Застосування підручників, індивідуального роздавального матеріалу, таблиць передбачає внесення в зміст поданих у них завдань додаткових інструкцій, які допомагають учням виконувати самостійну роботу.

Нерівномірно наповнюваність класів, які входять до комплекту (наприклад, у 1-му класі – 3 учні, а в 3-му – 18, або 2-му – 20, а в 3-му – 6) зумовлює велику різноманітність структури уроку в комплекті. Наявність у складі комплекту з малою кількістю учнів, з одного боку, дає змогу добре пізнати здібності й характер кожної дитини, здійснювати індивідуальний підхід, а з іншого – призводить до того, що класу, де мало учнів, вчитель, як правило, приділяє значно менше часу. Тож навички й уміння дітей в ньому формуються не належною мірою.

Врахування кожної особливості в побудові й проведенні уроку в класі-комплекті, безумовно, вимагає доброго знання вчителем загальних дидактичних і методичних вимог до побудови уроків у початкових класах.

Важливими компонентами кожного уроку є: зміст, способи дії, форми організації навчальної діяльності учнів та результат спільної діяльності учителя й учнів. Успішне функціонування всіх цих компонентів на уроці залежить від уміння учителя оцінювати можливості відомих цьому методів для розв’язування завдань як кожного конкретного уроку взагалі, так і кожного конкретного етапу.

Оскільки у виборі методів навчання визначальним є зміст, то в програмах з кожного предмету виділено провідні види діяльності.

Для самостійної роботи учнів доступні й ефективні такі види завдань: підготовчі вправи до вивчення нового матеріалу (повторення за підручником, робота з картинами, таблицями тощо); самостійне засвоєння нового матеріалу, аналогічного вивченому, за детальною інструкцією; вправи на закріплення з метою засвоєння способів дії з опорою на алгоритмічні таблиці; різноманітні тренувальні вправи з різних джерел.

В роботі під керівництвом учителя провідними є словесні методи – різні бесіди, розповідь, пояснення. Це цілком природно, адже в умовах обмеженого спілкування з учителем дуже важливо організувати таку діяльність, при якій діти чують зв’язне, логічне пояснення, емоційну розповідь або самі міркують вголос. Повноцінне засвоєння знань, умінь і навичок можливе лише на основі певного чуттєвого досвіду, нагромадження

якого зумовлюється безпосереднім сприйманням навколишньої дійсності. Це зумовлює необхідність ширшого застосування наочності в навчальному процесі.

Використання в педагогічній практиці дидактичного принципу наочності сприяє збагаченню й розширенню безпосереднього чуттєвого досвіду учнів, розвитку спостережливості, пізнанню конкретних властивостей предметів під час практичної діяльності, створенню умов для переходу до абстрактного мислення.

Засоби унаочнення дуже різноманітні і поділяються на такі групи: предмети та явища навколишньої дійсності: дії вчителя і учнів, що мають на меті показати, як треба виконувати ту чи іншу операцію та як і яким чином обладнанням користуватися; зображення реальних предметів – предметні малюнки, картини, образні моделі з паперу, картону й символічні зображення – карти, таблиці, схеми, креслення, картки із математичною символікою тощо. До зображуваних засобів наочності належить також інформація, яку учні сприймають через технічні засоби навчання: кінофільми, діафільми, звукозапис; радо і телебачення. Ці види наочності називають аудіовізуальними, оскільки інформацію вони передають через звук і зображення.

У мало комплектній школі, де на уроці безпосередня робота вчителя з кожним триває не більш як 20 хв., раціональне використання наочності прямо пов’язане з правильним розподілом часу. І цю залежність добре розуміють досвідчені вчителі. Заслужений вчитель України Г.П.Новикова, наприклад, стверджує: ”Головним засобом ущільнення занять є добір і вміле використання дидактичних матеріалів з усіх дисциплін, роботи учнів. Важливо, щоб наочні засоби й прийоми роботи з ними збуджували думку дітей, приносили радість пізнання нового”.

В останні роки в навчальному процесі мало комплектних шкіл все ширше застосовують навчальні магнітні записи. Як свідчить досвід кращих вчителів (Т.Т.Комарова, Н.С.Мазепа, Л.І.Дагнікова, Т.С.Дашкова і ін.), це один із тих ефективних засобів, що дають змогу певною мірою наблизити умови роботи з класами-комплектами до умов роботи з одним класом-комплектом, оскільки звукозапис дозволяє вчителеві здійснювати постійне й безпосереднє керівництво діяльністю всіх учнів.

Широкі можливості звукозапису дають змогу використовувати цей засіб на різних етапах уроків математики, мови, читання, природознавства.

Специфіка проведення уроків у класі-комплекті зумовлює обов’язковість і різноманітність самостійних робіт. На кожному уроці можуть бути самостійні роботи різного дидактичного призначення: корегуючи, підготовчі, навчальні, творчі.

Щоб самостійна робота на уроці була достатньо ефективною, слід чітко уявляти її залежність від ряду дидактичних умов. Самостійна робота на уроці – це органічна частина навчального процесу. І отже, методика її проведення визначається специфічними особливостями кожного предмета,

змістом теми, рівнем підготовленості учнів.

Плануючи самостійну роботу в комбінованому класі вчителю необхідно: 1) визначити її місце в структурі уроку в кожному класі комплекту; 2) знати вимоги до учнів на даному рівні оволодіння матеріалом; 3) передбачати труднощі, які можуть виникнути під час роботи в різних групах дітей; 4) правильно визначити зміст та обсяг завдань; 5) форму завдань, в якій вони будуть запропоновані; 6) тривалість самостійної роботи; 7) дібрати дидактичний матеріал, який необхідно підготувати; 8) знайти раціональний спосіб перевірки роботи.

1.2. Дидактичні особливості одно предметних уроків у початкових класах мало комплектної сільської школи.

Навчальні програми для початкової школи побудовані ступінчасто-концентрично: ряд тем із кожного предмета повторюється з класу в клас, але з іншим змістом, щоразу на вищому рівні складності. Найбільшою мірою цей підхід відбивається у змісті програм з української мови, читання для 1-4 класів. З огляду на докорінну переробку початкової освіти на засадах гуманізації, найповнішого відображення національного змісту відповідно перероблено