Паралельно (незалежно) від формальних. Виникають на основі просторової близькості, спільності інтересів, занять, особистої симпатії, парної та групової дружби. У таких об'єднаннях їх учасники знаходять можливості для самовираження, виявлення ініціативи, неконтрольованого дорослими спілкування. Вони мають свою систему цінностей (гасла, символи, манеру одягатись). Мета їх діяльності може бути як соціально значущою, так і асоціальною [27].

Причинами створення неформальних об’єднань є протиріччя між збільшенням вільного часу та рівнем загальної культури, різноманітних потреб молоді, ізольованість дітей від дорослих, прагнення до самодіяльності (з одного боку, підвищена активність дітей, їх потреба у самовираженні, а з іншого – педагогічний формалізм в організації виховної роботи, намагання жорстоко регламентувати їх діяльність).

Участь молоді в неформальних об'єднаннях пов’язана з потребою з потребою вільного самовираження, неформального спілкування з однолітками. Цю функцію перебирають на себе неформальні групи, де можна знайти друга, висловити душевні переживання, вислухати інших, відчути себе вільно і комфортно.

До об’єднання в неформальні групи молодь підштовхують і застійні явища в громадському житті (дефіцит правди, громадське лицемірство тощо). Втрата інтересу до громадського життя, поваги до фальшивих авторитетів, незадоволеність шкільними справами спонукають частину підлітків і молоді спершу до відчуженості від сім'ї та школи, а згодом до об'єднання в групи на основі стимулів та ідеалів, які вони вважають істинними і престижними. Найпоширеніші серед них: самореалізація, задоволеність від вільного спілкування, різноманітної діяльності; самоствердження, емоційно-психологічна захищеність; бажання брати участь у вирішенні соціальних проблем; прагнення до естетичного самовираження через уявлення про ідеал людської краси та поведінки; отримання естетичного та емоційно-фізіологічного задоволення засобами стандартизованої «культурно-масової» продукції; реалізація індивідуалістичних, егоїстичних потреб та інтересів; можливість здійснення асоціальних дій (хуліганство, вживання алкоголю і наркотиків).

Підлітки прагнуть самостійності, визнання дорослими й ровесниками, гідності і поваги до себе, самореалізації через творчість. Деякі молоді люди вступають до неформальних груп з метою, наприклад, знайти захист від нападів хлопців з іншої вулиці чи нагнати страху на інших дітей, познайомитися з дівчиною чи хлопцем на основі спільних інтересів (захоплення музикою, спортом, літературою тощо). У такому разі неформальне об’єднання виконує інструментальну функцію у процесі соціалізації особистості. Інші прагнуть задовольнити власні потреби, наприклад, у інформації. Створені для цього групи виконують інформаційно-розважальну функцію, оскільки в них відбувається інтенсивний обмін інформацією, обговорення різноманітних проблем [27].

Формальна і неформальна організації не протистоять, а доповнюють одна одну, задовольняють потреби, інтереси молоді, необхідні для нормальної соціалізації особистості. Неформальні групи є незамінними для спілкування рівних з рівними.

Можемо зробити висновок, що причинами вступу молодих людей до неформальних груп є наступні причини:

реакція на недоліки роботи з молоддю;

проблеми соціальної структури в державі;

наслідки бюрократії та формалізму;

прагнення проявити самостійність;

прагнення задовольнити потреби й інтереси;

необхідність у спілкуванні;

особливості молодіжної свідомості й розвитку.

Висновок до розділу 1

Причинами зародження неформального молодіжного руху є пошук дитиною себе, бажання мати друзів, однодумців, реалізувати себе та свої творчі можливості, знайти підтримку. Великий вплив на процес входження дитини до неформальних молодіжних груп має психологічний клімат сім'ї, взаємини з батьками та клімат в класі та ін.

Отже, держава та суспільство мають забезпечити випереджальну та інноваційну участь у державотворчих процесах, забезпечити духовні і культурні потреби молоді, рівні можливості для розкриття творчого, професійного, інтелектуального потенціалу молоді, набуття молоддю соціального досвіду, формування вміння жити в громадянському суспільстві, підтримку сімей, конкурентноздатність на ринку праці, якісну освіту, формування загальнолюдських ціннісних орієнтацій, патріотизму, національної і громадської свідомості серед молоді, яка б могла забезпечити безперервність розвитку держави Україна, базуючись на державних і національних цінностях. Такий підхід дасть можливість сформувати стратегічну ціль української молоді, спрямовану на формування відповідального ставлення молоді до свого майбутнього і майбутнього держави. Це зробить процес залучення молоді до розробки і реалізації державної молодіжної політики ефектним і змінить сучасну роль молоді - брати участь у вирішенні власних соціально-побутових проблем, на необхідну участь у розв’язанні стратегічних проблем розвитку суспільства.

Розділ 2 особливості здійснення соціально молодіжної політики стосовно неформальних молодіжних груп.

Діяльність органів державної влади стосовно неформальних молодіжних груп.

Державна молодіжна політика — це системна діяльність у відносинах з , , , що здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України.

В ході реалізації державної молодіжної політики здійснюється цілеспрямована дія на вікові, соціально-професійні, регіональні та інші специфічні групи молоді.

Метою реалізації молодіжної політики України повинно стати взаємне забезпечення несуперечливих інтересів особистості, суспільства й держави стосовно до певного вікового контингенту населення. Такі інтереси зводяться до формування законослухняних високоосвічених духовно й фізично здорових громадян, що володіють високою мотивацією до самореалізації у всіх сферах активної творчої діяльності на благо особистості, суспільства й держави [6].

Реалізація молодіжної політики України являється єдиним процесом для всієї країни. На регіональному рівні передбачається конкретизувати й формулювати завдання, вирішення яких буде спрямовано на досягнення поставленої мети:

духовно-моральне виховання;

сприяння різнобічному формуванню освітнього рівня;

підтримка молодих родин;

створення умов соціальної адаптації;

сприяння працевлаштуванню;

організація суспільно корисної діяльності й дозвілля в рамках громадських об'єднань;

сприяння максимальної самореалізації молоді в рамках закону й моралі;

фізичний розвиток і пропаганда здорового способу життя;

виховання позитивного ставлення до армії й військової служби;

профілактика й протидія соціально-негативним явищам у молодіжному середовищі (наркоманія, злочинність і т.д.).

Головними завданнями державної молодіжної