партій та рухів. Її девіз: «За Батьківщину, добро і справедливість!». Керується у своїй діяльності принципами:
єдність слова і діла;
честі і совісті;
дружби і товариськості;
турботи і милосердя.
Виховна система організації будується за трьома напрямами: «Я – Батьківщина». Я – це самовдосконалення, виховання себе як особистості, родина – сімейне виховання, повага до своєї родини, Батьківщина – вболівання за інтереси держави, людей. Поділяється на три вікові групи: 7-9 років (діти, які вважаються помічниками); 10-12 років (умільці); 13-14 років (майстри).
Символ – веселка, розпізнавальний знак – галстук, на якому відтворено сім кольорів. Червоний колір – напрям «Червона калина» (вивчення народної творчості, традицій, обрядів, проведення свят); жовтогарячий – «Лідер» (вміння організувати справу, повести за собою); жовтий – «Берегиня» (виховання поваги до своєї сім'ї, організація сімейних свят тощо); зелений – «Краю мій лелечий» (екологічне виховання); блакитний – «Повір у себе» (благодійницька, шевська робота); синій – «Помагай» (вміння працювати з інструментами, допомога в сім'ї, загону, збір металолому, лікарських рослин тощо); фіолетовий – «Котигорошок» (спортивно-туристичний напрям) [25].
Українське дитячо-юнацьке товариство «СІЧ». Започатковане в лютому 1993 року. Гасло: «Сила, істина, честь!». Мета його полягає у відродженні національної свідомості, утворення «державницької ідеї», формуванні нового типу українського характеру, основними рисами якого були б фізична досконалість, витривалість, свідомий патріотизм, вихованість, культурність, освіченість, висока моральність.
Члени товариства складають присягу: «Присягаю своєю честю бути вірним товаришем, служити товариству життям своїм, слухатись січової старшини».
Має осередки в багатьох областях України. Головні напрями роботи – вивчення історії козацтва, військово-патріотичне виховання на засадах козацької педагогіки, фізичне загартовування, створення недільних шкіл, спортивних та інших гуртків, організація оздоровчих таборів.
Асоціація гайдів України. Зареєстрована в 1996 р. Рух гайдів винник в Англії на початку ХХ ст. Назва обрана його засновниками лордом Робертом Баден-Пауелом та його сестрою Агнес на честь відомих індійських племен, мешканці яких вирізнялися винахідливістю та вправністю.
Гайд – людина, яка йде попереду і знаходить дорогу. Мета асоціації – сприяння розвитку та формуванню дівчини як соціально зрілої особистості, її активній участі у всіх сферах життя суспільства, зміцнення фізичного, духовного, емоційного, здоров’я, надання допомоги у саморозвитку і самореалізації, виховання впевненості у собі, реалізація шансів на життєвий успіх. Основними завданнями є залучення дівчат до гуманітарної системи цінностей, підвищення їх культурного рівня, знань з історії, світової та національної культури, краєзнавства, медицини, допомога у здійсненні природоохоронних проектів. Члени асоціації беруть участь у програмах, семінарах, тренінгах, гайдівських таборах, заходах, пов’язаних з поліпшенням становища дітей та жінок в Україні. Гайди мають опанувати 8 програм: «Українознавство», «У світі гайдингу», «Школа медицини», «Вічні істини», «Світова культура», «Господарочка», «Життя на природі», «Планета – наш дім». Залежно від віку дівчат поділяють на категорії: ластівки – 7 - 10 років, гайди – 11 – 16, ренжери – 16 – 20 років. Організація має власну емблему, гасло, гімн, присягу.
Українське дитячо – юнацьке товариство «Сокіл». Виникло у 1894 р. у Львові. Основна мета – виховання в походах по рідному краю та в табірних умовах духовно і фізично розвиненої особистості з високою національною свідомістю і гідністю. У даний час організація відроджується [15].
Отже, у своїй діяльності соціальний педагог повинен не тільки проводити діагностику особистості дитини, а й тієї неформальної групи в якій вона знаходиться, знати особливості цієї групи, визначати її динаміку, мету, вивчити особистість лідера групи. Також важливо запропонувати підліткам та молоді альтернативу неформальним групам у вигляді організацій, які мають за мету фізичне, духовне та патріотичне виховання особистості.
Висновок до розділу 2
Отже, соціально молодіжна політика покликана забезпечити належні умови для соціалізації особистості, реалізації її можливостей, забезпечення прав та свобод. Важливим є здійснення даної політики на місцях. Саме тому ва велике значення має робота соціального педагога в школі безпосередньо з представниками неформальних груп. З цією метою було розроблено різноманітні методи дослідження динаміки групи, її особливостей, особистості лідера та ін. Як вже зазначалось, особистість не потрібно «виривати» з неформальної групи в якій вона знаходиться, адже саме там вона знаходить підтримку, розуміння, реалізується, а показати їй і інші способи того, як можна провести вільний час цікаво і з користю для себе, в молодіжних організаціях.
Держава та суспільство мають забезпечити випереджальну та інноваційну участь у державотворчих процесах, забезпечити духовні і культурні потреби молоді, рівні можливості для розкриття творчого, професійного, інтелектуального потенціалу молоді, набуття молоддю соціального досвіду, формування вміння жити в громадянському суспільстві, підтримку сімей, конкурентноздатність на ринку праці, якісну освіту, формування загальнолюдських ціннісних орієнтацій, патріотизму, національної і громадської свідомості серед молоді, яка б могла забезпечити безперервність розвитку держави Україна, базуючись на державних і національних цінностях. Такий підхід дасть можливість сформувати стратегічну ціль української молоді, спрямовану на формування відповідального ставлення молоді до свого майбутнього і майбутнього держави. Це зробить процес залучення молоді до розробки і реалізації державної молодіжної політики ефектним і змінить сучасну роль молоді - брати участь у вирішенні власних соціально-побутових проблем, на необхідну участь у розв’язанні стратегічних проблем розвитку суспільства.
Висновок.
Сучасний молодіжний рух в Україні представлений не лише організованим рухом, а й неформальною молодіжною ініціативою. Це своєрідна «молодіжна культура», яка включає в себе різноманітні напрямки та якісно відмінні вияви активності молоді. Саме ж поняття «молодіжна культура» є багатозначним і має багато синонімів. Так, залежно від ідеологічної спрямованості, говорять про «молодіжну культуру», про «часткову молодіжну культуру», «молодіжну субкультуру» і навіть