Метою профілактично – корекційної роботи є зниження рівня схильності підлітків до правопорушень, зниження рівня агресивності та можливість налагодження взаємостосунків між батьками та підлітками, а також зниження рівня негативного впливу сімейного виховання. Адже сім’я є основою формування особистості дитини.

Тренінг на тему « Батьки і діти»

Хід заняття

1. Привітання батьків та представлення тренера.

2. Презентація мети заняття.

Мета: знайомство учасників; налагодження взаємостосунків батьків та дітей; розширення уявлення батьків про особливості спілкування дітей за межами школи та дому; попередження про небезпечні ситуації, що можуть виникнути з підлітками на вулиці в разі недостатнього контролю з боку дорослих; проаналізувати знання батьків про місце перебування їх дитини у вільний час; про знання товаришів своєї дитини у школі та за її межами.

3. Вправа – знайомство «Аматорське фото – сімейний фотоальбом».

Мета: познайомити учасників, сприяти згуртуванню групи, створення позитивної атмосфери й комфорту.

Всі діляться сім’ями (дитина та її представник на батьківських зборах). Учасникам роздаються аркуші паперу та кольорові олівці, для створення малюнку своєї сім’ї, використовуючи різні асоціації. Коли всі учасники намалювали свою сім’ю, тоді вони мають її представити та коротко розповісти про себе.

Батьки охоче брали участь у цій грі, і коротко розповідали про кожного члена сім’ї.

4. Правила роботи та участі у тренінгових вправах.

Для кращої організації нашої роботи потрібно визначити основні правила, яких повинні усі дотримуватися ( Додаток Д).

5. Гра « Пантоміма »

Мета: для налагодження контакту батьків та дітей.

Учасників поділяють на дві групи. Окремо батьки та діти. Одній із груп дають завдання, а інша відгадує, що вони показували. Починають діти. Тоді міняються.

Батьки спочатку неохоче брали участь у грі, а пізніше їм сподобалось та було весело.

Завдяки цій грі був налагоджений контакт з батьками та дітьми, вдалося активізувати увагу учасників, що й було потрібне для наступного завдання.

6. Повчальна історія « Син стопами батька »

В неділю вранці випав білий, білий сніг. Проснулася сім’я, поснідала, тоді батько вставши за столу почав вдягатися, нікому не сказавши, куди він іде. Син, якому було 8 років дуже хотів піти з батьком, адже він його дуже любив та поважав, батько був для нього авторитетом. Він знав, що як виросте, то буде схожим на свого батька. Батько сказав синові, що швидко повернеться і щоб він залишався вдома.

Син бачачи у віконце, як тато поспішав, він розплакався та взувши чобітки прямував вслід за татом. Коли батько почув, що хтось за ним іде, він озирнувся та побачив свого синочка, який своїми ще маленькими ніжками долав снігові перепони. Здивуванню батька не було меж, та він спитав у хлопчика, як син його знайшов. Хлопчик відповів батькові, що від самого порогу їхнього дому він іде батьковими слідами, що залишалися після батька на великому снігу. Озирнувшись навкруги, подумавши трішки він обійняв сина. Змінив батько напрям своєї дороги, прямуючи разом із сином…

Завдання для батьків: продовжити розповідь та дати відповіді на запитання:

Куди йшов батько спочатку?

Про що він подумав, коли побачив, що син ступає його слідами?

Чому батько звернув із попередньо вибраного шляху?

Куди пішли батько та син?

Батькам дуже сподобалась розповідь та вони охоче та дуже цікаво продовжували її.

Саме за допомогою висловлювань батьків, можна зробити висновок про стосунки батьків та дітей, про те, який приклад батьки подають дітям та який хотіли б подавати. На запитання куди йшов батько найчастіше були такі відповіді: у корчму, до товариша, щоб «напитись». А на запитання що він подумав коли побачив сина, що йде за ним, батьки відповіли, що він нарешті зрозумів, що далі так не можна, і пора вже зупинитися, адже його улюблений син, коли виросте стане таким самим. За останнім запитанням куди батько та син пішли разом, батьки називали місця, де найчастіше бувають зі своїми дітьми( додому, в музей, в театр, до бабусі з дідусем, в цирк…).

Після обговорення історії « Син стопами батька », було проведено гру.

7. Гра « Як добре я знаю свою дитину».

Мета гри: визначити рівень взаєморозуміння та відвертості між батьками і дітьми.

Зміст гри полягає у тому, що формуються пари з одного з батьків( та осіб, що їх замінюють) та дитини. Пару ставлять пліч о пліч, їм задають питання та вони одночасно мають дати відповідь кивком голови. Відповіді можуть бути лише

«так » або «ні».

Орієнтовні запитання:

У Вас часто виникають конфлікти?

Чи є обов’язки у вашої дитини?

Вона завжди їх чемно виконує?

Ваша дитина пробувала палити цигарки?

Ваша дитина вживала алкогольні напої?

Чи схильна ваша дитина на крадіжку?

Завжди вчасно приходить Ваша дитина додому з прогулянки?

У Вас є режим дня?

Якщо в дитини виникає проблема, вона йде до Вас?

Чи має таємниці від Вас ваша дитина?

В більшості пар відповіді батьків та дітей не сходилися. Отже, це свідчить про неналежний рівень спілкування та взаєморозуміння у сім’ї, що має насторожувати, адже це такий вік дітей, коли їм дуже потрібна підтримка. Якщо діти не знаходять взаєморозуміння та підтримки у своїх батьків, вони починають її шукати на вулиці, між друзями, де й найчастіше пробують алкоголь, тютюн, та навіть наркотики, що може призвести до цілої низки проблем таких як: порушення психофізичного розвитку, ранні статеві стосунки, небажана вагітність, інфікування інфекційними хворобами, різного роду залежності, вчинення злочину, кримінальна відповідальність та ще безліч наслідків до яких можуть призвести необдумані дії підлітків.

8. Вправа « Білл про права ».

Учасники діляться на