Культурно-освітня діяльність недільної школи забезпечувала збере-ження, передачу, відтворення і розвиток національної й світової культури, а також сприяла встановленню духовного взаємозв'язку між особистістю та народом, вихованню почуття належності до національної й християнської світової культури, визнанню її цінностей як своїх власних. Реалізацію цих завдань здійснено у процесі формування цінностей саме в контексті христи-янської світової культури, а також у процесі розкриття творчого потенціалу дітей шляхом прилучення їх до образотворчого мистецтва, хорового співу, світової літератури.

Соціально-практична діяльність на заняттях недільної школи спрямову-валась на формування соціальних якостей особистості (дружелюбність, комунікативність, упевненість), що сприяли розвитку поваги до прав і свободи іншої людини. Організовуючи продуктивне спілкування в церковній недільній школі, ми створювали умови для формування християнських цінностей, адекватної самооцінки, комунікативних навичок, впевненості в своїх особистісних якостях та уміннях, почуття власної гідності.

Морально-виховна діяльність в умовах недільної школи була спрямована на формування моральних якостей вихованців (доброти, чесності, справед-ливості), що наближають їх до усвідомлення загальнолюдського і християн-ського ідеалу. Реалізація цього завдання забезпечувалась залученням дитини молодшого шкільного віку до загальнолюдських моральних цінностей, національної культури з її історично пріоритетним християнським ідеалом любові, завдяки чому досягається гармонія внутрішнього і зовнішнього світу особистості.

У процесі роботи в церковній недільній школі поступово склалася система оптимальних форм і методів роботи з дітьми, що дозволило створити середовище любові і підтримки дітей з метою формування в них християн-ських цінностей.

Формування в дітей духовних цінностей у контексті духовно-просвіт-ницької діяльності недільної школи передбачало залучення таких форм і методів соціально-виховної роботи, як: заняття по вивченню Біблії (“Живі сторінки Біблії”); духовні бесіди (“Цінність людського життя”, “Добро і зло”, “Відношення до інших людей”); читання та обговорення духовної і морально-повчальної літератури (казки і оповідання світової та української класики) тощо.

Організація культурно-освітньої діяльності недільної школи була спря-мована на розширення дітьми меж свого естетичного розвитку завдяки ство-ренню бібліотеки (українські народні казки, збірники прислів'їв і приказок, книги християнських авторів, біблійні оповідання); екскурсіям до пам'яток архітектури, садово-паркового мистецтва, місць, де збережено традиції на-родних промислів: краєзнавчий музей та ін. Вихованці недільної школи залучалися також до музично-виконавської творчості, творчої гри. Реалізація цього напрямку здійснювалась через такі види діяльності, як організація концертів до Паски “Христове воскресіння”, Різдва “День народження Ісуса”, ігрові завдання, конкурси для усвідомлення школярами історій духовного змісту [див. додаток Н].

Реалізація завдань соціально-практичної діяльності передбачала вико-ристання заходів, спрямованих на соціальну адаптацію дітей молодшого шкільного віку до дитячого колективу, розвиток їх комунікативної культури. З цією метою було розроблено й впроваджено серію навчальних ігор, які відрізняються за своєю спрямованістю: рухові ігри (“Роби як ведучий”, “Хто перший?”); командні ігри (“Біблійні запитання”, “Ким ти хочеш бути?”, “Зіпсований телефон”, “Дорога довіри”); рольові ігри та інсценіровки (“Троє поросят”, “Колосок”, на біблійну тематику).

Завдання морально-виховної діяльності недільної школи реалізовувалися завдяки розкриттю народних традицій, звичаїв, обрядів, пісенності, знайом-ства з національними духовними й матеріальними надбаннями. Змістове наповнення морально-етичних категорій реалізовувалося на таких тематич-них заняттях, як: “Цінність служіння людям”, “Примирення, прощення ближнього”, “Мої добрі справи”; у ході моральних бесід (“Якості вірного друга”, “Що таке совість?”); під час аналізу ситуацій морально-етичного змісту (“На шкільному дворі”, “Телефон”).

Доцільним виявилось використання такої форми роботи з дітьми, як навчальні станції. Нами запропонована така класифікація навчальних станцій: сюжетні, практичні, прикладні. Кожен із цих типів станцій має свої особливості й завдання. їх використання надало дітям можливість виконувати кілька творчих вправ протягом одного заняття, за рахунок чого досягалася гнучкість, динамічність та багатоваріантність освітнього процесу. Зокрема, сюжетні станції дали змогу дітям почути різні історії повчального характеру (літературні, історичні події), наприклад, “Історична довідка”, “Ознаки мудрої людини” та інші.

Практичні навчальні станції (“Фотографія на згадку”, “Ляльковий театр”) допомагали педагогу залучати до діяльності дітей з різними стилями навчання. Це був час активної гри та випробовування нових ідей, навичок: як теорія реалізується у практичному житті. Наприклад, на станції “Прощення” діти записували ім'я людини, яка їх образила і яку вони простили, а також писали коротку записку цій людині про те, як вони її люблять.

На прикладних статтях створювалися умови, які надавали дітям можливість працювати своїми руками і виготовляти вироби, які залишалися в школі на виставці або забиралися дітьми додому для того, щоб подарувати рідним. На прикладних станціях використовувалися такі види діяльності: малювання, аплікації, виготовлення браслетів і намиста, ліплення різних предметів, виготовлення плакатів, шкільних газет, листівок, закладок, наклейок, прикрас, подарунків, гірлянд, висаджування рослин тощо.

Конкретно розглянемо практичні напрями роботи на уроці в церковній недільній школі:

І. Вивчення Біблії. Діти в недільній школі повинні ознайомитися з Біблією наскільки це можливо в їх віці. Вони повинні знати назви біблійних книг обох Заповітів, відрізняти номери розділів від номерів віршів, вміти знаходити потрібний вірш в Біблії. Для цього використовують такі способи: вивчення віршів; замальовування віршів в особистій Біблії; читання Біблії на уроці та вдома, розробляється річний план проведення уроків в недільній школі [див. додаток Е].

Учні люблять самі читати та вишукувати місця в Біблії, де записана та чи інша подія тощо. Необхідно спрямовувати учнів до самостійної праці: знаходити розділи, вірші, читати вголос. Пропонувати їм вірші, у змісті яких може міститися відповідь на задане питання. Діти повинні