прийоми актуалізації суб'єктного досвіду учнів;

методи діалогу;

прийоми створення ситуації колективного та індивідуального вибору;

ігрові методи;

рефлексивні прийоми і методи;

методи діагностики та самодіагностики.

При здійсненні процесу навчання молодших школярів можуть бути використані й такі педагогічні технології та методики, як:

педагогічна майстерня;

ТРВЗ;

методика продуктивного, кооперативного, проблемного навчання;

технологія розвитку критичного мислення;

методики розвивального навчання тощо.

З метою посилення впливу навчання на формування пізнавального, морального, комунікативного, естетичного й фізичного потенціалів особистості молодших школярів, на розвиток і прояв їхніх індивідуальних особливостей використовуються різноманітні форми проведення навчальних занять;

урок-екскурсія;

урок-подорож;

урок-залік;

урок-змагання;

урок взаємоосвіти;

інтегрований урок;

урок-аукціон;

урок-гра.

Зміст і організація позанавчальної діяльності учнів

Зміст позанавчальної діяльності учнів 1-4-х класів обумовлений цільовим орієнтиром - образом випускника початкової школи. Він спрямований на формування морального, пізнавального, комунікативного, естетичного й фізичного потенціалів учнів, на розвиток і прояв їхніх індивідуальних особливостей.

Організаційно-діяльнісний компонент виховного процесу включає і такі елементи, як:

технології (методики) виховання: прийоми та методи моделювання виховної системи класу, методи колективної творчої діяльності, творча майстерня, ігрові тощо);

форми організації виховного процесу: свято, колективна творча справа, вікторина, конкурс, виставка, екскурсія, усний журнал, бесіда тощо;

учнівське самоврядування, здійснюване в рамках класного колективу (інститут чергових командирів, система індивідуальних і групових доручень, організація роботи рад справи).

У якості системоутворюючого фактора побудови процесу виховання молодших школярів виступає пізнавальна діяльність у рамках гри-подорожі "У світ народної культури".

Зміст і організація основної загальної освіти

Образ випускника 9-го класу як головний цільовий орієнтир у навчально-виховній роботі з учнями ІІ ступеня.

Моральний потенціал

Сприйняття й розуміння цінностей "людина", "особистість", "індивідуальність", "праця", "спілкування", "колектив", "довіра", "вибір". Знання й дотримання традицій школи.

Усвідомлення можливостей, достоїнств і недоліків власного "я", оволодіння прийомами та методами самоосвіти і самовиховання, орієнтація на соціально значущі форми та способи самореалізації та самоствердження. Готовність боротися за свою честь і честь колективу, відповідати за свої вчинки та дії.

Активність і здатність виявляти сильні сторони своєї особистості в життєдіяльності класу і школи, уміння планувати, готувати, проводити й аналізувати колективну творчу справу, бесіду, ігри тощо.

Пізнавальний потенціал

Сформованість індивідуального стилю навчальної діяльності, стійких навчальних інтересів і схильностей, уміння розвивати та керувати пізнавальними процесами особистості, здатності адекватно діяти в ситуації вибору на уроці.

Комунікативний потенціал

Засвоєння основ комунікативної культури особистості: уміння висловлювати та відстоювати свою точку зору: оволодіння навичками неконфліктного спілкування; здатність будувати та підтримувати спілкування в різних ситуаціях із людьми, які відрізняються один від одного за віком, ціннісними орієнтаціями та іншими ознаками.

Естетичний потенціал

Здатність бачити і розуміти гармонію та красу, знання видатних діячів і здобутків літератури і мистецтва, апробація своїх можливостей у музиці, літературі, сценічному й образотворчому мистецтві.

Фізичний потенціал

Розвиток основних фізичних якостей: швидкості, спритності, гнучкості, сили і витривалості; оволодіння найпростішими туристичними вміннями та навичками; знання та дотримання режиму занять фізичними вправами; здатність розробити та реалізувати індивідуальну програму фізичного удосконалювання.

Навчальний план, його інваріантна й варіативна складові.

Навчальний план включає всі освітні галузі базового плану та відповідний їм набір навчальних предметів. Регіональний компонент представлений "Історією нашого краю" у 6-х класах, "Географією нашої області" у 8-х класах, економікою в 9-х класах, ОБЖ у 5-9-х класах. Шкільний компонент змісту освіти складає навчальний курс "Самовдосконалення особистості" (розроблений професором Г. К. Селевко), що викладається у 5-6-х класах, і поглиблене вивчення математики у 8-му "В" і 9-х "А" і "Б" класах.

До варіативної складової навчального плану включені факультативні й індивідуальні заняття, спрямовані на реалізацію індивідуальних освітніх запитів учнів та їхніх батьків.

Навчальні програми, що використовуються в навчальному процесі.

Зміст основної загальної освіти орієнтований на продовження діяльності з формування пізнавальної, комунікативної, моральної, естетичної, трудової, фізичної культури учнів.

У додатку до освітньої програми наводиться перелік навчальних програм і підручників до них, що використовуються при навчанні учнів на другому ступені.

Організація навчального процесу, педагогічні технології, форми, методи та прийоми, що застосовуються в ньому.

Навчальний процес на другому ступені навчання будується на основі принципів особистісно зорієнтованого підходу. Головним предметом навчально-виховної діяльності педагогів виступає процес формування індивідуальності дитини. Зусилля педагогічного колективу направляються на реалізацію індивідуальних освітніх потреб учнів та їхнього права вибору рівня освоєння освітньої програми, темпу навчальної діяльності, виконуваних завдань на уроці і вдома. Учителями використовуються наступні прийоми і методи побудови особистісно зорієнтованої педагогічної взаємодії:

прийоми актуалізації суб'єктного досвіду учнів (опора на життєвий досвід дитини або на раніше отримані нею знання в навчальному процесі, "виклик" асоціацій в учнів стосовно нового поняття, формування виразного усвідомлення границі між відомим і невідомим тощо);

методи діалогу й полілогу;

прийоми створення ситуацій колективного й індивідуального вибору, вільного або обмеженого вчителем;

ігрові методи;

рефлексивні прийоми та методи;

методи діагностики та само-діагностики.

Педагогічні технології розвитку критичного мислення, диференційованого, проблемного, продуктивного навчання, педагогічні майстерні, дебати, інтегральна і модульна технології утворять технологічний компонент навчальних занять у 5-9-х класах.

Основними формами організації уроків є практикум, залік, лекція (8-9-і класи), семінар, лабораторна робота, дидактична гра. При проектуванні та побудові педагогічної взаємодії на уроці вчитель спирається на положення розробленої у школі пам'ятки "Характерні риси особистісно зорієнтованого уроку". Дотримання цих положень дозволяє забезпечити особистісно зорієнтовану спрямованість навчальних занять.

На другому ступені навчання функціонує система корекційної підтримки особистості школярів, що складається з таких компонентів:

внутрішньокласна диференціація та індивідуалізація навчання на уроці;

корекційна діяльність на факультативних, групових та індивідуальних заняттях;

діяльність психологічної служби з корекції ситуації розвитку особистості школяра;

діагностичне вивчення процесу інтелектуального, морального та фізичного розвитку учнів;

створення оптимальних умов для самореалізації учнів і педагогів.

Головним цільовим орієнтиром при визначенні змісту та способів організації позанавчальної діяльності учнів 5-9-х класів є образ