зв’язків між алгеброю і геометрією надалі.
Гра «Що змінилось»
Зміст гри. На набірному полотні вчитель виставляє геометричні фігури(картки із зображенням): відрізок, трикутник, прямокутник, квадрат, коло, круг, прямий кут, гострий кут.
Учні уважно спостерігають. Потім учитель, прикриваючи собою набірне полотно, міняє непомітно деякі фігури місцями, одну забирає і пропонує учням сказати, що змінилось.
Гра «Зверху - внизу»
Зміст гри. Варіант. Учитель називає різні предмети(або дії), а діти відповідають хором, де знаходяться ці предмети (підлога, ноги, голова, стеля, лампочка, літак тощо.).
Варіант2. учитель каже: «Зверху» («Знизу»), а учні називають відповідні предмети.
Ці гри сприяють розвитку зорової пам’яті, уяви, уявлень, виховує увагу, спостережливість, привчає до самостійних висновків, обґрунтувань, розвивають мислення.
У процесі роботи над нумерацією чисел першого десятка вчитель підготовляє учнів до вивчення дій додавання і віднімання. Щоб сформувати правильні уявлення про ці дії, поряд з випадками додавання і віднімання, на яких розкривається принцип утворення чисел натуральної послідовності, розглядаються випадки додавання і віднімання виду 2+2, 3+2, 5-2, 5-4.
Виконуючи операції над множинами, дії над числами, учні сприймають і кількісні відношення: «більше на…», «менше на…». Тому приклади на додавання і віднімання пропонуються їм у формі « збільшити на…», «зменшити на…».
Гра «На 2 більше і на 2 менше»
Зміст гри. Учитель називає числа від 2 до 10 і пропонує учням у правій руці піднімати число, більше на 2, а в лівій – менше на 2 від даного. Наприклад, учитель називає число3, а учні показують числа 1 і 5. далі вчитель називає число 5, а учні показують числа 3 і 5. Далі вчитель називає число5, а учні показують числа 3 і 7 і т.д.
Цю саму гру можна проводити, пропонуючи збільшувати і зменшувати числа на 1, на3, на 4 тощо.
Під час засвоєння нумерації чисел у межах 10 в учнів формуються поняття про 0 як кількість елементів порожньої множини. Порівнявши 0 з іншими числами натурального ряду, вони встановлюють, що 0 менше від чисел 1,2, 3…,10, тому має стояти в числовому ряді перед числом 1.на цьому етапі роботи вчитель зауважує, що нуль – початок числового ряду, початок відліку на лінійці, , цифра для позначення чисел (0, 10, 20…)
Вивчаючи нумерацію чисел першого десятка, школярі вчаться читати й записувати ці числа, порівнювати їх використовуючи знаки « < », « > », « = », визначити місце кожного числа в числовому ряді, розв’язувати приклади на додавання (віднімання) одиниці, наприклад: 5+1, 7+1, 9-1, 3-1.
Гра «Розстав знаки»
Зміст гри. Учитель на дошці робить записи:
Варіант1 Варіант 2
4*2*6*3*5=10 3*2*1*6*4=10
8*1*7*5*9=10 9*7*3*5*2=10
На основі спостережень і порівняння скінчених множин, першокласники роблять висновок: кожне наступне число більше на 1 від даного, а кожне попереднє – менше на одиницю від даного, якщо додати чи відняти одиницю, то відповідне число стане більше або менше на 1; щоб збільшити (зменшити) число на 1, треба додати(відняти) 1, якщо додати дістанемо наступне число, а якщо відняти – попереднє. Оскільки в цей період навчання дітям ще важко тривалий час зосереджуватися і керувати своєю увагою, перевагу потрібно надати рухливим іграм.
Метою наведених ігор є формування в учнів просторових і кількісних уявлень, вироблення обчислювальних умінь і навичок, а саме:
Вільно лічити, називаючи числа в прямому і зворотному порядку, починаючи з будь якого числа.
Знати, як можна дістати (утворити) кожне число різними способами.
Знати, як називаються числа; як вони записуються. Вміти ставити у відповідність числу цифру і навпаки.
Уміти відшукати, яке місце займає кожне число в натуральному ряді чисел та яке число стоїть перед і після даного числа.
Знати й уявляти, що кожне назване число більше від усіх тих, що йому передують, і менше від усіх чисел, що йдуть за ним.
Уміння орієнтуватися в просторі.
Так, мета дидактичних ігор – формування в учнів уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю. Оволодіти необхідними знаннями, уміннями і навичками учень зможе лише тоді, коли він виявлятиме до них інтерес, і коли вчитель зуміє зацікавити учнів.
Висновок
Розглядаючи вищезгадані питання, можна прийти до висновку, що потреба у грі ніколи не зникає в людини. Для дитини особлива цінність гри полягає не тільки в тому, що вона дає її можливість як загального, так і фізичного, духовного зростання, а й у плані підготовки до різних сфер життя. Гра для дитини, особливо в молодшому шкільному віці, наділена ще й дослідницьким змістом, який дає змогу моделювати все те, що існує поза грою. Саме через гру дитина швидше знайомиться з правилами та нормами спілкування з оточенням – зі світом природи, з людьми; швидше опановує навичок і звичок культурної поведінки. Формування учня самостійною, ініціативною, вдумливою особистістю буде успішним, якщо вчитель потурбується про це з першого проведеного уроку. Одним з найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчальні ігри. Важливим стає таке завдання для початкових класів та вихователів: дати можливість кожній дитині через гру самовиразитися, само реалізуватися, як у процесі навчання так і в позаурочний час.
Застосування ігрових форм організації діяльності молодших школярів – не самоціль, а органічна складова частина загальної системи початкового навчання. Ефективність навчального процесу досягається не стільки їх оригінальністю, стільки умілим включенням у цілісну методичну систему з урахуванням особистісних та професійних якостей