недільної школи, планів на новий навчальний рік, до організаційних питань, до питань виховання. Заздалегідь необхідно повідомити батьків про день відкритих дверей у класі, де навчаються їхні діти, яке відбудеться відразу після закінчення церковного зібрання. До цього дня організуються виставки кращих малюнків, учнівських виробів. У цей день батьки зможуть оглянути творчі роботи дітей та виготовлені їхніми руками речі. Можна також організувати частування. Учні можуть коротко розповісти про те, що вони вже вивчили в недільній школі. Це дасть змогу батькам краще оцінити працю з їхніми дітьми і побачити, чого учні навчилися.
- Позашкільні зібрання. Необхідно запланувати протягом року організувати хоч одне позашкільне зібрання класу в невимушеній атмосфері. Це слушний час, щоб залучити батьків до планування такого зібрання. Більшість батьків повинні бути якимось чином задіяними в роботі церковної недільної школи. Необхідно залучити якомога більше бажаючих. Участь батьків навіть малою мірою допоможе їм відчути себе частиною всього, що відбувається в недільній школі.
- Підсумкові річні науково-практичні конференції батьків з проблем виховання. Визначається найбільш актуальна проблема з питань сімейного виховання (наприклад, “Особистий приклад батьків у вихованні дітей”), протягом року проводиться її теоретичне і практичне вивчення в недільній школі та сім’ї, а в кінці року підводяться підсумки. З цієї актуальної проблеми створюються папки – пересувки [Воспитателю о работе с семьей, 1989, 168].
- Класні батьківські збори – традиційна форма роботи, що проводиться два рази на рік. Одним із підходів до організації батьківських зборів є проблемне формування теми зборів (наприклад, “Вплив ЗМІ на психіку дитини”). Ефективному проведенню таких зборів може допомогти завчасно складений опитувальник у письмовій формі [Мойсеюк Н., 2007, 536].
Можна використати інші шляхи, щоб об'єднати сім'ю і недільну школу. Однак вище наведені поради допоможуть підготувати добрий ґрунт для подальших зусиль щодо злиття недільної школи і сім'ї [Посібник для вчителів – 3 ч., 1996, 10].
Отже, сім’я – це перша виховна школа. Якщо батьки дадуть дітям виховання, що спирається на основі християнської віри, то дадуть їм те найкраще і найдорожче, що тільки можуть дати їм на дорогу життя.
Тому працівники церковної недільної школи займаються не тільки з дітьми, але й активно співпрацюють з батьками вихованців.
3.2. Удосконалення методичної сторони підготовки та проведення занять у церковних недільних школах
Для того, щоб уроки в церковних недільних школах були цікаві, різноманітні та ефективні, а матеріал, який викладається, позитивно впливав на життя учнів і, щоб ці заняття формували у дітей християнські цінності – планування занять треба робити завчасно. Ефективною умовою в роботі вчителя є планування. Необхідно підготувати річний план проведення занять із дітьми [див. додаток E].
Розглянемо загальну схему уроку в церковній недільній школі: облік присутності дітей, молитва, повторення матеріалу з попереднього уроку, біблійна розповідь, застосування засвоєних знань та творча діяльність, вивчення напам’ять біблійного “золотого вірша”, заключна молитва та нагородження дітей призами. Цю схему можна змінювати, додаючи до неї різні елементи творчої діяльності, ігри, вікторини, кросворди, ребуси, драматичні постановки тощо. Головне, щоб урок мав одну загальну тему і всі частини уроку слугували для її засвоєння. Наприклад, якщо тема уроку про створення світу, то молитва, пісні, місця з Біблії, творча діяльність, ігри повинні відповідати цій темі. Таким чином, вся діяльність на уроці повинна слугувати тому, щоб діти запам’ятали цю тему [Лепомаа А., 2003, 15].
Цілі уроку: пізнавальна; розвивальна; виховна.
Розглянемо конкретно кожен практичний елемент уроку:
1). Облік присутності дітей. В міру того, як діти приходять, вчитель та його помічник зустрічають їх, допомагають зняти одяг, запрошують до класу. Якщо дитина прийшла перший раз, то необхідно записати її ім’я та прізвище, дату народження, адресу, телефон та імена батьків. Для цього часто потрібна допомога батьків. Вчитель може передати з дитиною для батьків опитувальник, який необхідно їм заповнити [див. додаток Ж].
На початку уроку, коли всі діти вже прийшли, вчитель відмічає присутність дітей у спеціально заведеному журналі відвідувань, де записані імена дітей в алфавітному порядку. Це допомагає вчителю запам’ятати імена дітей, а дитина в свою чергу відчуває себе людиною, яку помітили, важливим членом цього суспільства. В кінці уроку вчитель повинен ще раз запитати, чиє ім’я не було назване, для того, щоб відмітити тих, хто запізнився.
Під час обліку присутності можна також поцікавитися, чи знають діти причину, чому когось немає на уроці, можливо хтось із дітей хворіє Це є хорошим мотивом для молитви, де враховуються усі потреби дитячого колективу, в тому числі і тих, кого немає на уроці.
2). Молитва. Після того, як перевірена присутність дітей, вчитель пропонує провести молитву. Якщо це перший урок у недільній школі і діти ще не знають, що означає молитися, то вчитель пояснює дітям, що молитва – це розмова з Богом, звернення до того, хто нас створив. У молитві ми виказуємо бажання спілкуватися з Богом, і хоча ми його не бачимо, Бог бачить і чує нас. Потім вчитель говорить коротку молитву, прохаючи Божого благословення на урок, а діти можуть повторювати слова молитви за вчителем. Також, моляться за потреби дітей, зцілення хворих. Таким чином, молитва стає загальною і на наступний раз можна запитати дітей, як Бог відповів на їх молитовні потреби. В кінці уроку проводиться заключна молитва подяки за цей день.
3). Музика. На уроках в недільній школі музика завжди відігравала важливого значення. Слухаючи музику в церкві, діти