15. Савченко О.Я. Про стан та перспективи розвитку загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості // Поч. школа. – 1999. - №1. – С.2.

16. Савельєва С.С., Круть Л.І., Мельничук Т.Й. Проблеми мало-комплектної // Поч.. школа. – 1991. - №8. С. 34-37.

17. Сільська початкова школа у контексті реформування системи освіти в Україні: Монографія / Біда О.А., Волошина Г.П., Коберник О.М., Коберник Г.І., та ін.; За зах. ред. В.Г. Кузя. – К.: Наук. Світ, 2002. – 220с.

18. Трішневська Г.Б. Організація діяльності учнів різновікових груп // Поч.. школа. – 1995. - №8. – С. 12-13

19. Шуляк М. Нам у спадок лишалось звання ”куркулі” // Сільська школа. – 2000. - №13. – С.5.

20. Ярошенко О.Г. Проблеми групової навчальної діяльності школярів: Дидактико-методичний аспект. – К.: Станіла, 1999. – 245с.

Додаток

Додаток 1.

ТЕМА

Картини природи в поезії лесі

Українки.

(Леся Українка. Тиша морська). | Картини природи в поезії

Т.Г.Шевченка.

(Вітер з гаєм розмовляє; Садок вишневий коло хати; Реве та стогне Дніпр широкий).

МЕТА

Виховувати в дітей емоційність, чутливість до художнього слова, захоплення його красою, силою. Вчити виразно читати поезію Лесі Українки. | Ознайомити, розширити уявлення дітей про поезію Т.Г.Шевченка. Вчити визначати настрій творів; порівнювати твори за настроєм; виразно читати.

ХІД УРОКУ

Підготовка дітей до правильного, швидкого, усвідомленого читання.

1.Розділити слова на групи:

Ясне небо, ясне море, вечірня зіронька, встає; стогне Дніпре, затихло все, сердитий вітер завива.

2.Передбачення тем роздумів на уроці.

Читання та аналіз творів.

Самостійна робота:

а) прочитати вірш “ Тиша морська ”. Які відчуття навіює вірш? Чим вони створюються?

б) перечитати повторно вірш. Поміркувати, яку пору року описано у вірші. Підтвердити свою відповідь словами із тексту. Відшукати, якими словами описано небо, море, хмарки, сонце, хвилю, стежечку. | 1. Робота з учителем:

а) читання вірша вчителем. Які почуття викликав вірш? Чим вони навіяні?

б) читання вірша учнями. Визначити, якими словами автор змальовує тишу, якими – неспокій. Про що роздумує поет?

в) словесне малювання картини, яка виникла в уяві: (що уявили, в яких кольорах, настрій картини);

г) виразне читання вірша учнями.

Робота учителем:

а) що хотіла підкреслити поетеса словами: рине хвилечка перлиста, б’ється стежечка золотиста, з весельця щире золото спадає?

б)описати словами картини, які вдалося уявити. | 2.Самостійна робота:

а)прочитати вірш “Садок вишневий коло хати ”.

б)відшукати в тексті слова, якими автор змальовує тишу, спокій. За змістом кожної строфи вірша уявити описану картину.

в)прочитати вірш один одному (парна форма роботи).

Самостійна робота:

а)попрацювати над виразністю читання (силою голосу, тоном змалювати тишу, спокій літнього дня на морі);

б)порівняти за змістом, образами, характером вірш Лесі Українки ”Тиша морська”.Т.Г.Шевченка ”Реве та стогне Дніпр широкий”;

в)виразно прочитати вірш (парна форма роботи);

г)відгадати загадку. До яких загадок можна намалювати відгадки? | 3. Робота з учителем:

а)читання вірша учнями; силою, забарвленням голосу змалювати теплий вечір;

б)слухання у грамзапису пісні ”Реве та стогне Дніпр широкий”. Які картини вдалось уявити?

в)повторне перечитування вірша. Змалювання страшної стихії, яка розігралась в ночі. Змалювання неба з морем. Якими звуками “наповнений” твір?

г)малювання картини з уяви. Порівняння настрою змальованих картин у прочитаних на уроці віршах;

д)виразне читання вірша учнями.

Підсумок уроку. | Завдання додому.

Вивчення віршів (на вибір) напам’ять. | Робота з ілюстрацією.

Додаток 2

Одно предметний і однотемний урок рідної мови для класу комплекту 2-4

Тема: Підсумковий урок з теми ”Іменник”.

Мета: Узагальнити знання учнів про лексичні і граматичні ознаки іменника. Формувати вміння правильно вживати іменники в реченні. Розвивати мову та мислення.

Обладнання: Таблиця ”Іменник”, репродукція картини Шишкіна ”Зима”, перфокарти на для морфологічного розбору іменника, сигнальні картки ”Однина”, ”Множина”; казкова рукавичка, картки для зорового диктанту.

Хід уроку.

Організація класу.

Повідомлення теми і завдань уроку.

Відгадування загадки:

Чудо-сани полетіли,

Скаканули в тих санях білі,

В санях тих сидить цариця,

Білокоса, білолиця,

Рукавом махає, сріблом все вкриває.

Які слова допомогли відгадати загадку? Назвіть іменники.

Зберемо у рукавичку ”зимові” слова іменники. (лід, сніг, мороз……)

ІІІ. Хвилина каліграфії.

Самостійна робота. Робота з учителем.

- Прочитайте склади: - Прочитайте і подумайте, які

ст жи сні ки хо ти букви треба вставити?

Сніжинки тихо Зам…тіл…, зам…тіл…

- Які слова з них можна нал…тіла, а в селі ді…вора

утворити? пораділа.

Запишіть їх. – Назвіть перевірені слова.

Перевірка завдання. Визначити рід і число

- Яким членом речення іменників.

виступає іменник? Запишіть текст.

На які групи поділяються Доповнити синонімічний ряд:

Іменники? Заметіль, завірюха…

- До якої частини мови

належить ці слова?

Складіть речення з цими

словами.

4. Вибірково-розподільний 4.Вибірково-розподільний

диктант. диктант.

І.Варіант І. Варіант

Назви неістот: Дніпро, білка, Виписати власні іменники.

Ліс,

Дидактична гра “Чарівна скрипка”.

Діти називають іменники, визначають їх рід і опускають фішку в скриньку.

10. Зоровий диктант. 10. Відмінювання іменників.

Ясен, заєць, олень, ведмідь, іній.

- Побудуйте речення із ”зимовими Робота з перфокартами.

cловами”.

11. Робота над розвитком мовлення. Розгляньте репродукцію картини І.

Шишкіна ”Зима”.

- Що хотів сказати художник? (звучить музика П.Чайковського ”Пори року”).

Зима-красуня, біла чарівниця. В ній скільки дива-дивного, краси!

І снігу білого нанесло по вінця.

І віхол, і хурделиць голоси…

А сонце блисне, всюди заіскриться

І сніг заграє барвами всіма.

Така чарівність навіть не присниться

Це все чаклунка, білая зима!

Чи сподобалась вам картина?

Чи співзвучна картина, музика й вірш?

“Зберіть” і запишіть з картини слова, які відповідають на питання хто? Що? Переможцем буде той, хто запише найбільше слів.

12. Гра ”Швидко слово вимовляй, йому риму добирай: Сніжок – лужок, сніг – сміх, гай – край, сніжинка – пушинка, іній