РОЗВИТОК ЕСТЕТИЧНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ

ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….3-7

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ

ЕСТЕТИЧНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ

ШКОЛЯРІВ

1.1. Психолого-педагогічні передумови розвитку естетично- творчої діяльності молодших школярів……………………….. 8-21

1.2. Естетично-творча діяльність – важливий компонент

змісту естетичної культури учнів початкових класів………… 22-41

1.3. Шляхи розвитку естетично-творчої діяльності молодших

школярів у процесі позакласної роботи…………………………42-50

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1………………………………………………51-53

РОЗДІЛ П. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З РОЗВИТКУ

ЕСТЕТИЧНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

2.1. Стан сформованості естетично-творчої діяльності

молодших школярів…………………………………………… 54-65

2.2. Активізація естетично-творчої діяльності

молодших школярів у позакласній роботі……………… 66-76

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2……………………………………………. 77

ВИСНОВКИ………………………………………………………………. 78-80

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 81-88

ДОДАТКИ………………………………………………………………… 89-111

ВСТУП

У сучасних умовах становлення незалежної держави в Україні постають важливі завдання гуманізації освіти та виховання підростаючого покоління, які вимагають здійснення наукових досліджень та пошуку нових фундаментальних підходів до розробки актуальних питань формування естетичної культури дітей. Особистісна орієнтація сучасної освіти передбачає прилучення молодої людини до естетичного досвіду людства, до творчої діяльності, що є основою естетичного розвитку особистості. У зв`язку з цим важливого значення набуває осмислення конкретних питань естетичного виховання і естетичної діяльності та базових теоретичних засад формування естетичної культури особистості.

У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХI столітті визначено основну мету освіти, спрямованої на естетичне виховання та всебічний розвиток людини як найвищої цінності суспільства, формування її духовних смаків, ідеалів та розвитку художньо-творчих здібностей.. Актуальність проблеми творчого розвитку дитини сьогодні є провідною в усіх державних документах про освіту. У Конституції України, Законах України "Про освіту", "Про мови в Україні", "Про загальну середню освіту", Положенні про загальноосвітній навчальний заклад, Державних національних програмах ''Освіта" (Україна XXI століття), "Діти України", Постанові Кабінету Міністрів України № І717 від 16.11.2000 року "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" визначено, що відродження України, її розвиток як могутньої незалежної держави значною мірою залежить від творчості та активності членів суспільства, їх ініціативи, умов, які створюються для розвитку та реалізації творчого потенціалу кожної особистості.

У процесі становлення особистості з найдавніших часів естетичне виховання мало особливе значення. Здатність відчувати, сприймати, розуміти, усвідомлювати і творити прекрасне - це ті специфічні прояви духовного життя людини, що свідчать про її внутрішнє багатство.

Естетичне ставлення людини до світу формується і розвивається протягом всього її життя. Разом з тим не всі періоди в житті рівноцінні для естетичного розвитку. Багато письменників, педагогів, діячів культури (К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський, С.Русова, Б.Неменський та інші) констатують особливе значення щодо цього молодшого шкільного віку. Особливості дітей цього віку найбільше сприяють формуванню в них естетичної культури. Новітні дослідження доводять, що прогалини в естетичному розвитку молодшого школяра найчастіше виявляються невиправними навіть при систематичній роботі у середніх та старших класах.

Проблема естетичного виховання у естетико-педагогічному аспекті широко репрезентована у спадщині видатних українських педагогів та діячів освіти (Е.Водовозової, П.Каптерева, С.Лисенкової, С.Русової, Е.Михеєвої, К.Ушинського).

Психологічні основи естетичного виховання розкрили Б.Ананьєв, Л.Божович, Л.Виготський, І.Кон, Б.Теплов та ін. За останні роки опубліковано багато праць, в яких вирішуються питання значення творчості та пізнавальної діяльності в естетичному вихованні молодших школярів; розкриваються механізми творчості; закономірності взаємозв'язку творчої діяльності; сформульовані основні принципи формування творчої особистості (Ф.Говорун, Б.Коротяєв, В.Лєвін, В.Моляко, Ю.Петров, П.Підкасистий, Я.Пономарьов, В.Романець, В.Цапок).

Значний внесок у розв'язання проблеми розвитку естетичної культури зробили зарубіжні і вітчизняні вчені М.Аріарський, Д.Генкін, Г.Єскіна, Г.Загадарчук, В.Кірсанов, О.Миронюк, І.Петрова, Ф.Соломонік, котрі розглядають процес естетичного виховання як цілеспрямоване формування якостей всебічно розвиненої особистості, що дає можливість їй сприймати природні та соціальні реалії, діяти та творити відповідно до загальнолюдських ідеалів гармонії та краси.

Естетичне виховання спрямоване на формування здатності дитинисприймати прекрасне в навколишньому середовищі і мистецтві, на розвиток естетичних почуттів, суджень, смаків, умінь, творчих здібностей, потреби брати участь у створенні прекрасного в житті і художній творчості.

Особливої актуальності дитяча творчість набуває у різновидах художньої діяльності. Цю проблему досліджували А. Богуш, Н. Ветлугіна, Н. Гаврик, Т. Казакова, Н. Карпінська, Л. Ломот, О. Ушакова, Л. Шелестова, В. Холоденко та ін. Проблемою художньо – творчого розвитку молодших школярів на матеріалах окремих навчальних предметів займались І. Калістратов, В. Кардашов, Г. Кудіна, С. Коновець, О. Малицька, З. Новлянська, В. Рагозіна, В. Тименко, О. Шатагіна, та ін.

Сучасні українські дослідники М. Артеменк, Н. Горобець, С. Жупанин, Л. Коваль, Н. Коваль, В. Маршицька, Н. Миропольска, Н. Пустовіт, Г. Пустовіт, Г. Тарасенко, Г. Шевченко, А. Щербо та ін. і свідчать, що органічний зв'язок дитини з довкіллям успішно налагоджується через естетично-творчу діяльність. У цих працях доведене безперечне значення образної пам’яті, уяви, фантазії для формування в дітей естетичного ставлення до природи. Однак можна передбачити, що рівень естетичного розвитку учнів від упровадження різних систем і методик у практику загальноосвітньої школи буде не завжди ефективним, оскільки шкільний урок без розмаїтого позакласного середовища не зможе розв’язати проблему духовно-естетичного виховання особистості, сформувати естетичний смак, свідоме прагнення дітей до життєтворчості, що доведено роботами Е. Белкіної, Н. Ганнусенко, К. Горбунової, Б. Кобзаря, О. Костюшко, Л. Масол, В. Пабат та ін. Тому важливою є проблема створення відповідної системи взаємодії класної і позакласної роботи, яка стане підґрунтям для розвитку емоційно-ціннісного ставлення школярів до навколишнього середовища.

Проте аналіз шкільної практики, результати проведених досліджень свідчать, що сучасна система освіти не забезпечує достатній розвиток естетично-творчої діяльності молодших школярів.

Таким чином, здійснений вище аналіз свідчить, що проблема формування