Для проведення дезорганізації та реорганізації необхідною умовою виступає входження працівника в довіру і контактні відносини з членами групи. Цього можна досягнути шляхом контакту насамперед із членами, які займають антагоністичну позицію.

Для того, щоб нейтралізувати діяльність групи потрібно: виявити найбільш авторитетних осіб; вивчити їх інтереси, ролі схильності; здійснювати за їхньою поведінкою постійний контроль і по можливості включати в суспільно-значимі види діяльності і навіть запропонувати певні керівні ролі; вести виховну роботу з лідером групи, спрямовуючи його до розкриття своїх планів та зміни своїх поглядів та позицій; проводити виховну роботу з членами групи з метою відриву їх від лідера і нейтралізації його впливу; вводити в групу осіб, які мають позитивну спрямованість з метою руйнування групи з середини.

Якщо не вдається переорієнтувати групу її слід зруйнувати. До руйнування групи ведуть: посилення невдоволення в групі, емоційне незадоволення в результаті постійних невдач, сварок, конфліктів, послаблення між особистісних зв’язків в групі, девальвація групових цінностей та норм, прагнення окремих членів вийти із складу групи. Слід знати, що руйнування діяльності групи не є панацеєю. Вони лише тимчасово призупиняють свою діяльність, або ділять на менші складові структури, а з часом знову можливе об’єднання. Таким чином, слід більше часу приділяти не руйнуванню групи, а її реорганізації.

Важливе значення в роботі з неформальними групами має залучення останніх до різноманітних молодіжних організацій. Така співпраця може:

створювати умови для розвитку лідерського активу;

допомагати у визначенні домінуючих цілей діяльності, попереджувати можливі труднощі;

допомагати у написанні конкурсних проектів;

привертати увагу державних і місцевих органів влади до вирішення проблем громадських організацій;

налагоджувати взаємодію дитячих і молодіжних організацій з іншими соціальними групами;

організовувати роботу молодіжних громадських організацій, яка б була спрямована на здійснення допомоги однолітками та іншим людям (слід організувати підготовку до такої діяльності: дати декілька варіантів вибору майбутньої діяльності);

готувати членів державних громадських організацій до соціального самозахисту, формувати соціальні знання і вміння для того, щоб вони краще змогли адаптуватися в системі соціальних відносин, були готові до реалізації своїх функцій;

здійснювати педагогічну корекцію соціальної поведінки і соціальних зв’язків, які би сприяли оптимальному розв’язанню конфліктів;

здійснювати профілактику асоціальної поведінки, це забезпечується роботою з кожною дитиною чи молодою людиною, яка є членом організації [22].

До організацій з яким може співпрацювати соціальний педагог можемо віднести:

Українська скаутська організація «Пласт». Заснована 1911 р. Петром Франком, Іваном Смолою та Олександром Тисовським, маючи своїм завданням всебічне патріотичне і національне виховання, розвиток моральних, духовних і фізичних рис юнаків та дівчат. У 1924 р. організація «Пласт» в колишній УРСР була заборонена як «дрібнобуржуазна виховна система, не сумісна з побудовою соціалізму». Після розгрому «Пласту» урядом Польщі в Західній Україні організація продовжувала діяльність серед української діаспори – у Канаді, США, Австралії. Лише в 1989 – 1990 рр. «Пласт» відновив роботу в Львівській, тернопільській та Івано-Франківській областях, де поступово посів провідні позиції серед дитячих та юнацьких організацій. Офіційне відродження «Пласту» в Україні відбулось 13 квітня 1991 р. на установчому з’їзді.

В основі пластового виховання – заборона політизації дитини. Його метою є сприяння розвитку молодих людей для реалізації їх інтелектуального, громадського та духовного потенціалу, відповідальних громадян, учасників місцевих, національних та міжнародних співтовариств.

Рух заснований на таких принципах:

обов’язок перед Богом;

обов’язок перед іншими;

обов’язок щодо себе.

Хлопці і дівчата виховуються окремо до 17 років. Старшим пластунам дозволяється працювати з дітьми, якщо вони не належать до політичних організацій. Пласт має чітку структуру, атрибутику (гімн, герб, розпізнавальні знаки та форму), присягу – «Присягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб бути вірним Богові та Україні, допомагати іншим, жити за пластовим законом і слухатися пластового проводу».

Наприкінці ХХ ст. скаутські організації почали діяти майже у всіх регіонах України. Вони опираються на загальнолюдські цінності, норми християнської моралі.

Залежно від віку, скаути належать до певних категорій:

хлопчики 7-10: кабскаути (дитинка, щеня), дівчатка – браунскаути (пташенята);

хлопчики 11 – 14 років: бойскаути (розвідники), дівчатка – герлскаути;

юнаки та дівчата 15 – 21 року: «гідні», «пошукачі», «дослідники».

Організаційно вони поділяються на групи, а групи на ланки патрулів, які мають свої назви. Очолюють їх дорослі лідери патрулів – командири загонів. Великі загони – рада командирів на чолі із старшим командиром (лідером). У керівників існує своя ієрархія (скаутери, скаутмайстри) – ті, хто пройшов усі етапи скаутингу. Головне, щоб дорослі вели скаутський спосіб життя, були спортсменами і зразком для підопічних. Усе загонове життя спрямоване на виконання законів скаута [25].

Спілка української молоді (СУМ ). Утворена 1925 р. в Києві. Своє головне завдання вбачали у звільнені України, створені української самостійної соборної держави. У 1929 – 1930 рр. почалося переслідування СУМу. У 1945 р. після закінчення Другої світової війни, СУМ знову відновила свою діяльність (в Німеччині). 1989 – 1991 рр. – відродження діяльності СУМу на території України.

Спілка поділяється на три основні ланки: молодше юнацтво (6-12 років); юнацтво (6-16 років); старше юнацтво (12-16 років); старші члени організації – дружинники (18-35 років). Організація прагне виховувати молодь в українському патріотичному дусі, чесними і працьовитими людьми, свідомими громадянами, спираючись на традиції та морально-етичні засади християнства, державні цілі та ідеали. Гасло СУМу – «Бог і Україна».

Спілка піонерських організацій України (СПОУ). Утворена наприкінці 1990 року. Вважає себе правонаступницею піонерської організації ім. Леніна і добровільним, самодіяльним об’єднанням дітей та підлітків, орієнтованим на ідеали гуманного і демократичного суспільства. Спілка проголосила незалежність від будь-яких політичних