.38

Сором’язливість виглядає як “стримувач” власного “Я”, як внутрішній цензор, який критикує, орієнтуючись на зовнішні взірці, нічого не пропонуючи натомість.

В літературі зустрічаються дані, що високий рівень творчих здібностей, як правило, поєднується з певними особистісними властивостями [27,с.226]. Одне з найбільш грунтовних досліджень по виявленню особистісних рис творчих людей було проведено під керівництвом К.Тейлора і Р Кеттела. В ході свого дослідження вони використали відомий опитувальник 16 PF Кеттела. В результаті було визначено, що креативи у порівнянні з некреативами, є більш стриманими, більш соціально сміливими, більш чутливими і самодостатніми [Дружинин В., 1999, 177]. Р.Стернберг, навпаки, виявив, що в найбільшій ступені корелюють з творчою продуктивністю інтелектуальні здібності, і в найменшій – особистісні особливості. Дружинін В.М., в своїй монографії, наводить дані експериментальних досліджень про взаємозв’язок креативності з нейротизмом ( коливаннями настрою) та пояснює даний зв’язок впливом творчої активності на стан свідомості, що викликає психічне перенапруження, виснаження та порушення психічної регуляції і поведінки. Він пише “Талант, креативність – це не тільки великий дар ,але й велика кара”. Головною позитивною особистісною рисою креатива В. Дружинін називає незалежність, орієнтацію на особистісні цінності [Дружинин В., 1999, 175].

В ході нашого емпіричного дослідження (на основі даних кореляційного аналізу були визначені ведучі особистісні характеристики креативів, які, переважно, узгоджуються з результатами вищенаведених досліджень, це:

незалежність від впливу зовні;

сформованість системи ціннісних орієнтацій;

спонтанність.

Але не було виявлено суттєвого кореляційного зв’язку між креативністю та емоційною лабільністю (нестійкістю емоційного стану, або “коливаннями настрою” за В.М.Дружиніним) – 0.04<r<0.13.

Таким чином, результати кореляційного аналізу дозволяють зробити висновок, що креативність тісно пов’язана з певними особистісними властивостями, які впливають на рівень її прояву, що надає можливість вивчення особистісних аспектів креативності як самостійної області наукових досліджень.

Факторний аналіз та психологічна інтерпретація виявлених статистичних закономірностей:

У психології креативності вважається, що особистісні прояви креативності розповсюджуються на різноманітні інші області людської активності, це положення надає можливість визначити місце креативності в процесі самоактуалізації особистості.

Факторний аналіз матриці інтеркореляцій досліджуваних змінних виявив 4 загальних фактори, які пояснюють 53% дисперсії по загальній вибірці піддослідних.

1. Перший фактор – з дисперсією SІ=7.6 і загальним вкладом в сумарну дисперсію – V= 23.9% - інтерпретовано як “творча самоактуалізація”, яка включає в себе наступні психологічні характеристики:

Незалежність – шк.2 мет.САТ (факторне навантаження –F= 0.90).

Дана психологічна характеристика припускає інтернальність особистості. Інтернали менш схильні підкорятися тиску інших, чинять опір, якщо відчувають що ними маніпулюють, сильно реагують на втрату особистісної свободи. Інтернал – це активний суб’єкт власної діяльності.

Сформованість системи ціннісних орієнтацій – шк. 3 мет.САТ (F=0.70) – характеризує прагнення особистості до гармонійного буття, що передбачає орієнтацію на духовні цінності (краса, досконалість, любов, творчість та ін.).

Позитивне самовідношення (самосимпатія) – шкала “Самоприйняття” –8, САТ (F=0.69) і шк. “ Самоповага” – 7, САТ (F=0.66). Полягає в здатності цінувати свої достоїнства та визнавати недоліки, в той же час спрямовуючи їх в позитивне русло.

Оригінальність – вербальна креативність без задіяння мотиваційної сфери – тест С.Медніка, серія 1 (F=0.69), особистісна креативність – шк.14 мет. САТ (F=0.60). Вербальна креативність припускає схильність використовувати символічні, асоціативні засоби для виразу своїх думок, вміння “ в простому бачити складне, а в складному – просте” [93]; особистісна креативність – це сила прояву індивідуальності, ступінь її вираженості. В обох випадках креативність розцвітає в індивідуальних відмінностях і уявляє собою виразну оригінальність як бажання бути “самим собою”. Чим сильніше бажання “бути собою”, тим сильніше внутрішня мотивація та прагнення