на розв’язування орфографічних завдань.
В умовах класу-комплекту перший тип вправ вимагає від учнів графічної фіксації або кількісного позначення, а від учителя – супровідних вказівок типу: познач цифрами, скільки в слові звуків та букв; підкресли букви, які в цих словах позначають два звуки; спиши, познач наголос; випиши тільки ті слова, в яких дзвінкі приголосні.
При виконанні вправ на запам’ятовування дуже важливо мати на увазі, щоб воно активізувало в комплексі зоровий, мовноруховий і розумовий компоненти, взаємодія яких і забезпечує силу довільного і мимовільного запам’ятовування. Не можна думати, що ці вправи – просте списування.
Орфографічні завдання – це фактично вправи на ускладнене розпізнавання понять, ситуацій та на застосування певних правил, які передбачають визначену послідовність дій.
У початкових класах вивчається немало правил, які вимагають від учнів послідовного виконання певних розумових дій – визначення ненаголошених голосних звуків чи дзвінків або глухих приголосних, відмінкових чи особових закінчень; розрізнення префікса й прийменника,
іменника й дієслова тощо. І якщо учень не може застосовувати якесь правило, то це й означає, що раніше якісь елементарні вміння в нього в нього правила (й тим більше – перед застосовування знань), зміст підготовчих вправ повинен активізувати саме такі елементи умінь і навичок, які й допоможуть виконати наступні розумові та практичні дії.
Сучасні сільські і міські школярі навчаються за одними і тими ж програмами і підручниками, але статистично рівень знань, умінь і навиків сільських школярів в основному завжди нижчий. Це пояснюється насамперед специфічними умовами навчання школярів на селі, де різновікові групи дітей – учні різних класів – навчаються одночасно. І, крім того, тим, що в навчальному процесі шкіл переважає, як правило, самостійна робота.
Отже, визначаючи можливість і доцільність однотемних занять, слід виходити з конкретних умов: рівня засвоєння попередніх знань, ступеня загального розвитку учнів, характеру тем, що вивчаються в кожному класі. Головне, щоб не порушувати логіки вивчення матеріалу, зберегти рівень програмних вимог до його вивчення в кожному класі.
II. Психолого-педагогічна сутність і функції самоконтролю на одно предметних уроках.
2.1. Самостійна робота як вид діяльності в мало комплектній початковій сільській школі.
Вивчення психолого-педагогічної літератури показує, що проблема формування самоконтролю в умовах мало комплектної школи спеціально не піддавалася аналізу, хоча як окремий елемент навчальної діяльності самоконтролю має достатню історію в педагогічній теорії. В роботах К.Д.Ушинського, П.П.Булонського, І.М.Сеченова, І.П.Павлова, А.С.Макаренка та ін. обґрунтувалася необхідність вивчення ролі самоконтролю в життєдіяльності людини і розкривалися деякі напрями розвитку цієї проблеми. Зокрема, підкреслюється, що успішність виконання навчальних завдань залежить не лише від засвоєння готових знань, але й від умінь проконтролювати правильність виконання своєї роботи (П.П.Блонський).
Спеціальні дидактичні дослідження, присвячені формуванню в учнів самоконтролю, з’явилися в педагогіці у 50-і роки (П.М.Ерднієв, Т.П.Пишнов). Предметом дослідження в цих роботах був підсумковий самоконтроль, який полягав в умінні учнів встановлювати відповідність між отриманим результатом і зразком.
У 60-і роки спостерігалась деяка активізація у вивченні психологічної, дидактичної і методичної суті самоконтролю, способів його формування у процесі навчальної діяльності. В цей період було виконано ряд спеціальних досліджень, які розглядали самоконтроль у процесі навчання
(М.І.Боришевський, І.В.Дроно, С.П.Тищенко, Л.Б.Ітельсон, В.С.Іванов). Необхідно відмітити різні підходи вчених до визначення суті самоконтролю: самоконтроль – властивість особистості; акт розумової діяльності; компонент навчальної діяльності. Загальним для цих робіт було твердження, що якісні зміни самоконтролю виникають тільки під впливом цілеспрямованої педагогічної роботи.
Розвиток теорії поетапного формування розумових дій (П.Я.Гальперін), 70-і роки, дозволив вивчити і розширити функції самоконтролю, який повинен забезпечити зв’язок між результатами і процесом засвоєння у відповідності з цілями і процесом навчання. Такий рівень самоконтролю встановлює зворотний зв’язок процесів при оволодінні способами дії, підвищує рівень їх усвідомленості.
Таким чином, проблема формування самоконтролю в процесі навчання досить широко висвітлювалася в психолого-педагогічній літературі. У самостійну галузь дослідження вона виділилася у 50-і роки. У цей період починає формуватися думка про самоконтроль як акт розумової діяльності, компонент навчальної діяльності.
Так, в роботах П.Я.Гальперіна самоконтроль в навчальній діяльності розглядається з позиції теорії поетапного формування розумових дій, тобто як необхідний компонент будь-якої діяльності, що здійснює в його процесі своєрідну функцію зворотного зв’язку в саморегуляційних системах.
Самостійна робота є ведучим видом діяльності в мало комплектній початковій сільській школі, у її процесі формуються основні навчальні вміння та навички.
Однак, у методичній літературі недостатньо висвітлена проблема оволодіння навичками самоконтролю молодших школярів при одночасному навчанні в класах-комплекті, наявні рекомендації не враховують специфіку означеного типу шкіл.
2.2.Формування навиків підсумкового поопераційного, плануючого самоконтролю.
Завдання у підручниках дозволяє формувати навики підсумкового поопераційного, плануючого самоконтролю.
Визначення вчителями можливостей формування способів самоконтролю в різних класах (у %)
Таблиця 1.
Спосіб самоконтролю | Кількість % | У якому класі формувати | Не визн.
1 | 2 | 3 | 4
Співставлення зі зразком | 63 | 33 | 10 | - | - | 20
Звірка відповіді з раніше заданою | 50 | 13 | 13 | - | - | 24
Використання довідкової літератури | 56 | - | - | 17 | 19 | 20
Повторення теоретичного матеріалу для виконання роботи | 43 | 6 | 6 | 7 | 7 | 17
Використання раніше засвоєних алгоритмів | 40 | 7 | 7 | 10 | 8 | 8
Складання плану й наступне його виконання | 33 | - | 3 | 10 | 4 | 16
Аналіз наукових джерел, проведений нами аналіз програм, навчально-методичних