Викладаючи Біблію, вчитель повинен ставити перед собою конкретні цілі. Коротко їх розглянемо:

1. Звернення до Христа. Дітей треба підготувати до прийняття Христа як особистого Спасителя.

2. Християнське служіння Богу. Дитина повинна отримати необхідні навички та бажання служити Богу в церкві та людям поза її межами.

3. Знання та розуміння християнських цінностей та принципів. Необхідно допомогти дитині мати відношення до Біблії як до настільної книги. Тоді дитина зможе дивитися на життя та життєві ситуації з позиції християнських цінностей.

4. Християнський світогляд. Діти повинні навчитися довіряти Богу і намагатися наблизитися до Нього через особисте спілкування. Вони повинні зрозуміти, що Ісус – Син Божий та Спаситель світу, через якого Бог розкрив нам усю повноту Своєї любові.

Коли дитина з допомогою Духа Святого відчує, який страшний гріх, вона захоче прийняти Христа як свого Спасителя. Нехай кожна дитина зрозуміє, що вона Боже творіння і достойна любові. Нехай дитина навчиться розпоряджатися своїми здібностями так, як цьому вчить Біблія.

Дитина повинна засвоїти шанобливе відношення до почуттів та прав інших, а також до їх власності. Вона повинна прийти до розуміння того, що родина також створена Богом і що кожен її член має свої обов’язки. Увесь всесвіт – це творіння Боже, живе по Його законам, тому діти повинні також навчитись любити та берегти природу.

5. Християнська любов. Діти повинні прагнути зробити усе можливе, щоб жити на славу Божу згідно Його заповідей.

Діти повинні любити оточуючих та піклуватися про них, ділитися з ін-шими своїми знаннями, часом, матеріальними засобами та ін. Важливо, щоб дитина намагалася розповідати іншим про Христа та Його цінності і мораль.

Пропонуємо ширше і частіше звертатися до таких видів роботи, як дослідження, наприклад, “Тварини в Біблії”, “Рослини в Біблії”, “Біблійні ви-слови, які стали крилатими”. На кожному уроці в недільній школі брати по одному такому вислову. І це збагатить знання учнів, викличе інтерес до самостійного вивчення Біблії, її дослідження.

Духовне виховання, основане на вивченні Біблії має будуватися на застереженні дитини від лицемірства, на привчанні її до моральної стійкості, недопущенні порушень норм поведінки не тільки в присутності інших, а й наодинці, тобто вчити бути чесними перед собою і перед Богом, принципо-вими і твердими у власній оцінці, непримиренним до власних недоліків і слабостей [Ткачук В., 2008, 24].

ІІ. Творча діяльність на уроках у недільних школах.

Великого значення для формування християнських цінностей молодших школярів у церкві надається естетичному вихованню.

Естетичне виховання – складова частина виховного процесу, безпосеред-ньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійс-ність за законами краси в усіх сферах діяльності людини [Фіцула М., 2004, 64].

Завдання естетичного виховання на уроках в недільній школі: а) форму-вання естетичних понять, поглядів, переконань; б) виховання естетичних смаків; в) формування умінь і навичок творити прекрасне; г) розвиток в учнів творчих здібностей.

Джерела естетичного виховання – художня література, музика, образо-творче мистецтво, кіно, природа, оформлення класів та приміщень для занять з дітьми, зовнішній вигляд учителів і учнів, стосунки між учнями і вчителями, естетика праці і т. ін.

У діяльності церковних недільних шкіл переважають такі напрями творчої діяльності:

1. Музичний гурток. Ці заняття проводять кваліфіковані педагоги: уроки сольфеджіо; уроки ритміки; уроки з теорії музики; прослуховування музичних творів видатних композиторів сучасності та минулого; вивчення біографій знаменитих композиторів, співаків, дирижерів; історія винаходу музичних інструментів та їх винахідників; заняття з навчання грі на музичних інструментах (фортепіано, гітара, барабани). Для того, щоб майстерно оволодіти мистецтвом грі на цих інструментах – необхідні всі вищезгадані напрями роботи музичного гуртка.

Для успішного проведення уроку в музичному гуртку, необхідно дотримуватися певних умов [див. додаток З].

2. Театральний гурток. Тут готують вистави до різних свят: Паска, Новий рік, День П’ятидесятниці, Різдво. Існують й інші різноманітні свята: День ввічливості, День іменинника, Свято Біблії тощо. На цьому гуртку в дітей є можливість ставити сценки до конкретного біблійного уроку [див. додаток H].

Із дітьми займаються педагоги, за допомогою яких діти мають мож-ливість відкрити свої таланти, проявити свої здібності, звільнитися від зайвих комплексів неповноцінності. Цікавий той факт, що діти, зображаючи біблійних персонажів та сучасних людей, зіштовхуються з тими ж проблемами, що і герої Біблії – уявляють, співпереживають, відчувають те, що і вони.

Це дає дітям можливість навчитись співпереживати, радіти, любити – тобто допомогти сформувати та розвинути в них християнські цінності.

3. Гурток фізичної культури. Великого значення на уроках в церковній недільній школі надається фізичному вихованню як системі соціально-педа-гогічних заходів спрямованих на зміцнення здоров’я та загартування орга-нізму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей люди-ни, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь [Фіцула М., 2004, 65].

Виховання фізично здорового молодого покоління є одним із важливих завдань і сім’ї, і церкви. На жаль, за даними епідеміологічних досліджень, до здорових можна віднести лише 27% дітей дошкільного віку [Фіцула М., 2004, 65].

Фізичне виховання є складовою частиною різнобічного та гармонійного розвитку особистості. Від інших напрямів фізичне виховання відрізняється такими особливостями:

воно спрямовано переважно на рухові здібності людини та є засобом управління їх розвитком;

дає безпосередній оздоровчий ефект;

включає в себе процес навчання руховими діями та придбання спеціальних теоретичних знань.

Мета фізичного виховання залежить від суспільних потреб та запитів, котрі воно повинно задовольняти. Як основна форма використання фізичної