Основним методом діагностики смислових установок вчителя став тест незакінчених речень у відповідній модифікації. Тест незакінчених речень не має необхідного формального апарату, що дозволяє зробити висновки, спираючись на статистичні закономірності. Традиційне використання типу незакінчених речень діагностує інформаційний, поведінковий компоненти смислової установки, а емоційно-оцінний найчастіше проявляється посередньо. Саме на виявлення останнього компоненту була спрямована наша модифікація. Сутність її в тому, що завершуючи кожне речення, суб'єкт повинен оцінити своє ставлення до повідомленого факту чи переживання і виразити свою оцінку: позитивна +1, нейтральна 0, негативна -1.

Проведений якісний і кількісний аналіз отриманих даних дав нам можливість визначити рівні готовності вчителів до впровадження технологій розвивального навчання:

- позитивно-узгоджений (8,6 % вибірки вчителів);

Якісна інтерпретація показників установчих полів вчителів різних рівнів психологічної готовності до впровадження розвивального навчання в таблиці 1.

Таблиця 1

Специфічні особливості установчих полів вчителів різних рівнів психологічної готовності до реалізації розвивального навчання

Параметри оцінювання | Рівні психологічної готовності вчителя до особистісно орієнтованого навчання

позитивно-узгоджений | позитивно-неузгоджений | негативно-узгоджений | негативно-неузгоджений

Образ вчителя | Позитивний образ вчителя якій зрозумілі функції особистісно орієнтованого навчання, ідеалізація ролі | Ставлення до вчителя як професіонала, який передає учням знання | Співчутливе ставлення до вчителя як представника непристижної професії | Негативне ставлення до образу вчителя, яке зумовлене тим, що вони розглядають вчителя як людину "яка стоїть вище" своїх учнів і їх батьків.

Цілі та завдання діяльності | Метою своєї діяльності вчитель вважає розвиток здібностей та можливостей кожного учня | Мету і завдання діяльності бачать у формуванні окремих рис характеру та навчанні конкретного предмету | Негативне, формальне ставлення до завдань своєї діяльності | Негативне ставлення до завдань діяльності, зумовлене прагненням підкорити собі учня

Способи діяльності | Навчально-виховний процес базується на гуманних і гуманістичних засадах | Основним

засобом

ефективності

своєї діяльності

вважають

індивідуальний

та

диференційован ий перехід до учнів | Статистичність відносно засобів педагогічної діяльності | Негативне ставлення до засобів своєї діяльності зумовлене прагненням працювати в рамках Пояснювально- ілюзіативного методу за переказом підручника

Ставлення до учнів | Суб'єкт-суб'єктні стосунки з учнями у процесі навчання і виховання | Загалом

розуміють

сутність

побудови

суб'єкт-

суб'єктивних

стосунків з

учнями | Схильність до суб'єкт-суб'єктивних стосунків з учнями | Суб'єкт-суб'єктивні відносини з учнями

Ставлення до батьків своїх учнів | Позитивне ставлення до батьків, бачення в них своїх однодумців | Виражена тенденція навчальної дії на батьків, нав'язування своєї точки зору у вихованні їх дитини | Переважання навчального варіанту співробітництва з батьками | Негативне ставлення до батьків через те, що вчителі вважають "сім'ю" головним і єдиним фактором успішного навчально-виховного процесу

Ставлення до себе | Самоповага, впевненість і позитивне ставлення до себе | Позитивне ставлення до себе

поєднується з бажанням реально оцінити свої досягнення і недоліки, виражена тенденція "бути як усі" | Суперечливе ставлення до себе через поєднання позитивної оцінки особистісних якостей з усвідомленням їх негативних проявів у реальній поведінці | Некритично позитивне ставлення до себе, відсутність будь-яких вимого до своєї особистості, задоволення "тим, що є"

Таким чином, результати тестування показали, що у вчителів переважав позитивно-узгоджений (39,7%) рівень їх готовності до особистісно орієнтованого навчання взагалі та розвивального зокрема. Більшість педагогів із співчуттям ставляться до власної професії і у роботі використовують статистичні засоби навчання та виховання, а їх стосунки з учнями мають суб'єкт-об'єктний характер.

Отже, в цілому для вчителів характерний недостатній рівень психологічної готовності до особистісно орієнтованого навчання через наявність в їх роботі ряду труднощів (об'єктивного та суб'єктивного характеру) у ході розвитку творчих здібностей учня.

Щоб виявити труднощі у творчому підході до навчання, ми провели анкетування вчителів. (Повний перелік питань анкети подано в додатках. Див. додаток Б).

Анкетуванням було охоплено 26 вчителів початкових класів, яким пропонувались запитання типу: "Що ви можете сказати про природу творчих здібностей?" і т.п. Результати дослідження показали, що23,8% вчителів вважають, що розвиток творчих здібностей зумовлений спадковістю, 30,5% - стверджують, що творчі здібності розвиваються під впливом соціального оточення, 45,7% гадають, що важливими є перша і друга ознака та постійна наполеглива діяльність. Умови розвитку творчих здібностей вчителі бачать у збільшенні можливості для самостійного і творчого виконання завдань (64,3%), постійному контролі за ходом навчального процесу з боку вчителя (20,6%). Найменш сприятливими, на їхню думку, умовами є обмеження творчого пошуку дитини, що вносить розлад у заплановану структуру уроку (15,1%).

Анкетування дало можливість з'ясувати, що найдоцільнішими засобами розвитку творчих здібностей, на думку вчителів, є: реалізація особистісно орієнтованого підходу до учнів - 56%, збільшення кількості виконуваних завдань учнями - 25%, розширення технічних засобів навчання під час формування творчих здібностей, унаочнення - 19%.

У опитаних педагогів рівень роботи у розвитку творчих здібностей виявився таким: 41% вчителів відповіли, що використовують на своїх уроках творчі завдання, 35% опитаних роблять все можливе, щоб забезпечити творчий підхід до навчання і 29% вчителів використовують завдання для розвитку творчих здібностей дуже рідко.

Усім вчителям було запропоновано висловити пропозиції щодо реалізації творчого періоду до навчання, розвитку творчих здібностей. Серед них найпоширенішими є проведення нестандартних уроків, використання великої кількості завдань творчого характеру на різних етапах уроків, застосування проблемно-пошукових, методів, індивідуальний підхід до учнів і т.д.

Таким чином, відповіді вчителів на запитання анкети показали, що в основному вони намагаються творчо підходити до навчально-виховного процесу, створювати умови для реалізації розвивального навчання учнів, проте в їх