Листячко бягряне

Вдаль кудись несе.

Як парашутисти,

Листячко злітає

Вітерець легенький

Йому допомагає.

Уславлення осінньої щедрості відбувалося на Майданчику юних художників. Створення поетичних рядків пробудило у майстрів пензля фантазію, і діти презентували осінній вернісаж "Що нам осінь принесла".

Маючи вже певний досвід спілкування з природою та творами мистецтва, учні вернісажу запропонували нам своє бачення осінньої щедрості. Наприклад, Іра Т., Сашко Ч., Ігор П., Настя Ж. відтворили в малюнку образ осені-художниці (таку назву мали їхні роботи), де було зображено осінню щедрість у палітрі яскравих барв. Їхні малюнки були виконані у жанрі пейзажу. Техніка виконання була на належному рівні: у кожній роботі простежувався продуманий сюжет, за допомогою якого юні художники намагалися донести до глядачів необмежені можливості кольорів та відтінків осінньої гами тих об'єктів природи, які найбільше захоплювали їх .

Цікавими були роботи, де відчувався інший погляд на осінню щедрість. Наприклад, Андрій О., Валерія П., Василь П, Ганна С. відійшли від стандартного розв'язку щодо змісту малюнка. Їхні роботи були одночасно взаємопов'язані між собою і незалежні одна від одної. Кожний з малюнків грав роль самостійної складової єдиного композиційного рішення з елементами казковості під назвою "Осінь-чарівниця". Діти через малюнок виразили свої почуття та уподобання до цієї пори року. Таким чином, Андрію О. осінь принесла сумний дощик, під який можна помріяти; Ганні С. - осінній падолист, під час якого можна політати на листячку, як на парашутах; Валерії П. – їжачка, одягненого в модне осіннє вбрання. «Мабуть, він укачався в листячко, щоб одяг був не тільки модним, а й теплим, все-таки незабаром зима», - прокоментувала Валерія . Поетичні рядки про осінь, враження від щедрої різнобарвності осінньої флори відзеркалились у творчих роботах юних флористів композиціями осінніх букетів. У творчому тандемі з батьками діти презентували справжню квіткову галерею, серед робіт можна було виділити ряд композицій, у назві і змісті яких використовувалися елементи народного фольклору. Наприклад, композиція "Чорнобривці посіяла мати" була створена з жовтогарячих чорнобривців, м"яти та гілок шипшини з плодами. Свій букет діти коментували так: "Чорнобривці - улюблені осінні квіти українців, тому матері їх насаджують біля своїх будинків. На дотик вони - як оксамит. Нагадують лагідні мамині руки"(Настя С.);"Подивіться на квіточку чорнобривця, вона схожа на ласкаві мамині очі, з чорними бровами"(Сашко Ч.);"До букету, окрім чорнобривців, ми залучили ще й м"яту - вона приємна, як мамин поцілунок» (Марійка П.).

Така організація естетично-творчої діяльності тренує гнучкість естетич-них почуттів, збагачує уяву молодших школярів, має яскраво виражений моральний характер, адже спілкування дітей у процесі спільної творчості веде

до закріплення у структурі їхньої особистості здатності до розуміння і співчуття, спонукає до зміцнення зв’язків з довкіллям.

Таким чином, у процесі поєднання форм естетично-творчої діяльності дітей створюються необхідні умови для їх повноцінного естетичного виховання, оскільки потреба творчості є однією з провідних рис дітей молодшого шкільного віку. Динаміку розвитку естетично-творчої діяльності учнів КК та ЕК представлені в порівняльній таблиці 2.

Динаміка розвитку естетично-творчої діяльності молодших школярів

Таблиця 2

Рівні | КК

до експерим. | КК

після експер. | ЕК

до експерим. | ЕК

після експер.

Низький | 45 % | 40 % | 47 % | 27 %

Середній | 43 % | 46 % | 42 % | 50 %

Високий | 12 % | 14 % | 11 % | 23 %

Як видно з таблиці, незначне покращення показників рівня розвитку естетично-творчої діяльності молодших школярів спостерігається в контрольному класі. Зокрема, на 2 % збільшилася кількість дітей з високим рівнем, на 3 % - з середнім рівнем і зменшилася на 5 % кількість дітей з низьким рівнем.

В експериментальному класі відбулися значні зрушення в бік покращення показників, що свідчить про ефективність організованої нами експериментальної роботи: на 12 % збільшилася кількість учнів з високим рівнем, на 8 % - з середнім рівнем і значно зменшилася кількість третьокласників з низьким рівнем розвитку естетично-творчої діяльності (на 20 %).

Роботи школярів експериментальних класів показали нестандартність у підході до розв”язку запропонованого завдання. Діти фантазували на різні природні теми, виявляли самостійність та активність, їхні сюжетні малюнки стали змістовнішими у порівнянні з роботами учнів КК. Тому це відобразилось і в якісних показниках.

Творчі роботи учнів КК не відзначались багатопредметністю, відсутні суттєві особливості тієї чи іншої пори року. Відчувається обмеженість у навичках роботи з художніми матеріалами.

У вокальній імпровізації діти ЕК робили спроби передати свої переживання, настрій, ставлення до оточуючої природи, до її явищ.

Школярі контрольного класу створювали мелодії, в яких був відсутній зв”язок між характером та вираженим настроєм, відчувалась обмеженість фантазії.

Таким чином, запровадження описаної в дослідженні методики розвитку естетично-творчої діяльності в учнів ЕК підвищило продуктивність творчої діяльності молодших школярів за всіма висновками та позитивно вплинуло на емоційно-ціннісне ставлення дійсності та окремих її об’єктів і явищ. Підвищився творчий рівень виконання завдань учнями експериментального класу, що свідчить про високий ступінь зв’язку між наявністю емоційного осмислення художнього образу природи та оригінальністю та винахідливістю художнього її відтворення, а також про те, що запропонована методика впливає на рівень виконання творчих завдань.

Розвиток в учнів ЕК спостережливості, образного мислення, уяви, точності образної інтерпретації естетичних вражень, залучення до різноманітної творчої діяльності в позаурочний час привели до того, що у молодших школярів цього класу позитивно змінилось ставлення до навколишнього. Діти стали