ще й інша сторона – негативна, коли друзі та вулиця залучають до протиправних дій, до антисоціальних молодіжних угруповань. Також наявними є й такі типи акцентуацій, як тривожний та дистимічний, що характеризуються, як небагатослівність та замкненість, а також надмірну тривожність та занижену самооцінку. Дуже часто підлітки з порушеннями у поведінці мають занижену самооцінку, адже їм постійно вказують на їх помилки та недоліки. Учень, що систематично порушує поведінку створює у вчителів собі стереотип правопорушника, і навіть коли він не винний вчитель все рівно думає на цього учня. Тому дуже важливим в роботі з учнями з неадекватною поведінкою, звертати на них увагу та за добрі справи намагатися похвалити, щоб сприяти позитивній мотивації навчання та виховання, а не протидії.
Наступним кроком діагностики стало анкетування батьків (Дод.Г).
Анкетування – це метод опитування, за допомогою якого йде збір інформації на основі письмового самозвіту досліджуваних за спеціально складеною програмою.
Анкетне опитування проводиться для одержання інформації про погляди, ціннісні орієнтації, соціальні установки та особистісні риси опитуваних.
Анкета складалася із запитань, що точно характеризують явище, яке розглядається. Запитання прямі та непрямі, закриті та відкриті, опосередковані та особисті. Правильних чи неправильних відповідей на запитання немає. Кожна відповідь, котру дає досліджуваний є правильною, адже відображає особисту думку людини .
Анкетування проводилося з метою визначення впливу батьків на формування відхилень у поведінці та схильності до вчинення правопорушень підлітками.
В анкетування взяло участь лише 30 батьків, адже, ще 10 учнів проживають з бабусями і дідусями, та особами, що їх заміняють.
За допомогою анкети для батьків можна було визначити:
взаємостосунки батьків та дітей;
яке виховання у сім’ї; ставлення батьків до дитячого алкоголізму, та наркоманії;
ставлення батьків до неповнолітньої злочинності;
чи сприяють батьки протиправній поведінці своїх дітей;
як батьки попереджують появу негативних явищ, та якщо вони вже виникли, то які методи використовують для їх подолання.
Результати опитування батьків подані у відсотках, 30 батьків – це 100%
Опрацювавши відповіді батьків, на деяких питаннях зупинімося детальніше. За відповідями на запитання про стиль виховання, можна зробити висновок, що в більшості сімей пропагує авторитарний стиль,60% батьків не прислухаються до думки своїх дітей, та вважають, що вони завжди праві, батьки самі знають, що краще для їх дітей, в рівних кількостях розділилися ліберальний 20% та демократичний 20% стилі виховання. Це означає що у половини сімей панують партнерські стосунки батьків та дітей, де батьки хоч зрідка але запитують думку дітей, а у іншої половини панує самоврядування дітей.
Для вивчення взаємостосунків у сім'ї, нами було підібрано ряд запитань, для визначення інформованості батьків про оточення своєї дитини, про її місце знаходження у вільний час. У 37% відповідей, що батьки не цікавляться про місце знаходження своїх дітей та не знають з ким вони його проводять, і лише 63% відповіли, що знають як їх дитина використовує свій вільний час і з ким.
Також більшість батьків погано знають що їх дитині є найбільш цікавим, чи має вона друзів у класі, чи турбують її якісь підліткові переживання. Лише 60% батьків цікавляться потребами, інтересами та внутрішнім світом своєї дитини, 40% батьків в силу високого ступеня зайнятості не втручаються у внутрішній світ своїх дітей.
На запитання, що би ви зробили, якби взнали, що ваша дитина краде – 77% батьків відповіли, що провели б профілактичну бесіду та заставили повернути вкрадене, а 24%,що фізично покарали б дитину « щоб більше не хотіла красти».
За результатами отриманими в результаті анкетування можна зробити висновок, про вагомий позитивний чи негативний вплив батьків на формування особистості дитини.
Можна зробити висновок, що батьки є одним з основних факторів, що формує схильність дитини до правопорушень. Адже, підлітки, прагнучи бути дорослими, наслідують своїх батьків та діють за їх прикладом. Також багато хто з батьків не приділяє значної уваги спілкуванню з своїми дітьми, хоч це є першоосновою формування схильності до правопорушень. У такому віці діти дуже вразливі, коли дитина підійшла до батьків один раз, а вони її відштовхнули, або ж вислухавши сказали що це якісь дурниці, то підліток більше до них не звернеться. Тому не слід дивуватися, що діти шукають підтримку у друзів, адже інколи батьки можуть самі підштовхують дітей на це.
Вся діаграма це 100% (30 батьків).
Результати подані у вигляді діаграми.
Рис.3.3. Діаграма результатів анкетування батьків, з метою визначення впливу батьків на формування особистості підлітка.
На підставі отриманих даних, можна висновок, що батьки погано проінформовані про оточення своїх дітей поза межами школи та родини, поширеним є явище, коли батьки намагаються нав’язати дитині товаришів, того, хто подобається батькам, а не кого хоче сама дитина. Батьки мало розмовляють з своїми дітьми, не цікавляться їх інтересами та переживаннями. Це є однією з причин відштовхування дитини від батьків, робить її невідвертою, викликає природну протидію. Діти не знайшовши підтримки у колі сім'ї, шукають її серед друзів та на вулиці, де споживають алкогольні напої і під їх впливом чинять правопорушення.
Визначення показників та форм агресії за методикою А.Басса і А.Дарки (Дод.А).
Термін "агресія" досить часто вживається сьогодні в нашому щоденному словнику. Отже, розглянемо поняття агресивності. Різні автори у своїх дослідженнях по-різному визначають агресію й агресивність: як уроджену реакцію людини для "захисту займаної території" ,як прагнення до панування; реакцію особистості на ворожу людині навколишню дійсність.
Під агресивністю можна розуміти властивість особистості, що характеризується наявністю деструктивних тенденцій, в основному в області суб’єктно-суб’єктних