Підлітки в порівнянні із своїми молодшими товаришами в 6 разів частіше проявляють свою впертість, в 9 разів частіше виставляють свої недоліки напоказ, в 10 разів частіше протиставляють себе батькам. В цілому кількість немотивованих негативних вчинків у підлітків відмічаються у 42 рази більше, ніж у молодших школярів.

Завдяки бурхливому розвитку та перебудові організму, в підлітковому віці різко підвищується інтерес до своєї зовнішності. Гостро переживаються всі її недоліки, реальні та надумані. Непропорційність частин тіла, кострубатість рухів, неправильність рис обличчя, зайва вага або худоба – все засмучує, а інколи призводить до відчуття неповноцінності, замкнутості, і навіть неврозу.

На образ фізичного «Я» і самосвідомості в цілому впливає темп статевого дозрівання. Вік, в якому проявляються перші ознаки статевого дозрівання, так само, як і послідовність виявлення даних ознак, коливається в значних межах. Це часто призводить до тяжких переживань підлітків, викликаних тим, що рівень фізичного та фізіологічного розвитку відрізняються від того, що в більшості однолітків.

Наслідування дорослих не обмежується манерами і одягом, але рухається в напрямку розваг та романтичних відносин. Незалежно від змісту цих стосунків копіюється « доросла» форма: записки, поїздки за місто, дискотеки тощо. Бажання виглядати в очах інших дорослим підсилюється коли не знаходить відгуку у оточуючих.

Хоча претензії на дорослість бувають смішними, а приклади для наслідування – не кращими. В принципі, дитині корисно пройти через таку школу нових відносин, навчитись приміряти на собі різноманітні ролі.

Але зустрічаються і по-справжньому цінні варіанти дорослості, сприятливі не тільки для близьких, але й для особистісного розвитку самого підлітка. Це включення в цілком дорослу інтелектуальну діяльність, коли дитина цікавиться певною галуззю науки або мистецтва, займається самоосвітою.

Одночасно з зовнішнім виявом дорослості, виникає і відчуття дорослості – бачення підлітком себе, як у дорослому баченні, відчуття себе, в якісь мірі, дорослою людиною.

Статеве дозрівання зовсім не є основним джерелом формування відчуття дорослості. Буває, що високий, фізично розвинутий хлопець поводить себе ще зовсім по дитячому, а його низькорослий ровесник з тонким голосом відчуває себе дорослою людиною та потребує від оточуючих визнання цього факту.

В кінці даного періоду, приблизно в 15 років, підліток робить ще один крок в своєму особистісному розвитку. Після пошуку себе, особистісної нестабільності в нього формується система внутрішньо узгоджених уявлень про себе, образів свого «Я».

Приблизно в 11-12 років виникає інтерес до свого внутрішнього світу, а потім відбувається поступове ускладнення і заглиблення самопізнання. Підліток прагне зрозуміти, який він є насправді, і уявляє собі, яким би він хотів бути. Пізнати себе йому допомагають друзі, в яких він дивиться, як у дзеркало, в пошуках схожості.

Підліткова потреба розібратися в собі породжує бажання «вилити душу» ровесникам та в щоденники, які починають вести саме в цей період.

Образи «Я», які створює в своїй підсвідомості підліток, різноманітні, вони відображають все багатство його життя. Уявлення про власну зовнішню привабливість, уявлення про свої розумові здібності, здібності в різних галузях, про силу характеру, доброті та інших якостях, об»єднуючись, утворюють реальне «Я».

Оцінка своїх якостей залежить від системи цінностей, що склалися, головним чином, завдяки впливу сім»ї і ровесників. Тому різні діти по різному переживають відсутність краси, блискучого розуму або фізичної сили. Крім того, уявленню про себе повинен відповідати певний стиль поведінки. Дівчина, яка вважає себе дуже вродливою, поводить себе по іншому, ніж її ровесниця, яка бачить себе некрасивою, але розумною.

Підліток – ще незріла особистість. Нестійкість душевного життя на початку і середині підліткового віку призводить до нестабільності уявлень про себе. Деколи випадкова фраза, комплімент або насмішка призводить до помітного зрушення в самосвідомості .

Крім реального «Я», формується «Я» - ідеальне. За умов високого рівня вимог та недостатньому усвідомленні власних можливостей, розрив, який підліток переживає між ідеальним образом і реальним станом, призводить до невпевненості в собі, що зовнішньо може виражатись в образах, впертості, агресивності.

Коли ж ідеальний образ стає досягненим, він заохочує до самовиховання. Підлітки не тільки мріють про те, якими вони будуть в найближчому майбутньому, але й прагнуть розвивати в собі бажані якості. Деякі підлітки навіть розробляють цілі програми самовдосконалення.

Зрозуміло, що не всі вони мають змогу проявити наполегливість, силу волі та терпіння, щоб повільно просуватися до створеного ними ідеалу. Замість того, щоб діяти, підлітки поринають в світ фантазій.

З розвитком самопізнання пов»язані і виникаючі в підлітковому віці схильності до усамітнення, почуття одинокості, нерозуміння. Ці нові відчуття, непритаманні дітям молодшого віку, з»являються під час замкнутості. Головне завдання батьків допомогти дитині навчитися правильно себе оцінювати, але при цьому не опускати руки, а спокійно вирішувати проблему крок за кроком.

Самовиховання стає можливим в цей період завдяки тому, що у підлітка розвивається саморегуляція. Змінюється рівень саморегуляції: вміння відтермінувати бажання, оцінити співвідношення можливостей і реальної ситуації. Ясно, що далеко не всі вони здатні проявити наполегливість, силу волі і терпіння, щоб повільно просуватися до створеному ними самими ідеалу. Крім того, у багатьох зберігається надія на чудо.

Підлітковий вік вважається важким у виховному процесі. Цей вік багатий на конфлікти і ускладнення, і деякі дослідники розглядають його як один суцільний конфлікт.

Все це потребує від дорослих максимальної делікатності, вдумливості і обережності в роботі з ними.

Особистісний розвиток підлітка характеризується двома основними потребами: з однієї сторони потребою в самореалізації, з другої – потребою в спілкуванні зі