* пізнавальною мотивацією;

* достатньо високим рівнем інтелектуального розвитку;

* здібністю до творчості (креативністю).

Схему розвитку творчої особистості можна зобразити у вигляді формули:

здібності — обдарованість — талант

Обдарованість виявляється тільки у дії. Її треба вишукувати не в особливій будові мозку, не в конструкції тіла, не в тонкощах слуху, не в будь-яких інших здібностях, обдарованість — це здатність оригінально вирішувати усім добре відоме завдання.

Треба з'ясувати, як працюють складові обдарованості, і ми визначимо шляхи її розвитку у дитини.

Психологічний облік обдарованої дитини

Надзвичайно розвинене сприйняття.

Постійні прояви цікавості.

Бажання пізнати оточуюче.

Велика зосередженість уваги.

Швидке та міцне запам'ятовування.

Інтенсивний мовний розвиток.

Наявність великих можливостей до навчання.

Швидке оволодіння інтелектуальним процесом формування понять, узагальнень.

Виявлення продуктивного та творчого мислення.

Різноманітність інтересів та велика наполегливість у їх реалізації.

Схильність до творчої праці як виявлення обдарованості.

Особливості «Я-концепції» обдарованої дитини

Враховуючи усі психологічні особливості «Я-концепції» обдарованої дитини, завдання психолога й соціального педагога оздоровчого табору полягає саме в тому, щоб забезпечити для дитини:

Психологічний комфорт.

Увагу до дитини з боку дорослих.

Підтримку дитини.

Емоційний комфорт.

Довірливе спілкування.

Робота з обдарованими дітьми носить творчо-дидактичний характер. В оздоровчому закладі система роботи дещо відрізняється від шкільної, адже тут тимчасовий колектив, закінчується зміна, і приїжджають інші діти. Тому робота соціального педагога – це і практична робота з учнями, батьками, педагогічним колективом табору:

Психолого-розвиваюча робота з обдарованими дітьми.

Групова та індивідуальна психодіагностика.

Моніторинг розвитку дитини.

Групове та індивідуальне консультування.

Групові психологічні та соціально-психологічні дослідження.

Психологічний супровід обдарованих дітей.

Формування соціально-корисних життєвих перспектив.

Завдання соціального педагога полягає в тому, щоб:

1. Виявити рівень розвитку обдарованої дитини та її потенційні можливості.

2. Допомогти дитині усвідомити себе.

3. Створити умови мобілізації особистісних ресурсів (психологічна мобілізація) — допомогти створити себе.

Для цього соціальний педагог проводить комплексне діагностування під час приїзду дітей у табір, забезпечує умови адаптації до табірного життя, організовує проведення стимулюючої роботи під час всього періоду літнього відпочинку.

Основні форми роботи з обдарованими дітьми, які застосовує соціальний педагог:

1. Психологічне збагачення дитини:

«горизонтально» — розширення об'єму знань про психологію людини;

«вертикально» — поглиблене вивчення власної особистості.

2. Евристичні технології:

повідомлення;

реферати.

3. Розвиваючі програми, які задовольняють:

інформаційні потреби сучасної дитини,

комунікативну адаптацію,

розвиток самосвідомості.

4. Тренінг творчих здібностей.

5. Інтелектуальні ігри.

2.4. Організація і методики дослідження

У формуванні здібностей людини важливе значення має її всесторонній розвиток в ранньому дитинстві. Коріння більшості здібностей до творчості, такі як пам'ять, спостережливість, цікавість і логічність повинні бути істинно розвинуті і закріплені у дітей молодшого шкільного віку . Для цього існують багато способів роботи з дітьми, однак найбільш ефективними із них є ігри.

Для педагога вона стає інструментом виховання, при цьому враховуються вікові особливості дітей і підлітків, розвивається ініціатива, самостійність, творчость та забезпечуються умови для саморозвитку [3, с.4].

Основними прийомами, які сприяють розвитку творчих здібностей і якими повинні оволодіти діти в процесі ігрової діяльності є: виділення протилежних властивостей, пошук аналогій, асоціювання понять, ставлення запитань, переформулювання, генерування ідей, зміна альтернативи, комбінування тощо. Аналіз літературних джерел [1], [5] дав змогу виділити основні методи, які використовує педагог для тренування творчих здібностей: методи образного та символічного бачення, метод придумування, метод гіперболізації, метод аглютинації, метод емпатії, метод образної картини, метод „Якби...”.

Використовуючи методи, призначені для визначення рівня сформованості творчих здібностей у молодших школярів в процесі навчання, ми провели констатуючий експеримент на базі школи № м. Рахова, на базі якої працював літній табір “Мрія”. В експерименті брало участь 48 учнів початкових класів, 24 батьків.

Завданнями цього етапу дослідження ми визначили: 1. Аналіз рівня сформованості творчих здібностей в учнів початкових класів. 2. Визначення шляхів формування в учнів творчих здібностей в ході навчального процесу.

З цією метою ми провели:

- анкетування серед батьків учнів молодшого шкільного віку

- бесіди з молодшими школярами

- тестування учнів для визначення рівня наявності в них творчих здібностей.

З допомогою анкетування батьки мали змогу визначити у своїх дітей один із типів обдарованості (інтелектуальну, творчу, академічну (наукову), художньо-зображувальну, музичну, літературну, артистичну, технічну, лідерську, спортивну). За підрахунками результатів анкетування батьки практично кожну п’яту дитину (22,2 відсотків) відносили до інтелектуально обдарованої, 18,5 відсотків дітей на їх думку – творчо обдаровані, 12,5 відсотків – академічно обдаровані діти, 9,8 відсотків дітей – спортивно обдаровані діти. І тільки 0,9 відсотків із цих дітей батьки віднесли до лідерської або соціальної обдарованості.

Також нами було проведено опитування серед учнів, При розробці бесіди зі здібною дитиною ми передбачили момент знайомства з нею та ретельний аналіз її навчальних і творчих досягнень. Використовуючи метод опитування, ми змогли глибше визначити бажання або прагнення здібної дитини діяти, стимулювати, контролювати та оцінювати себе саму.

Наступним етапом нашого дослідження було визначення рівня наявності творчих здібностей учнів за допомогою розроблених нами тестових завдань. Завдання були підібрані на основі опрацювання дидактично-методичної та психологічної літератури[2],[4],[9].

Основними критеріями рівня розвитку творчих здібностей під час виконання творчих завдань були: оригінальність вирішення завдань, швидкість ідей, логічність, самостійність, фантазування, гнучкість мислення.

Отже, використання ігор у навчанні молодших школярів сприяє розвитку в них творчих здібностей. Розвиваються такі психічні процеси як увага, мислення, пам'ять. Гра – діяльність, в якій діти вчаться зосереджуватись, працювати вдумливо, самостійно.

Експериментальна робота з перевірки методів ігрової діяльності (методи образного та символічного бачення, метод придумування, метод гіперболізації, метод аглютинації, метод емпатії, метод образної картини, метод „Якби...”) для тренування творчих здібностей дозволили нам виділити

4 рівні розвитку творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку: стандартний, виконавський, ініціативний, творчо-пошуковий.

Практичне значення дослідження визначається тим, що його основні висновки та рекомендації можуть бути використані