У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


].Педагог неодноразово наголошував, що без поетичної, емоційно-естетичної струминки не можливий повноцінний розвиток дитини. “...Добрі почуття сягають у дитинство, а людяність, доброта, лагідність, доброзичливість народжуються в праці, турботах, хвилюваннях про красу навколишнього світу. Добрі почуття, емоційна культура – це серцевина людяності. Якщо добрі почуття не виховані в дитинстві, їх ніколи не виховаєш, тому що це суто людське утверджується в душі одночасно з пізнанням перших і найважливіших істин, одночасно з переживанням і відчуванням найтонших відтінків рідного слова. В дитинстві людина повинна пройти емоційну школу – школу виховання добрих почуттів”[97, с.60-61 ].

Таким чином, формування естетичних смаків і ідеалів – обов’язкова умова виховання всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Основи естетичних поглядів і переконань людини закладаються в шкільні роки. Тому формування естетичних почуттів дітей, їх емоційної культури – одне із важливих завдань системи освіти і виховання.

Особистісне ставлення до світу якнайкраще реалізується в естетично-творчій діяльності. Естетичні почуття, накопичені індивідом у процесі духовно-ціннісного освоєння навколишнього, виконують яскраво виражену творчо-спонукальну функцію. Естетично-творча діяльність, таким чином, є результатом глибокого переживання естетичної виразності об'єктів та явищ навколишнього, у якій своєрідно поєднуються сприйняття, оцінки, смаки, уподобання тощо.

Суть естетично-творчої діяльності як засобу естетичного виховання полягає у реалізації здатності сприймати прекрасне у всіх сферах життєдіяльності, здатності перетворювати навколишній світ за законам краси. Таким чином, під час вивчення проблем формування естетичної ставлення дитини до світу засобами художньо-творчого його освоєння ми виходимо на особистість школяра як на суб'єкт естетично-творчої діяльності. Важливими ключовими понятттями для нашого дослідження є "художня творчість", "художня діяльність", "творча діяльність", "творчість". Зокрема, актуальною для нашого дослідження є позиція М. Кагана, котрий вважає, що "творчість" - це характер діяльності людини (на відміну від механічної, шаблонної, стереотипної діяльності), а не лише значущість, цінність її результатів. Дійсно, для дитини важливим є не те, що вона виявляє нове, невідоме для себе, а сам процес діяльності, її пошуковий стан. Можливість творчого розвитку людини багато авторів вбачають у включенні її в творчу діяльність. Молодші школярі, завдяки своїм віковим особливостям, найповніше і яскравіше розкривають свої здібності саме у творчій діяльності естетичного спрямування. На специфічних можливостях "використання" творчості наголошують вчені В. Давидов , В. Кудрявцев, Б. Ломов , А. Люблінська, О. Матюшкін та ін. Вони пов'язують це з особливостями творчої діяльності, розкриття творчого потенціалу дітей.

Дитяча творчість вивчається сьогодні як важливий засіб виховання та освіти, прилучення до культурних цінностей. Сучасні педагогічні дослідження визначають творчість як "реальне перетворення предметної дійсності, культури і самого себе" [31, с.12], як продуктивну людську діяльність, здатну народжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності, важливу умову культурного прогресу суспільства й виховання людини[31,c.8].

Значну увагу творчому освоєнню навколишнього приділено в українській народній педагогіці. У процесі багатовікової життєвої практики українського народу з’явилися провідні принципи естетичного виховання дітей. Вони складають напрями, зміст, завдання, організацію виховних дій і грунтуються в народній педагогіці - багатотомному усному підручнику навчання і виховання, який зберігається в пам’яті народу, постійно ним використовується, систематично збагачується.

Проголошення державної незалежності викликало значні зміни в житті українського народу, переоцінку й оновлення всіх сфер його діяльності, зокрема у пошуку нових засобів виховання дітей. Це знаходить вияв у прагненні людей до пізнання своєї фольклорної спадщини, яка нині відкривається новими гранями, та зверненні до неї як до духовної скарбниці, котра живила багато поколінь наших предків, але згодом була майже забута.

Кредо народної педагогіки в галузі естетичного виховання - навчити жити за законами краси і благородства стосовно до людини та природи. Народна практика родинного виховання виробила чимало засобів розвитку в дітей емоційних почуттів, розширення їхнього естетичного світогляду й досвіду з метою формування естетичних смаків, потягу до прекрасного, негативного ставлення до потворного, пробудження в молоді власних творчих естетичних здібностей у різних видах діяльності, що є проявом духовності людини [95, с.23].

Велику роль у посиленні виховного впливу на дитину відіграють народні традиції, зокрема народні свята, головним потенціалом яких є народна філософська думка, яка лежить в основі української духовності, культури, народної мудрості. Саме з глибин народної філософської думки випливають ідеї гуманного ставлення до навколишнього природного багатства, збереження його первісності та цілісності. Практично всі народні свята пов'язані з осмисленням пір року, циклічних змін у природі, взаємозв'язку людини і природи, Землі і Всесвіту - того, що так бракує сучасній людині. Вони містять у собі ідейний, моральний, емоційний та естетичний потенціали народної педагогіки. Увібравши в себе всі скарби народної мудрості, духовної і матеріальної культури, вони є дієвим чинником у справі виховання у дітей гуманізму, духовності, розвитку їхнього творчого потенціалу.

Актуальним для нашого дослідження є досвід представника "Вальдорфської педагогіки" С. Френе, який формування емоційної сфери молодших школярів пов'язував з їхньою художньо-творчою діяльністю. У Вальдорфських школах художньо-творча діяльність, яка пов'язана з художніми ремеслами, органічно вплітається у навчально-виховний процес повного робочого дня, забезпечується повноцінний розвиток емоційної сфери учнів.

Для формування естетичних почуттів у процесі художньо-творчого освоєння світу С. Френе створив оригінальні навчальні посібники для молодших школярів, які забезпечували кожній дитині вибір особистісно-ціннісного матеріалу для навчання і виховання, а також вивчення програмового матеріалу в індивідуальному темпі і ритмі.

"Вальдорфська педагогіка" сьогодні поширена і в Україні. Цей досвід цікавий тим, що учні займаються архітектурним макетуванням, декоративно-прикладним мистецтвом, дизайном,


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28