Зацікавленими стали відносини вчителів і батьків, яких об”єднало проведення спільних свят, віталень, конкурсів тощо, які ставили за мету допомогти дітям творчо освоїти довкілля, сформувати не тільки емоційно-ціннісне ставлення до нього, але й почуття відповідальності за його стан.

Проведена експериментальна робота підтвердила, що естетичний розвиток особистості школяра у процесі естетично-творчої діяльності забезпечує дотримання таких педагогічних умов: гуманно-особистісний підхід до вихованців на основі діалогічної взаємодії у процесі співтворчості вчителя та учнів; належний розвиток культури сприйняття дітей як основи творчо-естетичної реакції на навколишнє; активізація образного мислення учнів на основі творчої інтерпретації емоційно-чуттєвих вражень; освоєння дітьми естетичного потенціалу природи і мистецтва на основі поліхудожнього підходу; творча самореалізація кожного вихованця на основі поступового розширення естетичного досвіду.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ П

1. Сучасна система естетичного виховання має дещо стихійний характер. Це позначається на процесі вивчення предметів художнього циклу упродовж всієї навчальної діяльності, яка стає для школяра провідною.

2. Естетичний розвиток особистості школяра у процесі естетично-творчої діяльності забезпечує дотримання таких педагогічних умов: гуманно-особистісний підхід до вихованців на основі діалогічної взаємодії у процесі співтворчості вчителя та учнів; належний розвиток культури сприйняття дітей як основи творчо-естетичної реакції на навколишнє; активізація образного мислення учнів на основі творчої інтерпретації емоційно-чуттєвих вражень; освоєння дітьми естетичного потенціалу природи і мистецтва на основі поліхудожнього підходу; творча самореалізація кожного вихованця на основі поступового розширення естетичного досвіду.

3. Успішність естетичного виховання молодших школярів у процесі естетично-творчої діяльності забезпечується: системною організацією виховної роботи з учнями з метою формування художньо-творчого бачення світу; організацією естетично-творчої діяльності, що орієнтує на індивідуальні особливості сприйняття та емоційного ставлення молодших школярів до явищ довкілля; інтеграцією різних видів дитячої творчості з метою поглибленого сприйняття картини світу через твори мистецтва і образного їх відтворення у власній творчій діяльності; використанням виховного потенціалу сім”ї, що стимулює естетично-творчу активність дітей; належнии рівенем педагогічної майстерності вихователя з метою ефективної трансляції естетичних цінностей.

5. Експериментальна перевірка впровадження у шкільну практику запропонованої методики формування у школярів естетично-творчої діяльності свідчить про її ефективність.

ВИСНОВКИ

На основі теоретичного аналізу сучасних поглядів на естетично-творчий розвиток дітей молодшого шкільного віку та проведеного нами експериментального дослідження можна зробити такі висновки:

1. Особистісна орієнтація сучасної освіти передбачає прилучення молодої людини до естетичного досвіду людства, до творчої діяльності, що є основою естетичного розвитку особистості. У зв`язку з цим важливого значення набуває осмислення конкретних питань естетичного виховання і естетичної діяльності та базових теоретичних засад формування естетичної культури особистості.

2. Особливості естетично-творчого розвитку дітей молодшого шкільного віку полягають у необхідності поєднання закономірностей і специфіки процесу творчості з віковими особливостями дітей даного віку, зі специфікою організації навчально-виховного процесу в початковій школі і дидактичними вимогами до означеного процесу.

3. Суть естетично-творчої діяльності як засобу естетичного виховання полягає у реалізації здатності сприймати прекрасне у всіх сферах життєдіяльності, здатності перетворювати навколишній світ за законам краси.

4. Дуже важливе органічне поєднання класної та позакласної роботи з естетичного виховання молодших школярів. Це необхідно тому, що на уроках вчитель мусить вирішувати складні й різноманітні завдання навчання, виховання та розвитку молодщих школярів і не завжди може приділити достатньо уваги й часу проблемі розвитку естетично-творчої діяльності дітей. Крім цього, результати нашого дослідження показали, що творча діяльність, в яку включаємо дитину в позаурочний час, стимулює її пізнавальну активність на уроках. Тому позакласне середовище можна вважати надійним джерелом розвитку творчих сил дитини, її самовираження та самовдосконалення.

5. Саме в процесі позакласної роботи учитель має всі можливості для здійснення цілісної педагогічної системи розвитку в учнів початкових класів естетичнио-творчої діяльності в умовах невимушеного спілкування, вільного вибору форм і засобів здійснення цієї діяльності..

6. Належної уваги заслуговує створення передумов для діалогічної взаємодії вчителя та учнів у процесі співтворчості, створення духовно піднесеної атмосфери, де креативна діяльність учителя та учнів є основою навчально-виховного процесу.

7. Необхідно забезпечити безпосередній емоційно-чуттєвий контакт дітей з навколишнім, що є одним із основних шляхів виховання в учнів естетичного ставлення до довкілля. Тому організація чуттєвого контакту молодших школярів з природою, спеціально організоване естетичне сприйняття дітьми навколишнього є конче потрібним для процесу формування у молодших школярів естетично-творчої діяльності.

8. Великого значення в естетичному вихованні молодших школярів має розвиток їхнього образного мислення. Джерела думки – серед наочних образів, і передусім серед природи. Завдання педагога – навчити школярів «переключати» думки з наочного образу на «обробку» інформації про цей образ. Тому дитяче мислення, розумові процеси повинні бути якомога тісніше пов”язані з яскравими наочними образами навколишнього світу.

9. Творча самореалізація учнів початкової школи відбувається на основі поступового розширення естетичного досвіду, що досягається шляхом їх включення в різноманітні види естетично-творчої діяльності.

10. Основою будь-якої діяльності є суспільний і власний досвід людини, тому можна вважати, що основою художньо-творчого освоєння природою молодшими школярами є розширення їхнього естетичного досвіду.

11. У процесі естетично-творчої діяльності найкраще розкриваються інтереси, нахили, здібності вихованців,