до школи стає однією з найскладні-ших у роботі вихователів та практичних психологів. Виховання психологічно гра-мотних людей, які вміють вивчати самих себе, розвивати свою особистість, слід розпочинати якнай-швидше. Вивчаючи себе, свій внутрішній світ, дитина одночасно стає об'єктом і суб'єктом пізнан-ня, що створює унікальну ситуацію навчання. У зв'язку з цим виникла необхідність посилити роботу психологічної та соціальної го-товності дитини до школи. І допомогти в цьому може «Психологічна абетка для малюків», автори М. Довгань, Д. Романовська (див. додатки). А спостерігаючи розвиток самосвідомості дошкільника, результати спостереження педагоги і психологи можуть фіксувати у схемі психологічної характеристики дитини (див. додатки).
Основне призначення сучасних батьків і педагогів — забезпечити дитині право зростати свідомою, діяльною, самобутньою з розвиненою самосвідомістю. Розвиток свідомості (самосвідомості), дитячих видів діяльності й творчої активності мають стати основними лініями виховання дитини раннього віку як суб'єкта жит-тєдіяльності та особистості. Важливо, щоб сенс дошкільної освіти XXI століття полягав у формуванні базису особистісної культури кожної конкретної дитини з її індивідуальними особливостями, біографією, досвідом, а не був спрямований лише на масову соціалізацію дитячих груп.
Розділ 3. Дослідження відношення дитини до життя та до самої себе.
3.1 Опис методики.
Методика використовується для вивчення змістовних характеристик ідентичності особи. Питання «Хто Я?» безпосередньо пов'язане з характеристиками власного сприйняття людиною самої себе, тобто з її образом «Я» або я-концепцією.
Інструкція до тесту. «Протягом 12 хвилин дитині необхідно дати якомога більше відповідей на одне питання, що відноситься до неї самої: «Хто Я?». Потрібно постаратись дати якомога більше відповідей. Кожну нову відповідь дитя повинне починати з нового рядка (залишаючи деяке місце від лівого краю аркуша). Можна відповідати так, як хочеться, фіксувати всі відповіді, які приходять до в голову, оскільки в цьому завданні немає правильних або неправильних відповідей.
Також важливо помічати, які емоційні реакції виникають у дошкільника в ході виконання даного завдання, наскільки важко або легко йому було відповідати на дане питання».
Коли клієнт закінчує відповідати, його просять виробити перший етап обробки результатів - кількісний:
«Пронумеруйте всі зроблені вами окремі відповіді-характеристики. Зліва від кожної відповіді поставте його порядковий номер. Тепер кожну свою окрему характеристику оціните по чотиризначній системі:*
«+» - знак «плюс» ставиться, якщо в цілому вам особисто дана характеристика подобається;
* «-»- знак «мінус»- якщо в цілому вам особисто дана характеристика не подобається; *
«±» - знак «плюс-мінус» - якщо дана характеристика вам і подобається, і не подобається одночасно;
* «?» - знак «питання» - якщо ви не знаєте на даний момент часу, як ви точно відноситеся до характеристики, у вас немає доки певної оцінки даної відповіді.
Знак своєї оцінки необхідно ставити зліва від номера характеристики. У вас можуть бути оцінки як всіх видів знаків, так і лише одного знаку або двох-трьох.
Після того, як вами будуть оцінені всі характеристики, підведіть підсумок:
* скільки всього вийшло відповідей,
* скільки відповідей кожного знаку.
Що стоїть за вживанням людиною оцінки «±» відносно своїх характеристик? Використання знаку «плюс-мінус» («±») говорить про здатність людини розглядати те або інше явище з двох протилежних сторін, говорить про міру його врівноваженості, про «зваженість» його позиції відносно емоційно значимих явищ. Можна умовно виділити людей емоційно-полярного, урівноваженого і такого, що сумнівається типа.
До людей емоційно-полярного типа відносяться ті, хто всі свої ідентифікаційні характеристики оцінюють лише як що подобаються або не подобаються їм, вони зовсім не використовують при оцінюванні знак «плюс-мінус». Для таких людей характерний максималізм в оцінках, перепади в емоційному стані, відносно їх можна сказати «від любові до ненависті один крок». Це, як правило, емоційно-виразні люди, в яких стосунки з іншими людьми сильно залежать від того, наскільки ним людина подобається або не подобається.
Якщо кількість знаків «±» досягає 10-20% (від загального числа знаків), то таку людину можна віднести до урівноваженого типа. Для них, в порівнянні з людьми емоційно-полярного типа, характерна велика стрессоустойчивость, вони швидше вирішують конфліктні ситуації, уміють підтримувати конструктивні стосунки з різними людьми: і з тими, які їм в цілому подобаються, і з тими, які у них не викликають глибокої симпатії; терпимо відносяться до недоліків інших людей.
Якщо кількість Якщо кількість знаків «±» перевищує 30-40% (від загального числа знаків), то таку людину можна віднести до вагаючого типу. Така кількість знаків «±» може бути у людини, яка переживає кризис в своєму житті, а також свідчити про нерішучість як рису характеру.
Що стоїть за вживанням людиною оцінки «?» відносно своїх характеристик? Наявність знаку «?» при оцінці ідентифікаційних характеристик говорить про здатність людини переносити ситуацію внутрішньої невизначеності, а значить, побічно свідчить про здібність людини до змін, готовності до змін. Даний знак оцінки використовується людьми досить рідко: один або два знаки «?» ставлять лише 20% обстежуваних.
Наявність три і більше знаків «?» при самооцінюванні передбачає у людини наявність кризисних переживань. В цілому використання людиною при самооцінюванні знаків «±» і «?» є сприятливою ознакою хорошої динаміки консультативного процесу. Дані знаки, що застосовують люди, як правило, швидше виходять на рівень самостійного вирішення власних проблем.
Як в методиці «Хто Я?» виявляються особливості статевої ідентичності. Статева (або гендерна) ідентичність - це частина індивідуальної я-концепції, яка походить від знання індивідом своєї приналежності до соціальної групи чоловіків або жінок разом з оцінкою і емоційним позначенням цього групового членства.
Як виявляється рефлексія при виконанні методики «Хто Я?»?
Як правило, людина з розвиненішим рівнем рефлексії швидше і легше знаходить відповіді,