Завдання педагога - створити атмосферу "емоційного зараження" під час сприйняття довкілля, що сприятиме організації процесу естетичного оцінювання, власною креативністю заохочувати дітей до самореалізації у хестетично-творчій діяльності, викликати обережне ставлення до неї у батьків та інших дорослих, оскільки важливою умовою сприяння розвитку дитячої креативності є сприйняття дитячої творчості як естетичної цінності.

Сукупність перечислених педагогічних умов є необхідною для формування естетично-творчої діяльності молодших школярів. Після проведених нами спостережень у школі стало очевидним, що справжня дитяча творчість – це співтворчість з довкіллям, зокрема з природою, це діалог, суб'єктно-об'єктна єдність, яка обов'язково передбачає переживання. Органічний зв'язок дитини з природним довкіллям налагоджується у молодшому шкільному віці насамперед через естетично-творчу діяльність.

Організація творчої діяльності учнів під час позакласної роботи у процесі експерименту повинна спиратися на принцип варіативності. Дітям необхідно пропонувати різноманітні види творчості, поперемінно включали їх у словесну, образотворчу, музичну, пластичну, драматичну діяльність.

Кожний з видів творчості має свою специфіку і розвивальний потенціал. Серед різновидів організації творчого освоєння природи нами було використано: заняття у гуртку, а також розмаїття форм роботи: ігри (драматизації, подорожі), екскурсії, конкурси, вернісажі, театралізовані свята та спеціально підготовлені творчі години, які грунтуються на психологічно та естетично адекватних способах впливу на духовний світ дитини.

Протягом молодшого шкільного віку в психіці дитини відбуваються якісні зміни та виникають особистісні утворення, які безпосередньо впливають на формування різноманітних якостей естетичних почуттів - внутрішня позиція, самоконтроль, рефлексія, теоретичне мислення. Однак, названі утворення виникають не відрузу, а формуються поступово в різних видах діяльності.

Оскільки потреба у творчості є однією із провідних рис молодших школярів, то естетичне виховання буде найбільш ефективним, якщо творча діяльність дітей посяде провідне місце. Саме у творчій діяльності школярі розкривають та реалізують себе, свій внутрішній стан та можливості, пізнають естетичні якості навколишнього світу.

Важливою умовою організації естетично-творчої діяльності у позакласній роботі є використання ігрових форм навчально-виховної

роботи, оскільки для ефективного формування естетичних почуттів у дітей молодшого шкільного віку це найпродуктивніший спосіб їх виховання.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

1. Проблема естетичного розвитку молодших школярів залишається сьогодні є особливо актуальною, однак деякі її аспекти ще недостатньо досліджені. Це в першу чергу стосується дослідження методик і конкретних технологій формування в учнів естетично-творчої діяльності в процесі поза-класної роботи.

2. Чимало відомих учених – психологів, педагогів, методистів – підкреслюють високий рівень сензитивності молодшого шкільного віку щодо естетичного розвитку. Цьому сприяють такі риси молодших школярів, як конкретність та образність мислення, емоційність, готовність до дій, розвинутість зорового апарату, позитивні зміни у спостережливості, високий рівень творчих здібностей. Передумовою успішного навчання та виховання учнів початкових класів можна вважати їх надзвичайну довірливість, вразливість, сильна спрямованість на сприймання зовнішнього світу. Поряд з цим, учні початкових класів швидко втомлюються, а це викликає необхідність урізноманітнення видів діяльності.

3. Естетично-творчу діяльність ми розглядаємо як засіб естетичного виховання, суть якого полягає в реалізації здатності дитини сприймати прекрасне у всіх сферах життєдіяльності, здатності перетворювати навколишній світ за законам краси.

4. Оскільки потреба у творчості є однією із провідних рис молодших школярів, то естетичне виховання буде найбільш ефективним, якщо творча діяльність дітей посяде провідне місце. Саме у творчій діяльності школярі розкривають та реалізують себе, свій внутрішній стан та можливості, пізнають естетичні якості навколишнього світу.

5. Для нашого дослідження вагомими є такі ознаки естетично-творчої діяльності дітей:

- залежність від багатства емоційно-почуттєвої сфери дитини, оскільки в молодших школярів почуття переважають над розумом;

- взаємозв’язок естетично-творчої діяльності і дитячої гри, адже саме у грі з’являються зародки мистецького бачення навколишнього;

-художньо-творче освоєння дитиною навколишнього світу, в тому числі природи, відбувається в зображувально-виражальній діяльності через словотворчість, інсценування різноманітних природних сюжетів та явищ.

5. Показниками розвитку естетичної культури слід вважати багатство, різноманітність, тонкість, точність зорових та слухових вражень, їхню змістову характеристику (ціннісне значення, здатність виразити сприйняття природи через художнє слово, малюнок, творчу роботу, танець, пантоміму тощо).

6. Збереження, плекання неповторності творчої особистості дитини утверджує філософія освіти сучасного українського. Актуальними для нашого дослідження стали також погляди багатьох сучасних психологів та педагогів, а також учених-класиків (С.Русової, С.Френе та ін.) .), які визначають творчість як продуктивну людську діяльність, здатну народжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності, важливу умову культурного прогресу суспільства й виховання людини.

7. Значну увагу естетичному вихованню дітей приділено в українській народній педагогіці. Кредо народної педагогіки в галузі естетичного виховання - навчити жити за законами краси і благородства стосовно до людини та природи.

8. Особливу роль в естетичному вихованні учнів початкових класів відіграє позакласна естетико-виховна робота, де естетично-творча діяльність школярів повинна займати одне провідних місць.

9. У процесі розвитку естетично-творчої діяльності молодших школярів важливе значення має слово. Воно поступово спрямовує дію сприймання, керує ним, стає опорою для створення художніх образів.

10. Процес формування естетично-творчої діяльності молодших школярів - це складова системи естетичного виховання, яка включає:

- організацію чуттєвого контакту молодших школярів з прекрасним в оточуючій дійсності;

- образно-інтерпретаційне його сприйняття;

- художньо-творче освоєння в процесі різноманітних видів діяльності.

11. Органічною та необхідною умовою існування та