7. Контролю санітарно-гігієнічних умов роботи шкільної їдальні; виявлення та забезпечення безкоштовним харчуванням обездолених дітей.

8. Здійснення соціометрії, створення програм вивчення особистості учнів, програм вивчення учнівського колективу.

9. Співробітництво зі спеціалістами, що мають відношення до вирішення окремих проблем дитини (викладачами, вихователями, логопедом, психологом). Своєчасне направлення дитини в медико-психолого-педагогічну консультацію.

ІІ. Ахіллесова п’ята сучасної школи полягає в тому, що вона залишається перебувати в полоні авторитарної педагогіки. Мета нової школи – перехід від авторитарної педагогіки до гуманної на всіх рівнях, починаючи від управлінської структури і закінчуючи учителем.

Завдання соціального педагога в розв’язанні даної проблеми:

а) Проводити просвітницьку роботу з адміністрацією освітнього закладу, педагогічним колективом в напрямку переходу навчально-виховного процесу від авторитарності до співробітництва, від монологу до діалогу.

б) За допомогою соціологічних досліджень визначити якість міжособистісних стосунків між учителями і учнями в освітньому закладі. Сприяти усвідомленню адміністрацією закладу, педагогів, вихователів того, що гуманна педагогіка стоїть ближче до дитини, ніж авторитарна, оскільки вона є педагогікою сфери Духу, Мудрості, Інтуїції, Досвіду, Мистецтва, Науки, Педагогікою світла.

Саме соціальний педагог повинен пам’ятати сам і нагадувати вчителям мудрі слова Ш. Амонашвілі: “Друзі мої, учителі – колеги! Ми народжені бути Героями Духу. Але чи не занурився хто в липку трясовину земних турбот і сприймає дітей за вази для збереження в них рідких знань? Чи не покинуло кого ангельське терпіння перед неурівноваженим і неугамонним дитинством, яке є Божа нива, і тому перетворився він в хмару смогу над Божою нивою?

Чи не втратив хто Віру, Надію і Любов до дітей і тому блукає, як привид, в темних лабіринтах виховання? Чи не вичерпалися у кого благородні почуття, і тому перетворився він у черствого і озлобленого наглядача над дітьми? Чи не поміняв хто учительську совість на кришталеву вазу чи на позолочений столовий набір? Чи не підганяє хто свої дари Духу до грамів винагороди учительської праці? Але, може бути, закинутий хто в город освіти ні в чому неповинних дітей. А може, хто знайшов в городі освіти мізерний шмат хліба за свої нікчемні здібності і радіє теплу, яке він знайшов у баговинні? Невігластво і злоба, заздрість і сірість знову і знову проникають в город освіти, як комахи, що гризуть корені молодих саджанців.

Як же нам бути? Звати Діогена, щоб він зі свічкою в руці відрізняв учителя від неучителя серед нас? Хто відділить бур’ян від зерен? Ми ж усі називаємося учителями! Адже потрібно, щоб школа обновлювалася постійно.

Говорю від імені А. Блонського: “Учитель! Дивись, чи не є часто саме ти головною перешкодою обновлення школи?”

Соціальний педагог, як провідник учня на шляху до самовдосконалення, самоактуалізації, вивчає думку учнів, педагогів, батьків з цього питання. Вивчення думки учнів відбувається за такими напрямами: демократизація життя школи з точки зору учнів на засадах самоврядування; адміністрація очима учнів; популярність навчальних предметів; стиль взаємовідносин з учнями; стиль роботи класного керівника; авторитет педагога в учнів; у чому суть конфліктів “педагог-учень”?

Засоби вивчення думки дітей наступні: анонімне анкетування всіх учнів школи з метою визначення якості міжособистісних стосунків типу: “учитель-учень” та соціального самопочуття дитини в школі. Анкети “Я і моя школа”, “Ставлення до школи і до себе”, “Сім днів повної свободи”.

Червоною ниткою в цих анкетах мають проходити питання типу: а) Після якого уроку Ти відчуваєш особисте задоволення, радість спілкування з учителем? б) Чи є уроки, після яких Ти відчуваєш приниження, втрату власної гідності? в) Як Ти уявляєш школу майбутнього? г) Твій ідеал учителя? д) Який стиль стосунків Тобі більше до вподоби: диктат чи співробітництво?

Розмова по колу “Якби я був директором школи…”

Складання учнями дерева бажань на тему: “Школа, в якій мені комфортно живеться”.

Написання творів-роздумів на тему: “Школа моєї мрії”, “Школа починається з мене”, “Учитель з великої букви”.

Конкурси малюнків на тему: “Школа в ХХІІ столітті”, “Моя школа – моя гордість”, “Моя школа – мій рідний дім”

Бесіда-роздум “Мій слід у житті школи”.

Години спілкування: ”Презентую нову школу”, “Твоя модель нової школи”, “Форма і зміст нової школи”.

Поштова скринька: “Роздуми про нову школу”.

Наступна ланка, з якою працює соціальний педагог в плані розвитку творчості учнів як засобу самоактуалізації – це педагоги. В першу чергу соціальний педагог вивчає думку педагогів, де задіяні такі аспекти: демократизація життя школи з точки зору педагогів; адміністрація очима педагогів; стиль взаємовідносин з учнями; авторитет педагога у колег; стиль роботи класного керівника; психологічний мікроклімат у колективі; у творчих майстернях наших колег.

Далі соціальний педагог працює за таким сценарієм: ознайомлення учнів, вихователів, адміністрації школи з результатами анкетування з теми “Моя школа”. Проведення педагогічної ради з обговоренням проблеми готовності педагогів до співпраці з дитиною в рамках гуманної педагогіки; експрес-огляд літератури з проблем гуманної педагогіки: (Трактат Ш. Амонашвілі “Школа життя”, Алкуін “Бесіда між учителем і учнями”, Жан-Жак Руссо “Еміль, або про виховання”, книги Ш. Амонашвілі “Школа истины», «Почему бы не нам быть героями духа?», «Улыбка моя, где ты?» В. Сухомлинський “Серце віддаю дітям” та ін.); лекції для учителів на тему: “Гуманна педагогіка – педагогіка оптимізму і успіху”, “Дитиноцентризм – домінуючий принцип гуманної педагогіки”; проведення науково-методичних консиліумів, семінарів-практикумів на тему: “Особистісно-зорієнтоване навчання як гарант формування позитивної мотивації до пізнавальної діяльності, самопізнання, самореалізації та самовдосконалення”, “Учитель і учень в особистісно-зорієнтованому освітньому процесі”, “Психологічні основи особистісно-зорієнтованої освіти”; міні-практикуми на тему: