При вивченні самооцінки за допомогою тестування, досліджуваним пропонується певна кількість тверджень, навпроти яких вони написати один із трьох запропонованих варіантів відповіді (так, ні ,не знаю), щоб вони відповідали власній поведінці в аналогічній ситуації.

Поведінка людини та її соціального сприймання є результатом взаємодії між оточуючим світом та нашим уявленням про нього. Самооцінка – це цінність, яку людина надає своїм властивостям (зовнішність, характер, вчинки, навички).

Самооцінка має такі виміри, як: рівень та адекватність. За рівнем самооцінка може бути (висока, середня та низька), а за адекватністю на (завищену та занижену).

Методика Г. Казанцевої дивись додаток. Отримані результати подані у вигляді діаграми.

Рис.3.1. Діаграма результатів рівня самооцінки підлітків схильних до правопорушень.

Отже, якщо 40 учнів це 100%, то можна зробити висновок, що половина 50% підлітків – 20 учнів мають низький рівень самооцінки, 12 учнів – 30% мають середню самооцінку, і 8 учнів – 20% мають високу самооцінку. Звідси випливає, що більшість учнів схильних до правопорушень мають занижену самооцінку, що може й призводить до такої неадекватної поведінки. Адже коли підлітки порушують поведінку, або ж зривають уроки, вони привернуть до себе увагу з боку інших. Дуже часто доводилось спостерігати, що коли педагог на уроці залучає неповнолітнього правопорушника до спільної роботи він залюбки погоджується, і коли отримує достатньо уваги, то може сидіти на уроках тихо та не заважає так, коли нічим не зайнятий. Тому вчителям необхідно намагатись задовольняти потребу учнів в увазі.

На виявлення типу акцентуацій характеру проводився тест-опитувальник Шмішека (дитячо-підлітковий варіант). В основі цього тесту лежить концепція акцентуацій особистостей К. Леонгарда, згідно яких акцентуація – це «загострення» деяких, притаманних кожній людині індивідуальних властивостей. Акцентуації особистості не слід розглядати, як прояв патології, однак у випадку впливу несприятливих факторів та умов, акцентуації можуть набути патологічного характеру, руйнуючі структуру особистості.

Інструкція: Спробуйте уявити типову ситуацію і дайте першу відповідь, яка прийде вам у голову. Якщо ви згідні із запитання то ставите «так», а якщо ні, то обираєте відповідь «ні». Жодного запитання пропускати не можна. Відповідайте швидко. Пам’ятайте, що тут немає правильних та неправильних відповідей. Тест опитувальник містить 88 запитань.

Тест складається з 10 шкал, кожна з яких свідчить про один з 10 типів акцентуацій особистості:

Демонстративний (ДЕ) – учні схильні до театральності, прагнуть бути в центрі уваги та усіх подій, та привертати до себе увагу,а також надмірна контактність, підвищена емоційність, егоїстичність, розвинута фантазія ;

Застрягаючий (ЗА) – діти з підвищеною здатністю до роздратування, стійкості негативних афектів, хворобливою образливістю ;

Педантичний (ПЕ) – таким учням притаманна акуратність, сумлінність, надійність у справах та флегматичність, нездатність до рішучих рішень ;

Збудливий (ЗБ) – їм притаманна імпульсивність поведінки, підвищена конфліктність, відверто заявляють про свої вимоги та не вподобання ;

Гіпертимний (ГІ) – такі діти характеризуються надмірною контактністю, балакучістю, виразністю жестів та міміки, вони енергійні, ініціативні, оптимістична, її легко вразити, роздратувати, погано переносять умови суворої диципліни;

Дистимний (ДИ) – їм властивий низький рівень контактності, сумлінні, віддані дружбі, занадто пасивні, дуже рідко конфліктні;

Тривожний (ТР) – їм притаманні тенденція переживати почуття власної неповноцінності сором’язливості рівень самооцінки дещо занижений, невпевнені в собі та в оточуючих ;

Екзальтований (ЕК) – цього типу учні, уникають самотніх роздумів, а потребують підтримки та визнання комунікабельні, легко піддаються навіюванню люблять мати багато друзів, схильні до необдуманих вчинків;

Емотивний (ЕМ) люди легко піддаються впливу інших, постійно шукають нових вражень, легко спілкуються з незнайомими людьми, байдужі до свого майбутнього – живуть лише своїм сьогоденням, схильні до лідерства;

Циклотимний (ЦИ) – їм властиві періодичні зміни настрою, що залежить від ситуації, під час душевного піднесення вони поводяться як за гіпертимним типом, а за спаду, як за дистимічним.

Цих 10 типів акцентуацій поділяються на дві групи:

Акцентуації характеру (ДЕ, ЗА, ПЕ, ЗБ);

Акцентуації темпераменту (ГІ, ДИ, ТР, ЕК, ЕМ, ЦИ).

Мета проведення тесту: визначити тип акцентуацій темпераменту та характеру, та їх вплив на поведінку учнів.

Результати подані у вигляді діаграми.

Рис.3.2. Діаграма визначення типу акцентуацій характеру у підлітків схильних до правопорушень.

відсутність акцентуацій (від 0 до 11 балів);

наявність ознак акцентуації (12-14 балів);

тенденція до вираження (15-19 балів);

вираженість акцентуації (20-24балів).

Всіх 40 учнів ми брали за 100%, і по кожній акцентуації рахували окремо.

За отриманими результатами ми можемо зробити висновок, що у 85%, а це 34учні, мають виражену демонстративність , що проявляється в прагненні бути в центрі та привертати до себе увагу, що учні й роблять під час уроків та перерв. Якщо їм не вдалося привернути увагу чимось хорошим, то вони привернуть її порушенням поведінки та приріканням на уроці із вчителем. Це підтверджує й інший виражений тип акцентуації, як емотивний, що в свою чергу характеризує учнів, як постійно шукаючих нових вражень, байдужі до свого майбутнього, та прагнення до лідерства. Тим більше про яке майбутнє може йти мова у підлітковому віці, адже учням здається ніби усе їх життя буде безтурботним та легковажним, вони відмовляються розуміти та передбачувати наслідки своїх дій. Інший тип акцентуацій, що також виділився немалою кількістю балів, це збудливий, що характеризується надмірною збудливістю та підвищеною конфліктністю, та екзальтований тип, якому притаманне бажання підлітків мати багато друзів, адже авторитет батьків та вчителів відходить на другий план, а однолітки та друзі на перший. Усе це добре,що підлітки групуються за інтересами та спілкуються із собі подібними, але існує