Під час організації будь-якої діяльності тимчасово створеного учнівського колективу вихователям, педагогам-організаторам та школярам необхідно реалізовувати принцип спільного планування, спільної організації праці, колективного пошуку форм стосунків між учасниками спільної творчої справи, синтезуючи процес пізнання і життєво практичний досвід школярів.

Для повнокровного існування педагогіки співробітництва, реалізації спільної творчої справи педагогам, вихователям слід пам'ятати закон успіху І.П.Іванова:—

не замість дітей, без них, а разом з ними і попереду них думати;—

не замість дітей, без них, а з ними оцінювати зроблене, виносячи уроки на майбутнє;—

завжди і в усьому дотримуватися позиції захопленості пошуком.

3. Виховний захід; його особливості в умовах табірного літа. Предметний та виховний результати виховного заходу. Технологія підготовки і проведення виховного заходу. Недоліки у підготовці (організації) та проведенні виховних заходів у дитячих тимчасово створених літніх колективах.

Виховний захід — це форма організації діяльності колективу і групи, це сукупність дій, спрямованих на досягнення певного виховного ефекту.

Перша особливість виховного заходу полягає в тому, що цей ефект хоч і не миттєвий, бо не дає відразу сформованої якості, проте призводить до деяких психологічних змін у спрямованості особистості вихованця, в його основних життєвих орієнтаціях, сприяє розширенню знань, збагаченню вмінь і навичок, змінам у системі міжособистісних стосунків у колективі тощо. Виховний захід моделює ті чи інші соціальні відносини, тим самим сприяє усвідомленню вихованцем їх суспільної суті, засвоєнню ним умінь орієнтуватися і діяти в них.

Друга особливість виховного заходу полягає в тому, що він має два результати: предметний і виховний. Ця особливість зумовлює ставлення до нього вихованців і вихователя. Для перших визначальним є предметний результат, привабливість і значимість виховного заходу. Для педагога-організатора виховного заходу, перш за все, в педагогічному впливові на колектив і особистість учня, в тих стосунках, які проявляються і формуються в процесі його підготовки та проведення. Тому, якщо вчитель дивиться на виховний захід очима дітей, орієнтуючись лише на його предметний результат, в значній мірі такий захід втрачає свій педагогічний вплив. Виховним захід стає лише за умови, коли його метою є самі діти, розвиток їхніх психологічних рис та соціально цінних якостей. Педагогічно доцільно підготовлений та проведений виховний захід дозволяє дитині пройти шлях від об'єкта до суб'єкта виховання і піднятись на вищий щабель морального самовдосконалення — стати самому вихователем, що є головним показником моральної зрілості особистості.

Форма виховного заходу, його зміст, структура визначаються виховною метою та основними педагогічними завданнями, що з неї випливають.

Технологія підготовки і проведення виховного заходу включає логічно зв'язані між собою етапи: —

підготовка;—

власне виховний захід;—

аналіз і оцінка його результативності;—

визначення перспективи на майбутнє.

Виховне значення заходу, як правило, визначається діяльністю колективу на етапі його підготовки. Його організація дозволяє в процес підготовки залучити практично кожного члена тимчасово створеного колективу. Підготовку заходу очолює найчастіше “рада справи” (5-6 учнів). Вони продумують і розробляють план, сценарій, умови його проведення, знайомлять з ним товаришів, колективно обговорюють, далі розподіляють доручення, враховуючи можливості та інтереси кожного, визначають контрольні терміни виконання окремих завдань. До підготовки підключається “рада друзів колективу” (шефи, ровесники, вчителі, батьки).

Позитивний настрій, почуття радості від спільної роботи створює зовнішній аспект заходу. Яскраве художнє оформлення, музичні вставки, зустрічі з цікавими людьми, знайомство з першоджерелами — все це дозволяє забезпечити емоційну привабливість виховного заходу, а отже, і його виховний вплив.

Спостереження за підготовкою і проведенням виховних заходів у дитячих тимчасово створених літніх колективах сприяли виявленню ряду недоліків:—

незважаючи на особливість сучасного етапу, у виборі форм виховного впливу вихователі, педагоги-організатори не надають переваги дискусійним засадам з різноманітних проблем учнівської молоді;—

не кожен школяр включений у різноманітні види творчої діяльності;—

у підготовці виховного заходу часто ігноруються вікові особливості, інтереси, можливості, потреби, не створюються умови для самовираження;—

більшість педагогів-організаторів без творчого осмислення використовують готові сценарії.

4. Нетрадиційні форми виховних заходів в умовах табірного літа; їх роль у формуванні й розвиткові у дітей комплексу позитивних ділових якостей.

Для того, щоб виховна робота мала справжній вплив, вона повинна:

1) імітувати те середовище, в якому живуть і працюють діти;

2) мати конкретні цілі;

3) сприяти формуванню у вихованців практичних навиків щодо корегування чи зміни оточуючого предметного світу.

Нетрадиційні (активні) форми виховання (враховуючи їх різноманіття): аналіз конкретних ситуацій (АКС); нове слово правди (НСП); аналіз фактів історії (АФІ); бумеранг; диспут; відкритий (публічний) мікрофон; ділові; операційні, імітаційні, сюжетно-рольові ігри; організаційно-діяльні ігри; прилюдні (публічні) лекції; мозкова атака (МА), мозковий штурм (МШ); методи “круглого столу”; соціально-психологічний тренінг. Саме вони дійово допомагають сформувати навички, вміння, шляхом залучення школярів до “медоносних клітинок” навчально-пізнавальної і творчої діяльності.

При майстерному інструментуванні педагогом-організатором ці активні форми виховання збагачують світогляд вихованців, забезпечують якнайбільше залучення останніх до різноманітних видів творчої діяльності, допомагають сформувати й розвинути цілий комплекс позитивних ділових якостей в учнів: —

готовність прийняти відповідальність за діяльність групи; —

вміння контактувати з оточуючими; —

вміння адаптуватися в аудиторії; —

вміння обмінюватися інформацією, бути цікавим співбесідником, слухачем; —

вміння цінувати й раціонально використовувати свій і чужий час; —

вміння аналізувати і оцінювати свої дії відповідно до рівня компетентності; —

здатність формувати ідеї, пропозиції; —

здібність критично оцінювати внесок роботи кожного; —

передбачити можливі рішення.

Вибір форми виховного впливу залежить від: завдання, його змісту, віку аудиторії, рівня зацікавленості у вирішенні проблем та компетентності педагога-організатора, вихователя.

Дитина сприймає літню зміну найчастіше емоційно: подобається чи не подобається їй справа, в якій вона