В останні роки спостерігаються позитивні тенденції в розвитку навчального закладу:

істотно зросла конкурентноздатність навчального закладу (практично відсутній відтік учнів у ліцеї та гімназії; збільшилася кількість випускників, які поступили до вищих навчальних закладів; більших, ніж колись, успіхів досягли педагоги та учні школи - учасники міських, обласних і республіканських олімпіад, оглядів, конкурсів; незважаючи на демографічний спад, із кожним роком зростає відсоток батьків, які віддають перевагу школі-лабораторії при виборі навчального закладу для навчання своїх дітей);

більш ефективним став процес сприяння розвитку особистості учнів, формування їх пізнавального, морального, комунікативного, естетичного та фізичного потенціалів;

спостерігається щорічне зростання задоволеності учнів, батьків і педагогів життям у школі (виявлено на основі спостережень та анкетувань учнів, батьків і педагогів);

значно збагатився теоретичний та методичний арсенал педагогічного колективу, діяльність якого стала більш цілеспрямованою, системною, наукомісткою.

За високі досягнення у виховній роботі з учнями педагогічному колективу школи у 2001 році присвоєно звання лауреата Всеросійського конкурсу виховних систем навчальних закладів.

Однак не все у змісті й організації навчального процесу у школі влаштовує педагогів, учнів і батьків. До основних проблем і недоліків у навчально-виховній роботі та життєдіяльності шкільного співтовариства варто віднести:

низький рівень сформованості моральної спрямованості особистості учнів (за результатами тестування, лише у 31,5 % випускників школи сформована моральна спрямованість, інші допускають можливість ситуаційного прояву моральності, тобто в одній ситуації поступають морально, а в іншій допускають можливість недотримання етичних норм і правил);

незадоволеність значної частини школярів відносинами з педагогами;

недостатнє врахування педагогами індивідуальних особливостей дітей у процесі навчання та позакласної виховної роботи;

відсутність ефективної системи медико-соціальної та психолого-педагогічної підтримки прагнення учнів до самоствердження, самореалізації, самостійного вирішення проблем своєї життєдіяльності;

нерозробленість технології моніторингу змін у розвитку особистості дитини та формуванні шкільного та класного колективів;

недостатнє використання системного підходу при побудові виховних систем у певних класах.

Цільові орієнтири, ціннісні основи, принципи побудови навчального процесу

Провідним педагогічним задумом моделювання та побудови нової освітньої системи пов'язаний з бажанням педагогів найбільш повно розкрити можливості та здібності кожного учня. Він полягає у створенні Школи самовираження особистості учня.

Школа самовираження - це навчальний заклад, що реалізує таку мету: ефективно сприяти актуалізації, розвитку та реалізації дитиною своїх особистісних якостей, формуванню її індивідуальності, суб'єктності, здатності до моральної та творчої реалізації своїх можливостей. Шкільне співтовариство створює необхідні умови для розвитку самоактуалізованої особистості дитини та дорослої людини.

Школа самовираження - це навчальний заклад, у якому найбільш значимими цінностями є такі, як самоактуалізація, індивідуальність, суб'єктність, вибір, творчість, успіх, довіра.

Ключовими поняттями створюваної системи освіти є:

самовираження - процес і результат розвитку та прояв індивідом притаманних йому якостей та здібностей;

особистість - постійно змінюється системна якість, яка виявляється, як стійка сукупність властивостей індивіда, що характеризує соціальну сутність людини;

самоактуалізована особистість - людина, яка усвідомлено й активно реалізує прагнення стати самою собою, якнайповніше розкрити свої можливості та здібності;

суб'єкт - індивід або група, що володіють усвідомленою та творчою активністю й волею в пізнанні та перетворенні себе та навколишньої дійсності;

суб'єктність - якість окремої людини або групи, що відбиває здатність бути індивідуальним або груповим суб'єктом, що виражається мірою володіння активністю й волею у виборі та здійсненні діяльності;

індивідуальність - неповторна своєрідність людини та групи, унікальне сполучення в них одиничних, особливих і загальних рис, що відрізняє їх від інших індивідів і людських спільнот;

Я-концепція - усвідомлювана та пережита людиною система уявлень про саму себе, на основі якої вона будує свою життєдіяльність, взаємодію з іншими людьми, ставлення до себе та до навколишнього;

вибір - здійснення людиною або групою можливості обрати з деякої сукупності найкращий варіант для прояву своєї активності;

педагогічна підтримка - діяльність педагогів з надання превентивної й оперативної допомоги дітям у рішенні їхніх індивідуальних проблем, пов'язаних із фізичним і психічним здоров'ям, спілкуванням, успішним просуванням у навчанні, життєвим і професійним самовизначенням (О. С. Газман, Т. В. Фролова);

системний підхід - методологічна орієнтація в діяльності, при якій об'єкт пізнання або управління розглядається як система;

освітня система - це упорядкована множина взаємозалежних компонентів, взаємодія яких сприяє побудові в навчальному закладі педагогічно доцільного процесу розвитку дитини;

особистісно зорієнтований підхід - методологічна орієнтація в педагогічній діяльності, що дозволяє за допомогою опори на систему взаємозалежних понять, ідей та способів дії забезпечувати та підтримувати процеси самопрояву, саморозвитку та самореалізації особистості дитини, розвитку її неповторної індивідуальності.

Діяльність і відносини у Школі самовираження будуються за такими принципами:

Принцип самоактуалізації. У кожної дитини існує потреба в актуалізації своїх інтелектуальних, комунікативних, художніх і фізичних здібностей. Важливо розбудити та підтримати прагнення учнів до прояву й розвитку своїх природних і соціально придбаних можливостей.

Принцип індивідуальності. Створення умов для формування індивідуальності особистості учня та педагога, унікальності загальшкільного та класного колективів - це головна задача та магістральний напрямок розвитку шкільного співтовариства. Необхідно не тільки враховувати індивідуальні особливості дитини або дорослої людини, а й усіляко сприяти їх подальшому розвитку. Кожен член шкільного колективу повинен бути (стати) самим собою, знайти (осягнути) свій образ.

Принцип суб'єктності. Індивідуальність властива лише тій людині, яка реально має суб'єктні повноваження та вдало використовує їх у побудові діяльності, спілкування та відносин. Варто допомогти дитині стати справжнім суб'єктом життєдіяльності у класі та школі, сприяти формуванню та збагаченню