Принцип вибору. Без ситуації вибору неможливий розвиток індивідуальності та суб'єктності, самоактуалізації здібностей дитини. Педагогічно доцільно, щоб учень жив, учився та виховувався в умовах постійного вибору, мав суб'єктні повноваження у виборі мети, змісту, форм і способів організації навчально-виховного процесу та життєдіяльності у класі та школі.

Принцип творчості й успіху. Індивідуальна та колективна творча діяльність дозволяє визначити та розвивати індивідуальні особливості учня й унікальність навчальної групи. Завдяки творчості дитина виявляє свої здібності, довідується про "сильні" сторони своєї особистості. Досягнення успіху в тому чи іншому виді діяльності сприяє формуванню позитивної Я-концепції особистості учня, стимулює здійснення дитиною подальшої роботи із самовдосконалення та самобудівництва свого "Я".

Принцип довіри та підтримки. Необхідно рішуче відмовитися від ідеології та практики соціоцентричного за спрямуванням та авторитарного за характером навчально-виховного процесу, властивого педагогіці насильницького формування особистості дитини. Треба збагатити арсенал педагогічної діяльності гуманістичними особиcтісно зорієнтованими технологіями навчання та виховання учнів. Віра в дитину, довіра до неї, підтримка її устремлінь до самореалізації та самоствердження повинні прийти на зміну зайвій вимогливості та надмірному контролю.

Теоретико-методологічні основи освітньої системи

Методологічну основу діяльності з моделювання та побудови освітньої системи Школи самовираження особистості учня складають ідеї філософської та педагогічної антропології (М. О. Бердяєв, Б. М. Бім-Бад, В. Дільтей, В. В. Зеньковський, В. П. Зінченко, Г. Нуль, М. І. Пірогов, Г. Плеснер, В. В. Розанов, В. С. Соловйов, К. Д. Ушинський, М. Г. Чернишевський, М. Шелер та ін.), наукові праці вітчизняних і закордонних учених - представників гуманістичного напряму у психології та педагогіці (Ш. О. Амонашвілі, Р. Бернс, У. Глассер, Я. Корчак, А. Маслоу, Г. Олпорт, К. Роджерс, В. Сатир, С. Френе, Е. Фромм, В. О. Сухомлинський та ін.), публікації про можливості й умови використання особистісно зорієнтованого підходу в педагогічній практиці (Д. О. Бєлухін, О. В. Бондаревська, С. Л. Братченко, О. С. Газман, В. В. Горшкова, Е. М. Гусинський, Л, М. Лузіна, В. В. Серіков, Ю. И. Турчанінова, І. С. Якиманська), наукові положення про сутність, становлення й розвиток педагогічних систем (В. П. Беспалько, В. О. Караковський, І. О. Колесникова, Ю. О. Конаржевський, А. С. Макаренко, Л. І. Новикова, М. М. Поташник, Н. Л. Селіванова та ін.).

Зміст і організація навчального процесу

Зміст і організація початкової загальної освіти

Образ випускника початкової школи як головний цільовий орієнтир у навчально-виховній роботі з учнями І ступеня.

Моральний (ціннісний) потенціал

Сприйняття та розуміння учнями таких цінностей, як "родина", "школа", "учитель", "батьківщина", "природа", "дружба з однолітками", "повага до старших".

Потреба виконувати правила для учнів, уміння розрізняти добрі та погані вчинки людей, правильно оцінювати свої дії та поведінку однокласників, зберігати порядок і дисципліну у школі та громадських місцях.

Наявність досвіду участі в підготовці та проведенні суспільно корисних справ, здійснення індивідуального й колективного вибору доручень і завдань у процесі організації життєдіяльності у класі та школі.

Пізнавальний потенціал

Спостережливість, активність і старанність у навчальній праці, стійкий інтерес до пізнання. Сформованість основних рис індивідуального стилю навчальної діяльності, готовності до навчання в основній школі.

Комунікативний потенціал

Оволодіння найпростішими комунікативними вміннями та навичками: уміння говорити та слухати; здатність співпереживати, співчувати, виявляти увагу до інших людей, тварин, природи. Сформованість первинних навичок саморегуляції.

Естетичний потенціал

Естетична сприйнятливість предметів і явищ у навколишньому природному та соціальному середовищі, наявність особистісного (власного, індивідуального) емоційно забарвленого ставлення до творів мистецтва.

Фізичний потенціал

Дотримання режиму дня та правил особистої гігієни, прагнення стати більш сильним, швидким, спритним і загартованим, бажання випробувати свої сили в заняттях фізичною культурою та спортом.

4.1.2. Інваріантна та варіативна складові навчального плану.

Навчальний план складений на основі концепції змісту безперервної освіти. При доборі змісту освіти враховувалися такі дидактичні принципи:

гуманізації;

гуманітаризації;

оптимального співвідношення варіативного й інваріантного компонентів;

безперервності та поступовості;

диференціації;

інтеграції;

культуровідповідності.

Представлені в навчальному плані освітні галузі та компоненти містять навчальний матеріал, вивчення якого сприяє інтелектуальному, духовно-моральному та фізичному розвиткові молодших школярів, становленню їхньої суб'єктності й індивідуальності, формуванню вмінь і навичок пізнання та перетворення самих себе та навколишньої дійсності. Особливе значення для розвитку основних потенціалів особистості учнів мають такі предмети:

етика, історія, читання для формування морального (ціннісного) потенціалу;

дитяча риторика, етика, мова та читання для формування комунікативного потенціалу;

музика, образотворче мистецтво та художня праця для формування естетичного потенціалу;

фізична культура й ОБЖ для формування фізичного потенціалу;

усі навчальні предмети для формування пізнавального потенціалу.

Включення в навчальний план індивідуальних і групових занять дозволяє диференціювати та індивідуалізувати процес навчання та виховання учнів початкових класів.

Освітні програми в навчальному процесі.

Відповідно до особливостей дітей, побажань батьків і професійного вибору вчителів навчальний процес на І ступені будується на основі таких програм:

традиційної програми для навчання учнів 1-4-х класів;

програми Л. В. Занкова;

програми "Гармонія";

програми розвивального навчання Д. Б. Эльконіна та В. В. Давидова;

програми "Початкова школа ХХІ століття" (керівник авторського колективу Н. Ф. Виноградова);

програми "Школа-2100".

У додатку до навчальної програми наводиться перелік навчальних програм і підручників до них, використовуваних при навчанні учнів на першому ступені.

Організація навчального процесу: педагогічні технології, форми, методи та прийоми.

Організація навчального процесу в початкових класах є фундаментом освітньої системи Школи самовираження. Успішність реалізації інноваційного задуму багато в чому залежить від того, наскільки вчителі початкових класів зможуть надати професійно компетентну допомогу молодшим школярам у:

формуванні в них основних компонентів навчальної діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей учнів;

оволодінні елементарними вміннями та навичками неконфліктного, діалогового стилю спілкування і відносин, освоєння абетки рефлексії та творчості;

розвитку здатності робити усвідомлений моральний вибір у навчальній та інших життєвих ситуаціях.

Для організації особистісно