Зміст

Вступ

Розділ 1. Особливості віку……………………………………………3

Молодший шкільний вік…………………………3

Підлітковий вік…………………………………………4

Старший шкільний вік……………………………..8

Розділ 2.Вплив оточуючого середовища…………………….10

2.1.Вплив соціального середовища……………….10

2.2. Вплив суспільства на особистість через соціальні

Інститути…………………………………………………..13

2.3. Свідомий, цілеспрямований вплив людини

самої на себе……………………………………………. 16

Висновок…………………………………………………………………………..27

Література…………………………………………………………………………. 31

ВСТУП

АКТУАЛЬНІСТЬ. Психіка дитини – як чистий листок паперу. І якщо якість цього «паперу» визначається спадковістю, то текст який на ньому буде написано, цілком залежить від оточення дитини. Пройде не багато часу, коли дитина почне розрізняти, які зовнішні прояви слід сприймати, а яким необхідно опиратися. В процесі сприйняття себе дитиною велике значення має вплив дорослих: сім*ї, школи, суспільства. Адже особисте сприйняття дитини формується не саме по собі, а в навколишньому йому середовищі. Вивчення сприйняття дитиною власного «Я» на певних етапах життя сприяє попередженню девіантної поведінки. Адже в сучасному світі зростає число неповнолітніх, які зневажають вічні моральні цінності, правила поведінки в суспільстві, ведуть аморальний спосіб життя. Дослідження свого «Я» набуває особливого значення в психологічній науці, оскільки ця проблема прямопов*язується з проблемою виховання особистості, як суб*єкта власної життєдіяльності.

ОБЄКТ.

Об’єктом виступають діти молодшого шкільного віку, підліткового віку і юнаки.

ПРЕДМЕТ

Предметом є бачення свого «Я» у школярів.

МЕТА. Проаналізувати особливості динаміки уявлень про своє «Я» у школярів.

ЗАВДАННЯ.

1.З*ясувати особливості формування власного «Я» у молодшому шкільному і підлітковому віці.

2. З*ясувати, що впливає на формування власного «Я» у дітей в різні періоди їхнього життя.

Особливості віку

Молодший шкільний вік.

Молодший шкільний вік називається вершиною дитинства. Дитина зберігає багато дитячих якостей – легковажність, наївність, погляд на дорослого знизу вгору. Але вже починає втрачати дитячу безпосередність в поведінці, в неї появляється інша логіка мислення. Навчання для неї – значна діяльність. В школі вона набуває не тільки нові знання і уміння, але і певний соціальний статус. Міняються інтереси, цінності дитини, все його життя.

Безпосередність дитячих реакцій ненаситна вразливість в цьому віці буває найбільш помітною в позашкільних ситуаціях. В ситуаціях, де діти відчувають себе досить вільно, вони майже невимушено задовольняють свою цікавість: підбігають поближче до того, що їх цікавить, прагнуть все, що можливо дослідити самостійно. Їм подобається використовувати нові для них найменування, зауважувати вголос, що здається красивим, а що неприємним. Під час прогулянок і екскурсій в них яскраво виражене прагнення і здібність вловлювати незвичайне, нове і запом’ятовувати. Інколи вони починають розказувати один одному вголос фантастичні судження. Їх увага нестійка. Вони не можуть не вглядатись, не вслухатись, а їх вигуки та ідеї допомагають їм в цьому.

Учні початкових класів часто виявляють схильність поговорити: розказати про все, що прочитали, що бачили і чули в школі, на прогулянці, по телевізору. При цьому в них зазвичай виходить довга розповідь з багатьма спогадами, малоприємними для сторонніх. Їм самим така розповідь приносить задоволення, для них безумовно має значення все, що відбувалося з ними.

Враження від віршів і розповідей, виконаних в виразній художній формі, від театральної вистави, від пісні і кінофільму можуть бути глибокими і стійкими у дітей від 8 до 10 років. Почуття жалості, співчуття, обурення, тривоги за улюбленого героя можуть досягати великої інтенсивності. Однак у сприйнятті окремих емоцій людей, молодші школярі допускають серйозні помилки. Крім того, молодший школяр може не зрозуміти деяких переживань людей, і через це, вони йому нецікаві і недосяжні для співпереживання.

Молодший школяр може проявити співпереживання при чиїсь біді, відчувати жалість до хворої тварини, виявити готовність віддати іншій людині щось цінне. Він може кинутись на допомогу другу, не зважаючи на загрозу з боку старших дітей. І разом з тим, в аналогічних ситуаціях він може і не проявити цих почуттів, і навпаки, посміятись над невдачею друга, не відчувати жалість, віднестись з байдужістю до нещастя і т.д.

Подібна незрозумілість морального образу молодшого школяра, яка виражається в непостійності до одних і тих же подій, пов’язана з тим, що моральні устої, які визначають вчинки дитини, ще не мають достатньо узагальненого характеру і ще в недостатній мірі стали стійким здобутком його свідомості.

Разом з цим його безпосередні переживання підказують йому, що являється хорошим, а що поганим. Тому, роблячи недозволені поступки, він зазвичай відчуває переживання сорому, каяття, інколи страху.

Молодший шкільний вік – дуже благополучний час для засвоєння багатьох моральних норм. Діти з радістю виконують ці норми, що при правильній організації виховання сприяє формуванню в них позитивних моральних якостей.<1>

Підлітковий вік

Підлітковий вік – складний період статевого дозрівання психологічного дорослішання дитини.

Підліток почуває себе підхопленим новою і невідомою йому силою. Ця сила жорстко і з нетерпінням руйнує звички, смаки що вже склались, підштовхує кудись вперед . Мрійливість є ключем до цього періоду. Лише в цьому періоді починається самоусвідомлення, потяг до свого внутрішнього світу. В цьому періоді для підлітка характерно відчуття самотності, незрозумілості і непотрібності.

В свідомості підлітка відбуваються значні зміни: з’являється відчуття дорослості – відчуття себе дорослою людиною; появляється бажання якщо не бути, то принаймі здаватися дорослим.

Відстоюючи свої нові права, підліток огороджує багато сфер свого життя від контролю батьків і часто конфліктує з ними. Крім прагнення до незалежності, підлітку притаманна потреба спілкування з однолітками, з»являється підліткова дружба та об»єднання в підліткові групи. Підлітки прагнуть у всьому бути схожими з однолітками та намагаються виділитись в групі, хочуть заслужити повагу, потребують вірності та міняють друзів.

Виникають яскраві, але зазвичай нестійкі інтереси. Завдяки інтенсивному інтелектуальному розвитку з»являється схильність до самоаналізу, вперше стає можливим