Будь-яка професійна діяльність — це складна динамічна система, до складу якої входять численні елементи. Серед них слід виділити основні, які визначають успіх діяльності:

- конструктивна (конструктивно-змістова, конструктивно-оперативна, конструктивно-матеріальна);

- організаторська діяльність;

- комунікативна. (за Н.В.Кузьміною)

Педагогічна діяльність є окремий випадок професійної діяльності, але вона має свою специфіку, а тому і свою власну структуру. До складу структури педагогічної діяльності за А.І.Щербаковим входять такі компоненти:

- конструктивні;

- організаторські;

- орієнтаційні;

- комунікативні;

- інформаційні;

- розвиваючі;

- мобілізаційні;

- дослідницькі.

На думку А.І.Щербакова найбільш важливою є інформаційна функція, яка базується на глибокому і вільному володінні навчальним матеріалом, методами і прийомами його викладання та ін. Розвиваюча функція відображає єдність навчання, виховання і розвитку і забезпечує управління основними компонентами діяльності учня (мислительний, емоційний, вольовий та ін. компоненти). Орієнтаційна функція формує в учнів ідеї і ідеали, мотиви поведінки і соціальні дії. Мобілізаційна функція активізує знання і життєвий досвід для формування у них пізнавальної самостійності. Вчитель повинен мати науковий підхід до педагогічних явищ, вміти висунути гіпотезу і т.д., тобто бути творцем, в певній мірі дослідником. Це забезпечує дослідницька функція. В своїй професійній діяльності вчителю приходиться вибирати і компонувати навчальний матеріал відповідно віковим особливостям і можливостям учня, планувати і будувати педагогічний процес; планувати структуру своїх дій і дій учня; створювати (проектувати) навчально-матеріальну базу для проведення навчально-виховних дій. З названими діями зв'язана конструктивна функція педагогічної діяльності. Організаторська функція полягає у включенні учнів до різного виду діяльності, організації класу, учнівського колективу і т.д. Комунікативна функція означає співпрацю і спілкування з іншими людьми: учнями, батьками, іншими вчителями.

Названі функції не можуть здійснюватися окремо, кожна сама по собі. Вони утворюють тісний зв'язок і є основою професійної діяльності.

На нашу думку, профконсультації в школах доцільно проводити в межах єдиної системи з використанням диференційованого підходу, що зводиться до наступних семи етапів:

1. Попередня (підготовча) профконсультація - здійснюється в школі вчителями, методистами з профорієнтації. Вони, ознайомившись з першими професійними намірами учнів, обговорюють, наскільки раціональні ці наміри, на скільки відповідають успішності, інтересам, нахилам, стану здоров'я, характеру учнів. Тоді з висновками обговорень під час індивідуальних бесід ознайомлюють учнів, схвалюють їх вибір і рекомендують для ознайомлення з професійними матеріалами.
2. Інформаційно-довідкова консультація - це компонент системи профконсультації, який з урахуванням результатів попереднього етапу на інформаційно-професіографічних матеріалах (відомості про потреби базових підприємств району, міста, області, держави в цілому в кадрах, правила прийому та вимоги навчання у вищих навчальних закладах тощо) знайомить учнів із певною групою професій, поглиблює і коригує їх знання до напрямку вибраних професій. Тут слід зазначити, що потреба нині в кадрах на підприємствах є особливо несприятливою: значне скорочення працівників, безробіття, пропозиція працівників перевищує попит у десятки разів. Це ускладнює професійну орієнтованість молоді.
3. Початкова формуюча профконсультація призначена для поглиблення знань учнів про професії, одержаних на попередніх профконсультаціях, формування у них елементарних умінь з даної професії (профіль навчання в школі), наприклад: швеї, бухгалтера, оператора тощо.
4. Уточнювальна профконсультація - це сукупність заходів, спрямованих на виявлення відповідності знань, нахилів і здібностей учня вимогам професії, що обирається. При відносно високому ступені відповідності коригуюча профконсультація не проводиться.
5. Коригуюча профконсультація використовуючи результати попередніх етапів та психолофізіологічних обстежень, коректує неточний чи неправильний вибір школяра і спрямовує його на таку діяльність, яка б сприяла більш точному виявленню його придатності та покликання.
6. Основна формуюча профконсультація -призначена для продовження формування у школяра знань, умінь та навичок з даної професії, якщо таке формування проводилось початковою формуючою профконсультацією. Основна формуюча профконсультація "підводить" старшокласника до певної професії,
7. Контрольна профконсультація – ставить завдання уточнити, наскільки правильно учень вибрав професію, перевірити, чи добре проведені коригуючі консультації, під час яких перевірялися психологічна та фізична адаптації учня, а також дає рекомендації відносно подальшого професійного удосконалення і правильного самовизначення.

Групова робота часто здійснюється у формі тренінгу. Мета будь-якого тренінгу - формування чогось (нових знань, умінь, навичок). Звичайно на профорієнтаційних тренінгах вчать навичкам самоаналізу (зазирнути усередину себе й побачити суть), прийняття рішень (нарешті зробити усвідомлений вибір між альтернативами архітектора й еколога). Тренінг проходить в ігровій формі, у вигляді діалогів, дискусій, спостереження за поведінкою інших учасників групи. Таким чином, у результаті напруженої роботи протягом цілого дня або двох, Ви стаєте куди більш готовим до прийняття рішення про вибір професії. На тренінгу Вам не скажуть, ким бути, Вас навчать, як самостійно вибрати майбутню професію.

Індивідуальне консультування - це робота із психологом один на один. Використається метод бесіди, для з'ясування Ваших індивідуальних особливостей психолог часто застосовує психологічне тестування. Іноді консультація зводиться до тестування (наприклад, комп'ютерного), а роль психолога тут у тому, що він пояснює результати тесту, допомагає підібрати професію, що відповідає виявленим тестом інтересам, здібностям, схильностям. На нашу думку, профорієнтаційне тестування в центрі профорієнтації - це оптимальний варіант профконсультації. Від простої індивідуальної консультації проф. тестування відрізняється своєю дешевиною: адже комп'ютер виконує за психолога рутинну работу по пред'явленню тестових завдань, обробці результатів - отже, заощаджується час праці психолога. Тестування може тривати від 10 хвилин до 2-х годин, і за результатами тесту відразу можна буде підібрати якісь варіанти, або почути рекомендації з корекції слабких сторін, або довідатися, що робити далі, де