формувального експерименту була перевірена на ефективність. Результати дослідження дозволили зробити такі висновки:
Учні, які навчалися за запропонованою методикою, мали вищий рівень розвитку творчих здібностей, що визначився за допомогою тестування, в основі якого були такі критерії творчості, як швидкість, гнучкість, оригінальність та характер виконання завдання.
Систематичне проведення особистісно орієнтованих уроків за системою розвивального навчання сприятиме всебічному розвитку учнів та формуванню в них творчого мислення.
За умови особистісно орієнтованого підходу до учнів початкових класів в навчально-виховному процесі висувається більше вимог до вчителя, а саме:
формувати пізнавальні завдання такі, які б спонукали молодшого школяра до активності і творчого мислення;
зосереджувати свою увагу на діяльності невстигаючих учнів;
не створювати змагань між дітьми на швидкість виконання завдань.
4. Наші рекомендації студентам педагогічних факультетів та вчителям початкових класів такі:
- постійно використовуйте результати тестувань та анкетувань з метою вивчення розвитку творчих здібностей учнів за умови особистісно
орієнтованого підходу до них в системі розвивального навчання;
- діагностуйте творчі здібності не лише до початку навчання дитини в школі, але і в ході навчально-виховної діяльності;
проводьте особистісно оріентотовані уроки починаючи з добукварного періоду навчання грамоти;
реалізуйте особистісно орієнтований підхід до учнів на систематичних уроках розвивального навчання.
Загальні висновки
Проведене дослідження підтвердило актуальність обраної теми, адже особистісно орієнтоване навчання - це таке навчання, центром якого є особистість дитини, ЇЇ самобутність, самоцінність. Реформа системи освіти в Україні вимагає перебудови школи на посилення гуманістичної спрямованості навчально-виховного процесу, на розвиток індивідуальності дитини. Особистісно орієнтований підхід до учнів поєднює виховання та освіту в єдиний процес допомоги, підтримки, розвитку дитини, підготовки її до життєтворчості.
Мета дослідження, яка полягала у виявленні, теоретичному обгрунтуванні та експериментальній перевірці шляхів реалізації технології розвивального навчання учнів початкових класів, досягнена.
Завдання роботи виконані:
проаналізовано стан проблеми дослідження в теорії та практиці початкового навчання;
розроблено, науково обгрунтовано апробовано на практиці ефективну методику впровадження технології розвивального навчання в навчально-виховному процесі початкової школи;
розроблено методичні рекомендації для студентів педагогічних факультетів та вчителів початкових класів з метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу.
У ході аналізу проблеми на теоретичному рівні було встановлено, що особистісно орієнтованеий підхід до учнів - це послідовне ставлення педагога до вихованця як до особистості, як до самосвідомого суб’єкта власного саморозвитку. Особистісно орієнтована модель навчання передбачає розвиток критичного мислення учнів, що потребує діалогічної ситуації, творчої діяльності.
З метою визначення стану проблеми в практиці початкової школи, ми провели констатувальний експеримент, в ході якого було встановлено, що вчителі початкових класів недостатньо обізнані з теорією та практикою особистісно орієнтованого навчання і на шляху створення умов для розвитку творчих здібностей учнів, у них зустрічаються труднощі об'єктивного та суб'єктивного характеру. У молодших школярів наявна низька шкільна мотивація і більшість учнів мають середній рівень розвитку творчих здібностей.
Аналізуючи шляхи реалізації особистісно орієнтованого навчання на сучасному етапі розвитку початкової школи, ми дійшли висновку, що важливе місце в системі формування особистості молодшого школяра посідає розвивальне навчання, адже - це таке навчання, яке передбачає педагогічно доцільну організацію навчального процесу, за якої учень має оптимальні умови для розумового розвитку відповідно до його навчальних можливостей. Проведене дослідження дозволило констатувати, що:
1. Розвивальне навчання передбачає педагогічно доцільну організацію навчального процесу, за якою учень отримує оптимальні умови для розумового розвитку відповідно до його навчальних можливостей.
2. Модель організації розвивального навчання передбачає реалізацію таких етапів:
формування в учнів мотивів навчання, позитивного ставлення до нього;
оволодіння новою інформацією, що являє собою пізнавальну діяльність школярів, спрямовану на опанування нових знань та способів навчальних дій;
відтворення учнями засвоєного матеріалу;
формування вмінь та навичок у стандартних і нових умовах;
узагальнення знань, умінь та навичок школярів;
продуктивна пізнавальна діяльність учнів для формування знань, умінь та навичок на творчому рівні.
3. Найактуальніші можливості системи розвивального навчання (Д.Ельконіна-В. Давидова) полягає у вирішенні завдань оновлення української системи освіти наступні:
у молодших школярів формується бажання й вміння вчитися, що є запорукою безперервної освіти протягом усього життя;
складається адекватна самооцінка, що дає людині змогу адекватно ставитися всіх можливостей і свідомо вступати у відношення співробітництва з іншими людьми;
пробуджується і стверджується творчий підхід до дійсності та стосунків з іншими, що характеризує людину як особистість.
4. Одним із шляхів реалізації особистісно орієнтованого підходу до учнів є організація розвивального навчання через співпрацю вчителя і учнів.
Аналіз теорії та практики початкового навчання дозволив зробити висновок про те, що співпраця між вчителем і учнями повинна будуватися на основі особливостей особистісно орієнтованого навчання, а саме:
зосередження на потребах учня;
діагностична основа навчання;
переважання навчального діалогу;
співпраця, співтворчість між учнями і вчителем;
турбота про фізичне та емоційне благополуччя учня;
пристосування методики до навчальних можливостей дитини;
стимулювання розвитку і саморозвитку учня.
Навчальний процес побудований на основі співпраці вчителя і учнів має будуватися на основі доброзичливої творчої взаємодії вчителя та учнів, діалогу двох рівних партнерів, відсутності страху. Дітям має бути властива розкутість, радість спілкування, вони мають право на власну думку та допомогу в саморозвитку.
Найвищим результатом впровадження особистісно орієнтованого підходу на основі реалізації співпраці є сформованість творчих здібностей молодших школярів, адже творчі здібності - це продукт саморуху, самостійного розв'язання задач (Б.Л.Нікітін), це синтез властивостей і психічних якостей особистості, що відповідає потребам певного виду діяльності і забезпечує рівень її результативності (В.Андрєєв, І.Волощук).
На основі визначення науково-методичних засад таких психолого-педагогічних понять, як: "особистісно орієнтований підхід", "розвивальне навчання", "співпраця і співробітництво між вчителем та учнями ", ми розробили експериментальну методику навчання учнів першого класу чотирирічної початкової школи, в основі якої була покладена система
Д.Ельконіна-В.