Або, для того, щоб наочно продемонструвати вознесіння церкви, можна взяти для прикладу однакові папірці і до одних причепити металеві скребки , а до інших пластикові – Провести над ними магнітом. Папірці із металевими скребки підіймуться до магніту – це спасенні люди, а з пластиковими залишаться – це не спасенні.

Дуже багато є різних способів, щоб при допомозі ілюстрацій, предметів оживити біблійне оповідання. Тоді воно більш зрозуміле та легше сприймається дітьми. Можна вживати ляльки, проводити гру – запитання і відповіді та шукати відповідних біблійних текстів.

Працюючи з дітьми недільної школи та вживаючи різноманітні методи навчання, можна зацікавити учнів Божим Словом і заохотити їх до його вивчення [Развитие навыков, 2002, 51-52].

Додаток І

Допоміжні засоби для використання

збагачення процесу навчання слуховим і зоровим аспектами

[Посібник для вчителів – Ч. 3, 1996, 12].

- Проектор. Він може стати в пригоді в навчанні молодших школярів. Особливі переваги проектора такі: 1) його можна використовувати в освітленому приміщенні; 2) не потрібно мати екран в кімнатах із світлими стінами; 3) вчитель має змогу бути повернутим обличчям до класу в той час, коли працює проектор.

Проектор можна використати з метою запам'ятовування віршів напам'ять. Це робиться у вигляді гри, проектуючи на стіну вірш; із кількома бракуючими словами. Учні прикріплюють до стіни на місці бракуючих слів картки і пишуть на них відповіді.

На стіну можна проектувати біблійні карти, щоб діти легко могли знаходити місця, де відбувалися ті чи інші події. Для того, щоб учні намалювали ту чи іншу ,карту, можна спроектувати її на великий аркуш паперу, а діти обведуть її по контурах.

- Магнітофонні записи біблійних оповідань. На уроці можна використовувати записані на касеті біблійні оповідання у формі розповіді чи вистави. Це значно допомагає в проведенні уроку. Записи особливо корисні у повторенні того чи іншого уроку.

- Аудіо-магнітофон. Цей звичайний апарат можна використовувати по-різному, щоб сприяти навчальному процесові. Наприклад, магнітофон можна вжити для закріплення вивченого напам'ять матеріалу. Можна записати на касету, як учні по черзі читають вірш напам'ять, а потім програти їм цей запис. Діти із задоволенням слухатимуть свої голоси, засвоюючи одночасно вірш напам'ять.

- Відеомагнітофон. Зараз існує велика кількість різноманітних християнських мультфільмів, програм (наприклад, “Клуб “Cуперкниги”, “Галявина лева Кінгслі”, “Летучий будинок”), художніх фільмів, які можна використовувати на уроках недільної школи. Під час розповіді можна увімкнути уривок мультфільму на біблійну тематику, це приверне увагу дітей до біблійної розповіді.

Необхідно продумати заздалегідь хто б інший розповів біблійне оповідання на уроці замість вчителя, яке можна б було записати на магнітофон. Прокрутити цей запис на уроці замість того, щоб розказувати оповідання. Це урізноманітнить виклад і збільшить зацікавлення до оповідання.

М'яка спокійна музика може заспокоїти невгамовність дітей і загострити їхню увагу під час заняття. Можна вмикати такого роду касети тоді, як учні працюють з книжкою або зайняті творчою чи ручною працею.

- Слухацькі команди. Коли вживається якась апаратура, важливо заохотити учнів до активного слухання і спостереження. Іноді діти думають про щось інше або втрачають зацікавлення навіть тоді, як використовуються навчальні допоміжні засоби. Можна дати дітям завдання прислухатися і придивлятися до конкретних деталей, фактів, істин і цим самим підтримувати їхню увагу. Якщо клас великий, його можна поділити на дві чи більше слухацькі команди і поставити перед кожною завдання прислухатися чи придивлятися до тих чи інших конкретних речей. Потім спитати їх чи знайшли вони відповіді на поставлені питання і завдання. Цей прийом не тільки підтримує зацікавлення, але й великою мірою полегшує навчання.

Поради вчителю для постановки запитань під час проведення уроку

1. Запитання повинні бути конкретні.

Правильне запитання: "Про кого з біблійних осіб ми вивчали минулого разу?" Неправильне запитання: "Що ми вивчали минулого разу?"

2. Запитання повинні бути чіткими.

Правильне запитання: "Про що цар Соломон просив у своєму сні?". Неправильне запитання: "Соломон став новим царем Ізраїлю. Що сталося з ним?"

3. Необхідно ставити одне запитання на раз.

Правильне запитання: "Чиїм сином був цар Соломон?". Неправильне запитання: "Хто був батьком Соломона? Як себе почував Соломон на престолі? Що було причиною слави Соломона протягом всіх наступних століть?"

4. Запитання не повинні вимагати лише відповіді типу “так” чи “ні”.

Правильне запитання: "Як називалася цариця, яка прийшла побачити Соломона?" Неправильне запитання: "Чи цариця Савська відвідувала Соломона?"

Щоб уникнути відповідей типу “так” чи “ні”, розпочинайте запитання словами: як, чому, хто, що, коли, де.

5. Запитання не повинні бути навідними.

Правильне запитання: "Чому виглядало дивним, що цар Соломон відчував, що не підходить для керування Божим народом?". Неправильне запитання: "Чи не здавалося дивним те, що син царя відчував, що нездатний бути царем?

6. Запитання повинні стимулювати думання.

Правильне запитання: "Чого ми можемо навчитися на Соломоновому прикладі?" Неправильне запитання: "Чи ти хотів би бути мудрим як Соломон?"

7. Запитання повинні супроводжуватися витриманими паузами.

Дослідження свідчать, що багато вчителів дають учням пів-секунди на відповідь. Необхідно відводити до десяті секунд, щоб діти мали час подумати і скласти свою думку. Вчитель не повинен відповідати на своє власне запитання, коли ніхто на нього не відповів. Діти можуть привчитися не відповідати на запитання взагалі. Необхідно уникати ведення такої розмови з учнями,