Соціально-педагогічна робота з підлітками схильними до правопорушень
ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………………..……3
РОЗДІЛ I ПРАВОПОРУШЕННЯ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА …………………………………………………………………….….7
1.1. Сутність правопорушень …………………………………………..................7
1.2. Правопорушення в підлітковому середовищі, як форма прояву девіантної поведінки ………………………………………………………………………….16
1.2.1. Характеристика девіантної поведінки та її види ……………………...…16
1.2.2. Причини девіантної поведінки неповнолітніх …………………………...19
Висновки до першого розділу ……………………………………..……...22
РОЗДІЛ II ІНСТИТУЦІЇ ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА СХИЛЬНОГО ДО ПРАВОПОРУШЕНЬ ……….25
2.1. Сім'я – провідний фактор соціалізації особистості ………………………..25
2.1.1. Зміст і напрямки соціально-педагогічної роботи з сім’ями, що мають дітей схильних до правопорушень ………………………………………..….…31
2.2. Школа, як основний осередок перебування дитини …………………...….37
2.3. Вплив вулиці на формування особистості підлітка …………………….…41
Висновки до другого розділу ………………………………………………........49
РОЗДІЛ III ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА СХИЛЬНОГО ДО ПРАВОПОРУШЕНЬ ………………………...…………………………………...51
3.1. Опис методик та інтерпретація результатів …………………………….…51
3.2. Опис профілактично – корекційної роботи ………………………………..68
3.3. Динаміка прояву схильності до правопорушень у дітей підліткового віку в умовах профілактично – корекційної роботи ……………………………….…77
Висновки до третього розділу ………………………………….….………81
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………...…83
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………..…86
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………112
ВСТУП
Актуальність дослідження. На сьогодні проблема злочинності серед неповнолітніх є однією з найбільш актуальних у зв’язку з негативними соціальними наслідками та поширеністю цього явища. Серйозну занепокоєність викликають якісні показники: зниження віку неповнолітніх правопорушників, зростання жорстокості, зухвалості при скоєнні проступків та злочинів, поява в структурі злочинності неповнолітніх таких, як вбивства та розбійні напади. Злочинність неповнолітніх має свої, набагато складніші, притаманні лише їй особливості. Проблема залишається актуальною ще й тому, що кількість засуджених підлітків та молоді складає понад 50% від загальної кількості засуджених. Кожен другий злочин неповнолітніх - тяжкий. Зростає злочинність серед дівчат. На 20% збільшилася рецидивна злочинність. До 70% молодих людей, які скоїли протиправні дії, перебували у нетверезому стані. Майже 40% підліткових правопорушень мають груповий характер. Тому, просто необхідним є вивчення особистості дитини, її цінностей, переконань, мотивів, прагнень та вплив батьків на виховання своїх дітей.
Історія людського суспільства поклала на батьків головну відповідальність за виховання дітей. Батьки є найпершими та незамінними вихователями у житті кожної людини. В сім'ї людина народжується, в ній вона робить перші кроки, а саме з сім'ї людина виходить у великий і жорстокий світ.
Отже, жити в шлюбі і створювати сім’ю значить відповідати за іншу людину, відповідати за майбутнє своїх дітей, за те ким вони стануть, яким шляхом підуть. Сім’я є тією найменшою соціальною клітиною, де закладаються основи особистості: виховуються почуття, формується характер, виробляються звички та вміння, закладаються норми поведінки, формується ставлення до найрізноманітніших сторін життя – до людей, їх взаємин, до праці, до самого себе, до закону та до правопорушення.
Перед нашим суспільством на сьогодні стоїть питання про те,як можна знизити протиправну поведінку серед дітей та молоді. Гостра проблема злочинності і правопорушень значно посилюється серед н6еповнолітніх.
Статистика викликане тривогу і занепокоєність. За останні 10 років удвоє зріз рівень дитячої злочинності. Близько 70 тисяч дітей стоїть на обліку в кримінальній міліції. Серед неповнолітніх зростають такі злочини, як тяжкі тілесні пошкодження, розбійні напади, грабунки, навіть зловмисні вбивства.
Також, серед молоді в Україні, досить поширеним стало явище тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотичних засобів та ранньої небезпечної статевої поведінки. Бажання «йти в ногу з часом» часто призводить до страшних наслідків: алкоголізм, наркоманія, дитяча проституція, важкі захворювання, венеричні захворювання, СНІД, рання вагітність, аборти та кримінальна відповідальність.
Одним із актуальних і соціально значимих завдань, що стоять перед нашим суспільством сьогодні, безумовно, є пропаганда здорового способу життя та зниження росту правопорушень серед дітей та молоді і підвищення ефективності їх профілактики.
Необхідність якнайшвидшого розв’язання цього завдання зумовлена не тільки тим, що в країні продовжує зберігатися досить складна криміногенна обстановка, але й насамперед тим, що в сфери організованої злочинності втягується все більше і більше неповнолітніх, відбуваються небезпечні злочини, і число їх постійно зростає.
Питанням формування неадекватної поведінки дитини-підлітка та впливу на неї сім'ї займались такі зарубіжні і вітчизняні дослідники, педагоги та психологи: Г.Ващенко, А.Макаренко, О.Сухомлинський, Л.Виготський, В.Галузинський, А.Капська, В.Безпалько, С.Пальчевський, Б.Євтух, В.Оржехівська, Н.Максимова, М.Фіцула, И.Зверева, В.Комарова, С.Толстоухова, Л.Балабанова, М. Левітов,та інші.
Об’єкт дослідження – підлітки схильні до правопорушень.
Предмет – діяльність соціального педагога з підлітками, схильними до правопорушень.
Мета дослідження – обґрунтувати педагогічні умови ефективної діяльності соціального педагога в роботі з підлітками, схильними до правопорушень.
Завдання:
розглянути питання схильності підлітків до правопорушень у соціально-педагогічній літературі;
розкрити зміст, форми та методи соціально-педагогічної роботи з підлітками, схильними до правопорушень та їх сім’ями.
апробувати соціально-педагогічний інструментарій, щодо дослідження особистості підлітка, схильного до правопорушень.
Гіпотеза. Можна припустити, що в підлітковому віці на схильність до правопорушень впливають такі інституції, як сім’я, школа та вулиця, а зниження рівня прояву протиправної поведінки можливе завдяки впровадженню комплексу профілактично - корекційних заходів.
Методи дослідження. Для досягнення мети, розв’язання поставлених завдань та перевірки гіпотези нами був використаний комплекс методів, до якого увійшли:
теоретичні методи: аналізу, порівняння, узагальнення соціально-педагогічної та психологічної літератури з проблеми дослідження особистості підлітків схильних до правопорушень;
емпіричні методи: анкетування, тестування, спостереження, індивідуальні та групові бесіди;
методи статистичного аналізу отриманих даних та якісної інтерпретації результатів дослідження.
База дослідження. Дослідницька робота проводилась з учнями-підлітками Червоноградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 12 Львівської області.
Наукова новизна отриманих результатів визначає цілісне дослідження, діагностика та корекція проявів схильності до правопорушень у підлітків.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що зроблені у ньому висновки і основні результати можуть бути використані для: педагогічної просвіти педагогів та батьків; покращення профілактично - корекційної роботи з підлітками схильними до правопорушень.
Апробація результатів
