подорож використовується на етапі пояснення нового матеріалу, вона не тривала в часі, хоча на окремих уроках може слугувати формою організації діяльності упродовж всього навчального часу.
Інтелектуальні ігри використовуються на уроках у початкових класах як форма організації діяльності учнів з метою закріплення, використання перевірки набутих у начальному процесі знань. Це кросворди, вікторини, лото та ін. Щоб урок був цікавішим та ефективним, на його різних етапах можна використати кросворди за темами уроку чи розділу. Складаючи кросворд, учитель має дотримуватись вимог проведення дидактичних ігор. Під час цілеспрямованої підготовчої роботи учні розв’язують запропоновані кросворди з вивченої теми. Отже, кросворд, з одного боку, вносить в урок елементи гри, а з іншого – сприяє глибшому засвоєнню вивченого.
Друга група ігрових форм організації діяльності учнів об’єднує дидактичні ігри та ігрові вправи, а також сюжетні ігри. Дидактичні ігри представляють собою такі педагогічні конструкції організації діяльності, в яких у ігрову діяльність включені дидактичні завдання, приховані від учнів, і які ними не усвідомлюються. Виходячи з правил гри й ігрової мотивації, діти виконують ігрові дії, а в результаті цієї діяльності набувають певних умінь, закріплюють знання, розвивають їх. Дидактичні ігри та ігрові вправи використовуються для формування предметних, загально навчальних, та загально трудових умінь молодших школярів. Такі ігри сприяють розвитку психічних процесів дитини, розвивають зосередженість, увагу, наполегливість, пізнавальні здібності, пам'ять та інтелект.
Сюжетні ігри передбачають використання для включення учнів у діяльність уявних ситуацій з певним сюжетним змістом. Перед педагогом стоїть завдання – стимулювати творчу активність дітей у грі. Включення в загальний сюжет різних ролей розвиває уяву дітей, їхню фантазію. При цьому вчитель враховує інтереси тих дітей, які у звичайних спільних іграх часто не можуть реалізуватися. Педагог у спільній із дітьми грі повинен продемонструвати, як можна розгорнути сюжет з такими, здавалося б, непоєднуваними ролями. Важливо пам’ятати, що обставини умови та оточення повинні бути не тільки зручними для гри, але і схожими на справжні, тому що не всі діти одразу можуть сприймати, часто символічну, удавану ситуацію.
Третю групу ігрових форм організації діяльності складають ігрові форми, постановки і вирішення завдань та навчально-рольові ігри , що спрямовані на формування досвіду творчої навчальної діяльності учнів. Ігрові форми постановки і вирішення завдань створюються завдяки використанню уявних ситуацій, загадуванню загадок, ребусів, залученню казкових персонажів, зрідка змагань.
Навчально-рольові ігри представляють собою своєрідне моделювання відносин між учасниками певного процесу при різних формах організації спільної діяльності вони проводяться з метою оволодіння учнями досвідом творчої діяльності, що складається з вирішення цілого комплексу завдань, налагодження комунікативної взаємодії, ділового спілкування. Навчально-рольові ігри можливі лише при високому рівні оволодіння конкретними практичними уміннями, знаннями і можуть виступати формою організації діяльності молодших школярів у продовж уроку.
Запропонована класифікація ігрових форм організації діяльності учнів початкових класів є досить умовною, оскільки вони в більшості випадків мають комплексний вплив, допомагають у вирішенні кількох дидактичних завдань одночасно.
Заняття в 1 класі починаються з підготовки до вивчення нумерації, де закладається основа для формування поняття про число, виробляється вміння лічити, формуються уявлення про послідовність натуральних чисел, розвиваються кількісні та просторові уявлення тощо.
Лічба предметів є для дітей цікавою і захоплюючою, якщо вона поєднується із завданнями, що вимагають спостережливості, порівняння, виділення окремих предметів з певної їх сукупності. Наприклад: вчитель ставить перед дітьми завдання полічити учнів, що сидять в одному ряді парт, або тих, що сидять один за одним в ряді. Спочатку вчитель показує указкою на першого учня, той встає, а учні хором кажуть «один», поті показує на учня, що сидить поруч, учень швидко встає( перший сідає), учні кажуть «два» і т.д. Далі учні самі лічать учнів що сидять один за одним в кожному ряді парт. Після цього вчитель пропонує учням не просто вставати, а й передавати картку – своє число(порядковий номер)наступному учню, тому, що встає після нього, а той, добавляючи до карток свою картку з числом, передає далі.
Для лічби учням доцільно пропонувати різноманітні предмети, їх зображення, елементи(сторони, кути, вершини) многокутників, геометричні фігури тощо.
Поряд з виробленням умінь лічби значну увагу слід приділити в цей період з’ясуванню відношень: «більше», «менше», «стільки ж». Учні вчаться визначати, яких предметів більше, а яких менше. Важливо, щоб відношення «більше - менше» з самого початку виступало у взаємозв’язку, щоб діти відразу ж усвідомлювали, що коли в одній з порівнювальних сукупностей предметів більше, то це означає, що в другій їх менше. Поступово учні навчаються з’ясовувати, на скільки в одній з груп предметів більше (менше) ніж в другій, що треба зробити, щоб предметів в обох групах стало порівну.
Паралельно з цією роботою уточнюються просторові уявлення. Формування просторових уявлень в 1-3 класах є основою для успішного засвоєння геометрії в наступних класах. Розвинена просторова уява, нагромаджений запас системи уявлень є однією з найнеобхідніших умов для розвитку мислення, свідомого засвоєння знань як з математики так і з інших предметів. як: «зліва –справа», «вище – нижче», «довше – коротше», «ширше – вужче», «перед», «після», «під», «над», «за» та широко використовуються і розширюються уявлення учнів про відомі їм геометричні фігури.
Геометричному матеріалу слід приділяти 5 – 7 хв. Уваги на кожному уроці. Це значно урізноманітнить діяльність учнів, збагатить урок, допоможе учням наочніше уявляти все, що вивчається на уроці і разом з тим сприятиме усуненню розриву внутріпредметних і міжпредметних